Стародуб
Стародуб (або סטרדוב; סטראדוב, російською: Староду́б) — місто в Брянській області в Росії, на березі річки Бабинець у басейні Дніпра, за 169 км на південний захід від Брянська. Значення назви російською — «старий дуб». У містечку була діяльна хасидська громада із сотнями родин, більшість яких були пов'язані з Ребе Магарашем, а частина — з Кописсю.
У місті діяла єшива гдола, одна з тих, що вважалися значними в той час.
У 5641 році (1880/1881) на хасидську громаду впав наклеп, і близько вісімдесяти членів громади на чолі з равом Залманом Неймарком були ув'язнені. Кульмінацією цієї справи стали обшуки, проведені поліцією в домі Ребе Магараша; був навіть намір заарештувати його.
Справа закінчилася судом, на якому обвинувачених виправдали за більшістю пунктів, але громада насилу оговтувалася від неї і багато років потому.
Громада Хабаду в місті
Місто Стародуб було заселене сотнями хасидів Хабаду, пов'язаних з Ребе Цемах Цедеком. Після його відходу з життя в 5620 році (1859/1860) багато хасидів потягнулися за різними його синами, які почали поводитися як адмори, — такими як Магаріль, засновник династії Копись, і рабі Хаїм-Шнеур-Залман, засновник хасидизму Хабад-Ляди. Але через кілька років майже всі хасиди повернулися до любавицького хасидизму і стали мекушарім Ребе Магараша.
Єшива Хабаду
Основна стаття – Єшива Стародуба
У місті діяла єшива Хабаду із сотнями видатних учнів, доки її не закрили в 5642 році (1881/1882) за розпорядженням влади через підозру в тому, що вона пов'язана з кримінальними злочинами проти військового закону.
Очолював єшиву рав Єгошуа-Натан-Гешель-Нета Гнесін.
Стародубський процес
Основна стаття – Стародубський процес
| " | Раз уже мова зайшла про це місто, вважаю не зайвим трохи відкрити становище цього міста та його єврейських мешканців: усі вони тримаються старовини; колись це місто вирізнялося своїми правильними порядками, були в ньому й єшиви, що ховалися в тіні крил хасиди [хасидуту], яка простягла розмах своїх крил над усім містом, від малого до старого. Світло Гаскали ніколи в нього не проникало.
І ось уже три роки єшиви скасовано за наказом уряду, бо знайшлися в ньому люди беззаконня, які віддали ім'я Ізраїлю на наругу перед урядом і зводили на місто беззаконня і злочини, яким немає числа. Гаон рав Неймарк сидить у в'язниці два роки, і до цього дня не винесено йому цей вирок, який ось-ось має відбутися. Відтоді шляхи громади тут — у жалобі. Якщо буде в людини сварка з товаришем у синагозі чи на вулиці, вона шукатиме на нього беззаконня і зводитиме гріхи, провини і злочини на його рідних і близьких, і накличе гнів місцевого уряду на всіх голів міста |
" |
— Яаль бен Давид, «Га-Магід» | ||
У 5641 році (1881) на товариство хасидів у місті доніс єврей-маскіль, мешканець міста, на ім'я Дов Лазаров. Лазаров доніс владі, що хасиди в місті порушують військовий закон і ухиляють своїх родичів від призову, зокрема й тоді, коли це пов'язано з підробкою документів і неправдивою присягою. Донос був зосереджений на раві Залмані Неймарку, який був рабином товариства хасидів у місті і, за його твердженням, був рушійною силою всіх злочинів хасидів. Він також пов'язав із цим Ребе Магараша як керівника «секти».
У сіхі, виголошеній Ребе[1], він говорив про те, що справа з арештом була в усіх наших Ребе, провідників поколінь, а в Ребе Магараша це було в такий спосіб, що його підмінили іншим — одним із рабинів, який сидів замість нього[2].
Поліція почала розслідування справи, для чого було заарештовано 80 шановних членів громади, і серед них рав Неймарк і його син Йосеф-Єхезкель; було закрито місцеву єшиву, і було проведено обшук у домі Ребе Магараша в Любавичах.
Після двох років інтенсивних розслідувань відбувся суд, наприкінці якого більшість обвинувачених були повністю виправдані, а обвинуваченим було інкриміновано легкі правопорушення.
Рабини міста
Спочатку рабином міста і хасидської громади служив рав Залман Неймарк, до 5642 року (1881/1882), коли його було заарештовано на два роки через донос. Попри виправдання рава Неймарка на суді, у нього не було сил залишатися в місті, яке було для нього місцем лиха, і приблизно в 5646 році (1885/1886) він переїхав жити до Вітебська, де отримав пропозицію посади рабина[3].
У книзі-дослідженні Фішла Шнеєрсона «Коха шель снегорья» розповідається, що впродовж десяти років люди громади не шукали іншого рабина, і лише через двадцять років прибув рав Шнеур-Залман Шнеєрсон (правнук Ребе Цемах Цедека), який раніше був рабином у містечку Ріпки (Чернігівська губ.).
Натомість у своїй книзі «Сіпурей гітгалут хасидіїм» він розповідає, що одразу, як рав Неймарк залишив місто, люди громади почали шукати іншого рабина і послали делегацію до Ріпок просити рава Шнеєрсона. Люди громади в Ріпках заперечували, і хасиди зі Стародуба послали лист Ребе Рашабу, щоб він звелів йому перейти до них. Ребе Рашаб відгукнувся на їхнє прохання і послав лист: «Чотири роки ти здійснював вплив духовний і матеріальний у Ріпках; по справедливості тепер тобі слід прийти до товариства Стародуба і не залишати товариство хасидів, як овець без пастиря». Після того як він прибув до Стародуба, він послав до Ріпок рава Менахема-Мендла Шнеєрсона, брата діда Ребе.
У роки революції, що пройшли над Росією, перейшов служити рабином Гомеля.
Особистості в місті
Люди хабадської громади міста
- Рав Хаїм-Мешулам-Залман Неймарк — рабин громади в 5622–5646 роках (1861–1886) приблизно.
- Рав Шнеур-Залман Шнеєрсон — рабин громади (до 5670) приблизно.
- Рав Йосеф Багтін — рабин громади близько 5680 (1919/1920)-х років
- Рав Залман-Шимон Дворкін — рабин громади в 5690–5697 роках (1929–1937) приблизно.
- Рав Єгошуа-Натан Гнесін — голова єшиви Стародуба
- Р. Єхезкель Ліознов — з хасидів Алтер Ребе
- Р. Нохум-Іцхак Пінсон
- Р. Еммануель Зіскін
- Р. Гетче Абрамсон
- Р. Нохум зі Стародуба
Уродженці міста
- Рав Йосеф-Єхезкель Неймарк — рабин хасидського містечка Невель
- Р. Єгошуа Пінсон — головний габай у 770
- Р. Нісан Пінсон — шаліах Ребе до Тунісу
- Проф. Єгошуа-Фішл Шнеєрсон
- Р. Танхум Пінсон
- Р. Єхезкель Пінсон
- Р. Моше-Шломо з Паричів
Примітки