Дихання
| Органи тіла людини |
|---|
| Загальні поняття |
| Голова • Обличчя • Дихання • Кров • Сухожилля • Кровоносні вени • Артерії • Нерви • Плоть • Кістки • Шкіра • Волосся голови й бороди |
| Органи голови |
| Череп • Лоб • Мозок • Оболонка над мозком • Повітря між мозком і черепом • Оболонка над повітрям • Волосся голови й бороди • Борода • Очі • Повіки • Вуха • Ніс • Рот • Губи • Язик • Піднебіння • Зуби • Шия (трахея, стравохід і вени) • Потилиця • Щоки • Підборіддя |
| Органи тіла |
| Грудна клітка • Пахва • Живіт • Пупок • Таз • Серце • Легені • Нирки • Жовчний міхур • Печінка • Шлунок • Органи виділення • Органи дітонародження • «Сіюма де-гуфа» • «Єсод де-нукба» |
| Кінцівки |
| Плечі • Руки • Ноги • П'ята • Пальці • Нігті |
| Див. також |
| «Ашер яцар» • Здоров'я і медицина • Людина — «та, що говорить» (шаблон) |
Дихання — джерело назви «нешама», бо входження душі в тіло (через ніс) відбувається за допомогою дихання.
Входження[1] душі в тіло відбувається у вигляді рацо і шов. Причина цього в тому, що сама душа — проста єдність, а щоб оживляти тіло (що складається з органів, відмінних один від одного), потрібен посередник, і посередник цей — рух «рацо і шов». Рух вдиху й видиху «розділяє» життєвість душі на частини, так що кожної миті в мозок притягується нова «загальна» життєвість[2], а від неї через серце притягується нова «часткова» життєвість (також у русі рацо і шов), а від цього притягується ще більш часткова життєвість — через печінку.
«Олам, шана, нефеш»[3] у людині залежать від дихання
«Рух» вдиху й видиху в душі (нешама) — джерело існування часу і простору, як вони є в людині): оскільки вдих і видих відбуваються не одночасно, а один за одним, це створює реальність часу, а звідси сходить розділення дихання серця на слова й літери (олам, мовлення).
Його сенс усвітах
«Нешама» світу — це світло Ейн Соф, «рош» світу — це Предвічна думка де-Адам Кадмон, а «гуф» світу — це всі світи.
А рух рацо і шов[4] полягає в тому, що в Рош га-Шана притягується (через служіння сурмління в шофар) нова загальна життєвість на весь рік, а напередодні наступного Рош га-Шана вона повертається до свого джерела й кореня у світлі Ейн Соф.
У служінні
Основна стаття – Рацо і шов
Сенс дихання — це рацо і шов, що становить усю життєвість людини. Сенс цього в служінні Вс-вишньому в тому, що життя єврея містить у собі й залежить від двох загальних ліній:
Рацо — це вихід із посудин, у піднесенні знизу вгору, і це аспект любові в полум'ї вогню у її могутності, щоб вийти з тіла і відокремитися від ґноту, і це в аспекті Великої любові, яку посудина серця не вміщає.
А шов — це служіння після «рацо»: повернути «рацо» в посудини за допомогою притягнення згори, зробити Вс-вишньому оселю в нижніх світах через виконання Тори і заповідей.[5]
Примітки
- ^ До трьох перших абзаців див. Берешит раба, кінець розд. 14; «Маамарей Мітлер Ребе — Дварим», ч. 3, с. 800 і зазначене там; «Торат хаїм — Тецаве», 318, 4 і зазначене там.
- ^ А від самого лише вдиху або самого лише видиху тіло жити не може.
- ^ Як відомо, що всяка річ у світі існує в трьох аспектах «ашан» (олам, шана, нефеш).
- ^ Точніше — «маті ве-ло маті» (досягає і не досягає), що має порядок, зворотний до руху «рацо і шов» (який у світах, у святих хайот). У першому (що згори вниз) порядок такий: спочатку поширення Б-жественного світла у світах, а потім його усунення; тоді як у другому (що знизу вгору) порядок такий: спочатку всмоктування крові з органів (усунення), а потім поширення.
- ^ «Тора ор — Мікец», 36, 2 і далі, і чимало пов'язаних із цим тем зазначено в покажчиках наприкінці книги.