Повіки
Повіки — це шкіра, яка закривається й покриває очі під час сну, а арамейською мовою вони називаються «гвінін» або «дукін». Як і всі інші органи тіла, повіки теж натякають на піднесені духовні поняття, від яких вони походять.
У людини
Корінь поняття зору — у Хохмі, яка в мозку, і тому під час сну (коли усуваються світло й сила розуму із посудини і речовини мозку) усувається світло зору з очей, і тоді вони закриваються самі собою і покриваються повіками[1].
У Вищому Адамі (Зеїр Анпін де-Ацилут)
Поняття сну[2] нагорі — це час вигнання[3], і воно спричинене усуненням мохін із мідот (мідот, Зеїр Анпін, називаються «Вищим Адамом»).
На вищих ступенях
Тонше поняття сну і закривання повік пояснюється і на вищих ступенях (і ці поняття наводяться й пояснюються в кількох маамарах хасидуту): у Хохма стімаа, у Гульгальті і навіть у семи нижніх де-Атік. Але за простим змістом справи сон стосується лише того, хто може не спати, у кого світло розуму може світити або усуватися. На високих ступенях, які вищі за Ацилут, це не настільки застосовно.
У відкритій частині Тори
Поняття сну нагорі (так би мовити) наводиться і у відкритій частині Тори. Гмара запитує про вірші Тегілім, які говорять (так би мовити) про сон Святого, благословенний Він («Прокинься, навіщо спиш Ти, Г-споди[4]», «І прокинувся, як сплячий, Г-сподь[5]»): «Хіба є сон перед Ним? І відповідає: «Але коли Ізраїль перебуває в біді, а ідолопоклонники — у спокої та благоденстві[6]».
У внутрішній стороні Атіка
Про внутрішню сторону Атіка (РАДЛА) говорить «Зогар»[7]: усе, що приходить зі сторони хасадім, — немає покриву на його очах і немає повік, і тим більше «біла голова» (внутрішня сторона Атіка, про яку сказано «немає лівої сторони в цьому Атіку» — що весь він лише хасадім). Сказав р. Шимон р. Абі: де на це є натяк? Відповів йому: у морських рибах, у яких немає покриву на очах і немає в них повік, і вони не сплять і не потребують охорони для своїх очей. І якщо вони такі — тим більше Атік.
Ребе Цемах Цедек пояснює це[8] так, що ітарута ді-лтата і дія нижніх досягає лише семи нижніх де-Атік, і тому в цьому аспекті (ГАР де-Атік, звідки виливається роса) гріх не має місця, і тому там зовсім не застосовне усунення світел унаслідок дії нижніх — а отже, не застосовне і закривання очей (і тому немає там повік).
Їхній сенс у служінні Всевишньому
Зміст розплющування очей у служінні такий[9]: «Підведіть угору очі ваші й подивіться, хто створив це[10]», «Коли погляну на небеса Твої, творіння перстів Твоїх, місяць і зорі, які Ти встановив[11]» — що треба бути в такому положенні і стані, щоб, лише підвівши очі, він негайно прийшов до усвідомлення і проголошення «Слухай, Ізраїлю, Г-сподь — Б-г наш, Г-сподь один[12]».
Примітки
- ^ «Торат хаїм», Ваєра, пункт 48
- ^ Званий дормита, як відомо про міцний сон, який напав на Аврама («Торат хаїм», Хаєй Сара, 127б)
- ^ «Зогар», Берешит, 28а, і наводиться в багатьох місцях у хасидуті.
- ^ Тегілім 44, 24.
- ^ Тегілім 78, 68.
- ^ «Сота», 48а.
- ^ «Зогар», ч. 3, «Ідра раба», Насо, 129б, у вільному перекладі
- ^ «Ор га-Тора», Шир га-ширим, 510б
- ^ Маамарім 5728, маамар, що починається словами «Ба-лайла га-гу».
- ^ Єшаягу 40, 26.
- ^ Тегілім 8, 4.
- ^ Ваетханан 6, 4.