Перейти до вмісту

Пушкін

Матеріал з Хабадпедії

Пушкін (Царське Село, село царя) — селище поблизу Петербурга; за часів проводу Ребе Раяца там існувала хасидська громада.

Історія

Селище спочатку називали Царське Село, що означає «село царя»; після комуністичної революції комуністи змінили назву селища на ім'я «Пушкін». Селище розташоване близько до Петербурга, на відстані близько 25 кілометрів.

Наші Ребе, провідники поколінь, у селищі

Портрет Алтер Ребе

Ребе Магараш відвідав улітку 5622 року (1861/1862) селище, щоб розшукати онука дослідника, який намалював Алтер Ребе. Ребе Магараш знайшов його, і онук вагався віддати портрет; лише після внесення застави в розмірі десяти тисяч карбованців він погодився віддати портрет Ребе Магарашу на місяць. Через роки, 5640 року (1879/1880), Ребе Магараш знову приїхав до селища, щоб трохи відпочити від громадської діяльності, яку він провадив у сусідньому Петербурзі.

Ребе Раяц відвідав Петербург 5662 року (1901/1902), щоб зустрітися з генералом Кутовим, — і це щоб отримати рекомендаційного листа до певного міністра і тим скасувати заборони й лиха для євреїв; оскільки хасид, з яким Ребе Раяц діяв, щоб налагодити зв'язок із генералом, — р. Еліезер Еліянський — жив у селищі, Ребе Раяц поїхав потягом до селища, і вже під час поїздки Ребе Раяц з особливого провидіння зустрів генерала; рекомендаційного листа генерал написав на залізничній станції селища, Ребе Раяц переночував у селищі в р. Еліезера[1], а наступного дня повернувся до Петербурга[2].

Громада хасидів у селищі

Унаслідок переслідувань комуністів кілька хасидських родин прибули до селища; вони сподівалися знайти там трохи спокою для душі від переслідувань, оскільки йшлося про тихе й маленьке селище.

Мін'ян у домі рава Шмуеля-Менахема Кляйна

У пізні роки

Хабадський мін'ян існував у домі родини рава Шмуеля-Менахема Кляйна, а по суботах там проводилися навіть фарбрейнгени; крім того, там відбувалися й весілля хасидської громади. Дім родини Кляйн був у житловій квартирі, що складалася з однієї великої кімнати, більша частина якої була відведена під синагогу, а за розвішаними завісами жили члени родини. На свято Сукот єдину суку в Пушкіні будували біля дому родини Кляйн, і всі хасиди приходили до суки виконати заповідь свята[3]

Оскільки мін'ян проводився в домі рава Шмуеля-Менахема Кляйна, р. Шмуеля-Менахема кілька разів викликали на виснажливі допити й не раз погрожували йому різними і дивними погрозами, але р. Шмуель-Менахем не піддавався тиску[4].

Рав Плоткін — рабин громади

Рав Аврагам-Еліягу Плоткін — рабин громади Хабаду Пушкіна

Рабином громади був рав Аврагам-Еліягу Плоткін. Рав Плоткін, який до того служив рабином у кількох містечках Радянського Союзу, через переслідування влади переїхав жити до Пушкіна. Зовні він займався різними ремеслами заради прожитку, але насправді служив рабином і поширював Тору як серед дорослих, так і серед дітей. Таємна поліція знала про його дії й переслідувала його, але рав Плоткін продовжував свою діяльність зі зміцнення єврейства та хасидизму в Пушкіні[5].

Хасиди Хабаду в Пушкіні

Рав Берке Хен у молодості жив у Пушкіні

Громада Хабаду в Бортюку

Під час Голокосту хасиди Хабаду в Пушкіні втекли разом потягом і після поневірянь і лих прибули до селища Бортюк і жили хасидським громадським життям у маленькому селищі впродовж двох років.

Втеча громади Хабаду почалася влітку 5701 року (1940/1941), коли нацисти просувалися до Ленінграда[7]. На пероні вокзалу в Ленінграді перед виїздом групи стояли двоє з хасидів громади — рав Шимон Гальперін і рав Аврагам Каповський; обох було призвано до армії, і тому їм не вдалося приєднатися до втечі. Після війни рав Гальперін щасливо повернувся з фронту, куди був посланий, а рав Каповський не повернувся.

Втеча потягом супроводжувалася лихами, і на початку шляху нацистські літаки обстріляли потяг, і частина пасажирів загинула.

Після поневірянь, зупинок і поїздок різними видами транспорту група прибула до маленького селища «Бортюк», де вони побудували хабадське громадське життя впродовж двох років, поки не перебралися до Узбекистану, де приєдналися до хасидів-біженців у Самарканді і Ташкенті [8].

У період Голокосту нацисти захопили Пушкін і вбили євреїв, які в ньому залишилися.

Див. також

Додаткова література

Міста і містечка в Росії

Смоленська область — Любавичі · Велиж · Рудня · Хиславичі • Нижній Новгород • Брянська область — Почеп · Новозибков · Стародуб • Ростовська область • Московська область — Малаховка • Ленінградська область- Пушкін • Псковська область — Опочка · Невель • Воронезька область • Костромська область • Ставропольський край — Кисловодськ • Курська область — Пени

Містечка в Білорусі • Містечка в Україні • Містечка в Литві • Містечка в Латвії • Міста в Польщі • Містечка у Франції

‏‏

Примітки

  1. ^ Ніч на 9 кислева
  2. ^ «Бейт Мошіах», 586, с. 44. Див. «Кунтрес у-мааян», с. 12 і далі.
  3. ^ «Толдот Хабад бе-Петербург», с. 208–209
  4. ^ «Бейт Мошіах», 586, с. 43–44. «Толдот Хабад бе-Петербург», с. 210–211
  5. ^ «Толдот Хабад бе-Петербург», с. 211
  6. ^ «Толдот Хабад бе-Петербург», с. 212
  7. ^ Група біженців складалася з таких хасидів: рав Аврагам-Еліягу Плоткін із дружиною та двома їхніми дітьми. Рав Шнеур-Залман Калменсон і його дружина, два його сини рав Єкутіель і рав Ісраель-Шимон Калменсони та їхні діти, його донька пані Фейга та її чоловік рав Берке Хен з їхніми синами. Рав Шмуель-Менахем Кляйн, його дружина та їхні діти. Рав Калман Хусидов (брат дружини р. Шмуеля-Менахема) з дружиною та місячним сином, пані Сара Каповська (сестра дружини р. Шмуеля-Менахема) та її донька пані Зельда (згодом дружина р. Мордехая Козлінера). Рав Шмуель Гальперін, його дружина та його невістка пані Блюма з її сином
  8. ^ «Толдот Хабад бе-Петербург», с. 234
Пушкін згадується ще в 16 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Повідомити про помилку на цій сторінці