Перейти до вмісту

Давид-Моше Фрідман

Матеріал з Хабадпедії
Давид-Моше Фрідман
Основна інформація
Дата народженняШавуот 5587 (1 червня 1827)
Дата смертіГошана раба 5664
Місце діяльностіСадгора, Потік, Чортків
Рід діяльностірабин[В]
Посадазасновник чортківського хасидизму
Сім'я
БатькоІсраель з Ружина
МатиСара Фрідман
Дружинаребецн Фейга, дочка Агарон із Чорнобиля
Дітирабі Нахум-Мордехай, рабі Ісраель та інші
Родовід
Медіафайли у Вікісховищі

Рабі Давид-Моше Фрідман (Шавуот 5587 (1 червня 1827) — Гошана раба 5664) був п'ятим сином рабі Ісраеля з Ружина і засновником чортківського хасидизму.

Біографія

Народження і юні роки

Народився в другий день свята Шавуот 5587 (2 червня 1827) у свого батька рабі Ісраеля й Сари Фрідман у Ружині, хасиди, які попросили рабі Ісраеля дати їм машке, щоб сказати лехаїм і мазл тов з нагоди радісної вісті про народження сина, отримали відповідь: що навпаки, вони мають принести машке, оскільки він низвів їм велику й святу душу, яка наблизить багатьох євреїв до їхнього Небесного Отця[1].


Уже від дня його народження було помітно, що він святий від утроби матері, і він був видатним у своїй святості богобоязливості мудрості й скромності, особливо це виражалося в агават Ісраель і його милосерді до всякого творіння, бо він казав, що з дитинства взяв на себе не шкодити жодному творінню у світі.

Одруження і рабинство

У 5604 році (1843/1844) одружився з ребецн Фейгою, дочкою рабі Агарона із Чорнобиля, який дуже любив його й дуже цінував і не скупився на численні титули у своїх листах до нього, попри його юний вік, і в рабі Давида народилися від ребецн Фейги два сини ще за життя його батька, обидва з яких померли за його життя, одним із яких був рабі Нахум-Мордехай.

Після відходу його батька 3 хешвана він перебував з іншими братами в Садгорі, а потім переїхав до Потіка, через кілька років переїхав до Чорткова й продовжив шлях свого батька в керівництві з розмахом і багатством і царським чином, при всьому цьому поводився з вищою святістю і приголомшливою стриманістю, з вражаюче малою кількістю їжі та сну, так що протягом усього дня він перебував у дивовижному двейкут зі Святим, благословенний Він, як у вивченні Тори й молитві, так і в інших своїх шляхах і справах, до такої міри, що свідчив про себе, що домігся у Святого, благословенний Він, щоб не поворушити жодним членом, не здійснюючи каванот і йихудім[2], бували рази, що цілими днями поспіль він зовсім не їв і не пив, а тривалість його сну за добу становила дві години, і навіть тоді він час від часу прокидався й говорив із двейкут душі свого батька рабі Ісраеля, щоб вона пробудила у Святого, благословенний Він, милосердя до світу.

Тисячі й десятки тисяч їздили до нього, і він був відомий особливо своєю агават Ісраель до кожного єврея, ким би той не був, і ніколи з його вуст не було чути нічого недоброго про жодного єврея, був відомий також своїм руах га-кодеш, і багато разів говорив дивовижні речі, які спочатку були незрозумілі, а наприкінці переконувалися в ясному і явному руах га-кодеш.

Агават Ісраель і його очікування Геули

Він завжди знаходив виправдання кожному євреєві, і навіть якщо одного разу виявляв щось схоже на суворість, одразу ж виявляв любов і милосердя та наближення, у нього був звичай називати єврея, який поводиться не так, як слід, прізвиськом «прихований єврей», бо єврейська іскра в ньому не розкрита.

Особливо він завжди пробуджував до Геули й до очікування Мошіаха, і в нього був звичай казати, що хоча були праведники, які затримували Геулу, щоб було виправлення для всіх душ, але тепер від безлічі бід уже неможливо чекати.

Праведники на його хвалу

Його батько рабі Ісраель із Ружина сказав рабі Агарону із Чорнобиля про рабі Давида-Моше, що він «найобраніший із його синів»[3]. Коли він підносив своїх синів і перелічував їх як шість розділів Мішни, він казав «мій син Давид-Моше є п'ятим відповідно до розділу Кодашім, і справді він Святеє Святих» [4]. Іншим разом, коли говорив на його хвалу, сказав «що від великого самоусунення, навіть якщо йому скажуть стрибнути у вогонь, він зробить це, не відчуваючи».

Рабі Єхезкель із Сеняви «підносив і дуже високо ставив богобоязливість рабі Давида-Моше»[5].

Рабі Мордехай із Надвірної сказав «що рабі Давид-Моше є головним продовжувачем свого батька рабі Ісраеля з Ружина».

Ребе Рашаб висловився перед хасидом, який сказав, що бачив його «щасливі очі, що удостоїлися бачити р. Давида-Моше»[6] .

Його відхід з життя

У день його відходу в Гошана раба ушпіза царя Давида й напередодні Сімхат Тора, день, у який читають «І ось благословення, яким благословив Моше», коли рабі Давид-Моше лежав від слабкості на своєму ліжку на вершині свого двейкут, він виголосив молитву «Нішмат коль хай» і, коли дійшов до вірша Давида благослови, душе моя, Г-спода, вийшла його свята душа й повернулася до Святого, благословенний Він. А коли запитали його сина рабі Ісраеля, чим зміцнюватися тепер в іквета ді-Мешиха після відходу, він сказав щоб кожного дня вивчали один аркуш «Беер маїм хаїм» і один аркуш «Танії».

Про Алтер Ребе й «Танію»

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
  1. ^ Кунтрес «Нішмат коль хай», книга про рабі Давида-Моше.
  2. ^ Наводиться від його імені в книзі «Діврей Давид».
  3. ^ Наводиться в книзі «Ігрот га-Раак мі-Ружин у-ванав» з листа, який написав рав Шевах (служка рабі Агарона із Чорнобиля), що чув це з уст самого рабі Агарона із Чорнобиля.
  4. ^ Книга «Ор Ісраель» про рабі Ісраеля з Ружина та його родину, житомирського видання.
  5. ^ Наводиться в передмові до книги «Ярбе Тора» і в «Сіах зкенім».
  6. ^ У книзі «Кетер малхут » рава Хананьї-Йосефа Айзенбаха в розділі про Ребе Рашаба.

Твори в каталозі HebrewBooks

Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 1. Каталог HebrewBooks.

  1. «Діврей Давид» («Слова Давида») דברי דוד (Гусятин, 1904) — у каталозі · читати
Давид-Моше Фрідман згадується ще в 4 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 2600734401

Повідомити про помилку на цій сторінці