Травна система
| Органи тіла людини |
|---|
| Загальні поняття |
| Голова • Обличчя • Дихання • Кров • Сухожилля • Кровоносні вени • Артерії • Нерви • Плоть • Кістки • Шкіра • Волосся голови й бороди |
| Органи голови |
| Череп • Лоб • Мозок • Оболонка над мозком • Повітря між мозком і черепом • Оболонка над повітрям • Волосся голови й бороди • Борода • Очі • Повіки • Вуха • Ніс • Рот • Губи • Язик • Піднебіння • Зуби • Шия (трахея, стравохід і вени) • Потилиця • Щоки • Підборіддя |
| Органи тіла |
| Грудна клітка • Пахва • Живіт • Пупок • Таз • Серце • Легені • Нирки • Жовчний міхур • Печінка • Шлунок • Органи виділення • Органи дітонародження • «Сіюма де-гуфа» • «Єсод де-нукба» |
| Кінцівки |
| Плечі • Руки • Ноги • П'ята • Пальці • Нігті |
| Див. також |
| «Ашер яцар» • Здоров'я і медицина • Людина — «та, що говорить» (шаблон) |
Травна система — сукупність органів у тілі людини, завдання яких — перетравлювати їжу, відбирати з неї частини, потрібні для живлення тіла, і виводити з тіла рештки відходів.
Система побудована як своєрідна довга трубка з багатьма відрізками, причому верхній отвір трубки — у глотці рота, а нижній отвір — у прямій кишці та задньому проході. До дії травної системи належать також додаткові органи, що не є частиною «трубки», завдання яких — виділяти різні кислотні речовини, які беруть участь у процесі травлення, наприклад печінка, жовчний міхур і підшлункова залоза.
Середня довжина травної системи в дорослої людини — близько 9 метрів.
Органи, що діють у травній системі
У мові Тори немає однозначного розмежування окремих органів травної системи, але в словах мудреців уже з'являється докладний перелік арамейською: «з рота в стравохід, зі стравоходу в шлунок, зі шлунка в книжку, з книжки в сітку, із сітки в рубець, з рубця в кишки, з кишок у тонкий звивок, і з тонкого звивку в товстий звивок, і з товстого звивку в санья-дівей, і з санья-дівей у задній прохід, і із заднього проходу назовні[1].
Нижче поділ на органи за назвами, прийнятими сьогодні, і функція кожної з частин травної системи:
- Стравохід – з глотки їжа спускається в шлунок через трубку стравоходу.
- Діафрагма — перетинка, що відокремлює грудну порожнину й органи дихання від черевної порожнини, через отвір у якій трубка стравоходу з'єднується з входом у шлунок[2].
- Шлунок (істумха) – накопичення з'їденої їжі й початок її розщеплення за допомогою кислого середовища, що виділяється в нього[3].
- Кишечник — остаточне розщеплення їжі та процес всмоктування тілом потрібних речовин з їжі. Довжина кишечника в середньому — близько 6,5 метра, а діаметр трубки — близько 3 см.
- Органи відходів — ободова кишка, товста кишка і пряма кишка всмоктують рештки рідин і слугують середовищем для розмноження корисних для тіла бактерій, а наприкінці процесу виходять виділення калу через пряму кишку, яка містить сфінктери, що дають людині змогу визначати, коли вона справлятиме потребу, і відходи зрештою виводяться через задній прохід.
(Поряд із травною системою діють печінка, жовч і підшлункова залоза, які виділяють різні речовини, що допомагають у процесі травлення).
У птахів, які не можуть пережовувати їжу, вони ковтають її цілою, і вона затримується у волі для короткочасного розмочування, а потім переходить у шлунок, який у них називається «куркеван», оскільки, на відміну від шлунка в людей, цей м'язовий шлунок ще й сам перемелює їжу.
З погляду Тори
Внутрішні органи, що відповідають за травлення, називаються в мові Тори різними назвами, наприклад «бней меаїм», «керес», «кейва»[4] і «кравайім»[5].
Процес травлення має галахічні наслідки, наприклад щодо проміжку часу, протягом якого ще можна промовити благословення після їжі[6], а також щодо часу, який треба чекати між уживанням м'ясного і молочного[7].
Багато деталей, що стосуються травної системи, обговорюються в галахі у зв'язку зі шхітою тварин, якщо в цих органах знаходять вади, і які з їхніх частин можна зробити придатними до їжі та як.
У галахі наводиться, що людина повинна справити потребу перед молитвою[8], а також не молитися з повним шлунком, на підставі того, що виводять із вірша «І все нутро моє — святе Ім'я Його»[9].
У вченні хасидизму
Органи травлення загалом і шлунок зокрема слугують у хасидуті притчею для відбору, що здійснюється у світах, між Б-жественним світлом і піднесеною життєвою силою, змішаною зі світлами та нижчою життєвою силою, аж до відходів, які відкидаються повністю.
У духовному Тора і заповіді — це «хліб» і Б-жественна їжа[10], а сини Ізраїлю — це «шлунок», ті, хто відбирає «їжу» і «годує» Вищого Адама[11].
