Перейти до вмісту

Піднебіння

Матеріал з Хабадпедії
Органи тіла людини
Загальні поняття
Голова • Обличчя • Дихання • Кров • Сухожилля • Кровоносні вени • Артерії • Нерви • Плоть • Кістки • Шкіра • Волосся голови й бороди
Органи голови
Череп • Лоб • Мозок • Оболонка над мозком • Повітря між мозком і черепом • Оболонка над повітрям • Волосся голови й бороди • Борода • Очі • Повіки • Вуха • Ніс • Рот • Губи • Язик • Піднебіння • Зуби • Шия (трахея, стравохід і вени) • Потилиця • Щоки • Підборіддя
Органи тіла
Грудна клітка • Пахва • Живіт • Пупок • Таз • Серце • Легені • Нирки • Жовчний міхур • Печінка • Шлунок • Органи виділення • Органи дітонародження • «Сіюма де-гуфа» • «Єсод де-нукба»
Кінцівки
Плечі • Руки • Ноги • П'ята • Пальці • Нігті
Див. також
«Ашер яцар» • Здоров'я і медицина • Людина — «та, що говорить» (шаблон)

Піднебіння — це склепіння рота, що відокремлює ротову порожнину від порожнини носа. В анатомії заведено поділяти піднебіння на передню частину, яку називають «твердим піднебінням» і яка складається з кісток, і заднє піднебіння, що складається зі слизової тканини.

Піднебіння слугує для куштування їжі. А у вченні хасидуту пояснюється, що піднебіння — не лише матеріальний орган, а є прикладом духовної сили в душі, що дає змогу «скуштувати» й відчути насолоду в речі.

Піднебіння (заднє) — один із п'яти органів мовлення, з нього утворюються літери גיכ"ק.

У Письмовій Торі та в галахі

Тора зазначає піднебіння як орган, що розрізняє смаки, як сказано у вірші: «Хіба ж вухо слів не розрізняє, а піднебіння страву не куштує собі?»[1].

Піднебіння належить до одного з п'яти органів мовлення (גיכ"ק), через які виходять літери: гімель, йуд, каф і куф.

У законах читання «Шма» та молитви наголошується на відокремленні літер, що виходять із піднебіння, щоб не ковтати слова і щоб читання було ясним і точним.

У вченні хасидизму

У вченні хасидуту пояснюється[2], що піднебіння — це аспект сили хохми в душі (на відміну від горла, яке є аспектом біни), з якого приходить насолода: як матеріальне піднебіння куштує їжу й вирішує, чи приємна вона його піднебінню, так є і «духовне піднебіння» в душі людини. І тому піднебіння також є аспектом «любові в насолодах»[3]. І справді, до гріха Дерева пізнання піднебіння відчувало лише духовну насолоду, а не матеріальну[4].

Ця сила, що в хохмі, — це розумова насолода, як вона приходить до розкриття в біні, але не сама сила хохми, яка вища за смак[5].

Мітлер Ребе пояснює, що як при матеріальному куштуванні їжа спершу розрізається й розмелюється зубами, які ділять її на частини та видобувають смак, і лише потім настає етап, коли піднебіння куштує їжу, — так і у вивченні Тори та у відчутті духовного смаку перший етап навчання — це навчання «ле-гірса», де головне в навчанні — в устах і воно ділить на частини кожен предмет окремо, а після того настає другий етап — заглиблення силою хохми, щоб відчути й «скуштувати» насолоду та солодкість у поясненнях законів[6].

Алтер Ребе вказує[7] на «Ідра зута», що це причина того, що ці літери вищі за решту літер[8]

У кількох місцях у хасидуті пов'язують і тлумачать вірш «душа наша чекала на Г-спода»[9], де це слово також походить від «хех» (піднебіння), тобто що вона очікувала й сподівалася на добрий смак і Б-жественну насолоду[10], і подібним чином — вислів вірша «око не бачило, Б-же, крім Тебе, що зробить Він тому, хто чекає на Нього», який також означає надію та очікування, а також походить від слова «хех»[11].

(І див. в «Ор га-Тора»[12], що посередник між піднебінням і горлом, хохмою та біною, — це язик, суть якого — сила даат).

Див. також


Примітки

  1. ^ Йов 12, 11.
  2. ^ «Ор Тора» (Магіда), Ітро, 97.
  3. ^ «Тора ор», Ваєхі 47в.
  4. ^ Маамар Шабату глави Ваєшев, 20 кислева, 5727 (3 грудня 1966).
  5. ^ «Нер міцва ве-Тора ор», «Шаар га-емуна» 9а.
  6. ^ «Імрей біна», «Шаар кріят Шма» 52в.
  7. ^ «Лікутей Тора», Шир га-ширім 10а.
  8. ^ 295б. Де йдеться про літери אחה"ע з горла й додається: «І ось, у таємницях літер царя Шломо увінчалися ці чотири літери чотирма גיכ"ק у піднебінні».
  9. ^ Тегілім 33.
  10. ^ Див., наприклад, «Торат хаїм», Берешит, частина 1, Лех-леха 96б.
  11. ^ «Торат Шмуель» 5633, частина 2, сторінка 491.
  12. ^ Бемідбар, том 4, Матот 1339.

Повідомити про помилку на цій сторінці