Як у тілі людини шлунок відокремлює відходи від їжі, і найкраща та найочищеніша життєва сила притягується до тонких органів, а гірша життєва сила притягується до грубіших органів, так і в духовному найкраща життєва сила відбирається і піднімається в аспекті внутрішнього і стає їжею для душ у Ган Едені тощо, а відходи спускаються вниз, у БЕА, до ангелів і тому подібного, аж до того, що від цього походять матеріальні насолоди, які є духовними «відходами»[12].
Як у матеріальному є верхні нутрощі (шлунок, книжка, сітка), завдання яких — відбирати, і нижні нутрощі, завдання яких — лише виводити відходи, так і в духовному душі Ізраїлю — це ті, хто здійснює відбір, а ангели — лише в аспекті «нижніх нутрощів», через які виходять відходи і постають усі справи цього світу[13].
Ще один аспект, який пояснюється в хасидуті, — у зворотному напрямку: оскільки відбір їжі є вираженням відбору іскор святості, усе падіння яких у світ під час розбиття посудин сталося через велику кількість світел і малість посудин, для дії травлення шлунок, який є «посудиною», що приймає їжу, має розширюватися, а їжа, яка є світлами, має саме скорочуватися і дрібно нарізатися, щоб посудини відповідали світлам[14].
Духовний зміст виведення відходів натякається і в назвах святою мовою: «цоа» в гематрії 102, що відповідає аспекту 102 іскор Тогу, які не можуть бути виправлені й відкидаються назовні, у «бейт га-кісе», що за гематрією дорівнює першому цареві з царів Едому, «Бела бен Беор (з міста) Дінгава», який, будучи першим, — включає всіх царів Тогу[15], і так само місце відходів, яке є «бейт га-кісе», — це «леумат зе» щодо «Бейт Е-логім»[14].
Як у тілі людини за відходами можна розрізнити якість їжі та корму, що були перетравлені, так і в духовному, через споглядання зовнішньої сторони достатку й відходів, що спускаються у світ, великої кількості матеріальних насолод та їхньої якості, які — не більше ніж аспект відходів і калу щодо Б-жественної життєвої сили й насолоди, можна збагнути міць і велич піднесеності у вищих світах[16].
У служінні Всевишньому головна дія шлунка — це служіння ділових людей і «тамхін де-орайта», бо саме вони здійснюють відбір мирських справ[17].
Додаткова література
Примітки
- ^ «Ваїкра раба», параша 3, розділ 4.
- ^ Щоб їжа перетравлювалася як належить, має бути «перегородка» (діафрагма), що відокремлює органи дихання від органів травлення, і саме це розділення дає силу самому шлункові розділяти й відокремлювати їжу від відходів, і тому саме під час сну, коли життєва сила віддаляється від верхніх органів, сила травлення в шлунку більша («Ор га-Тора» Ваетханан 146).
- ^ Об'єм мішка шлунка змінюється відповідно до потреби: коли він порожній, він вміщує лише близько 50 мл і може досягати півтора літра.
- ^ Лопатку, і щелепи, і шлунок».
- ^ «Благослови, душе моя, Г-спода, і все нутро моє — святе Ім'я Його» (Тегілім 104, 1), «голову його з голінками його і з нутрощами його» (Шмот 12, 9), Мішна Тамід 4, 2: «А нутрощі обмивають їх тричі щонайменше».
- ^ Брахот 8, 7: «До якого часу він промовляє благословення? Доки не перетравиться їжа в його кишечнику», і це від того часу, як він почав бути голодним. А при малій кількості їжі міра — час ходьби на 4 милі, тобто 72 хвилини (МАГА «Орах хаїм» 184, 5, сеіф катан 9).
- ^ Після вживання м'яса треба чекати шість годин, оскільки час його перетравлення триваліший, а після вживання молочного, яке перетравлюється швидше, треба чекати лише одну годину за нашим звичаєм, але у випадку молочної їжі, час перетравлення якої довший, наприклад тверді сири тощо, слід чекати шість годин, як після вживання м'яса.
- ^ Брахот 15, 1. І обґрунтували свої слова віршем в Амоса 4, 12: «Приготуйся до зустрічі з Б-гом твоїм, Ізраїлю», Когелет 4, 17: «Бережи ногу свою, коли йдеш до дому Б-га».
- ^ «Ор га-Тора» Тегілім 383 (і див. у «Тора ор» наприкінці маамару, що починається словами «Бешалах Паро», у поясненні вислову мудреців про те, що той, хто бажає прийняти на себе ярмо Царства Небес повністю, повинен справити потребу й омити руки).
- ^ Як написано про Тору: «Ідіть, їжте хліб мій», Мішлей 9, 5.
- ^ Тому Кнесет Ісраель називається «раяті», від значення «та, що пасе і годує», бо сини Ізраїлю ніби живлять і годують свого Отця Небесного.
- ^ «Дерех міцвотеха», сторінка 200. «Ор га-Тора» Ваетханан 146.
- ^ «Ор га-Тора» Тегілім 383.
- ^ 1 2 «Лікутей Леві-Іцхак», частина 3, с. 10.
- ^ І зокрема, його особисте ім'я Бела теж дорівнює в гематрії слову «нечистоти».
- ^ «Дерех міцвотеха», там само, сторінка 200.
- ^ «Ор га-Тора» Мішлей 551. Тегілім 383.