Розпорядок дня Ребе
Розпорядок дня Ребе — постійний розпорядок як у будні дні, так і в Шабати та свята. Цей розпорядок дещо змінився починаючи з періоду «Суду над книгами», під час якого Ребе часто відвідував Огель Ребе Раяца, що тривало й згодом, а також відбулася низка суттєвих змін, які почалися після відходу з життя його дружини ребецн Хаї-Мушки.
Попри свої численні заняття, Ребе присвячує багато годин на день вивченню Тори і дуже мало спить, як свідчив про нього Ребе Раяц[1], що «о четвертій годині ранку він ніколи не спить. Або він ще не ліг спати, або вже прокинувся». Крім того, Ребе ніколи не йде у відпустку[2], і його розпорядок дня постійний, оскільки він ніколи не виїжджає з 770 заради зустрічей чи заходів.
Перші роки
Будні дні
Перед молитвою Ребе їв «мезонот» і пив склянку гарячого чаю з молоком разом із ребецн[3]; кожного буднього дня Ребе накладав чотири пари тфілін[4], молитву починав у себе вдома, а потім прибував до 770 близько 10:00 автомобілем, який зазвичай водив секретар Хаїм-Єгуда Кринський. По понеділках і четвергах, а також у Рош ходеш, коли публіка збиралася на читання Тори, Ребе входив до синагоги, щоб слухати читання Тори[5], і залишався в синагозі до закінчення молитви, після чого повертався до своєї кімнати вчитися.
У ранкові години Ребе відповідав на численні листи, що надходили, причому Ребе сам ретельно стежив за тим, щоб особисто розкривати листи, і зазвичай сам коротко відповідав на аркуші того, хто питав, після чого відповідальні за це секретарі оформлювали відповіді й приносили їх Ребе для остаточного редагування та підпису. Листи, що вимагали докладнішої відповіді, складалися окремо, а пізніше входив один із секретарів і друкував відповідь, яку диктував Ребе[6].
Займаючись відповідями на листи, Ребе давав вказівки з різних питань через секретарів, які входили до нього, і отримував звіти від провідних громадських діячів у Європі та у Святій Землі через рава Ходакова, який водночас був головою «Мерказ ле-іньоней хінух» і керівником секретаріату.
О чверть на четверту Ребе виходив молитися з громадою і дорогою на молитву у вестибюлі біля входу до 770 роздавав монети на цдаку дітям, що стояли край дороги. Місце Ребе було на лаві поруч із вхідними дверима, найближчими до його кімнати; там він сидів обличчям до громади і спиною до стіни[7].
До 5725 року (1964/1965) Ребе щодня неухильно відвідував свою матір, що жила на розі вулиць Президент і Кінгстон. Відвідини зазвичай відбувалися після молитви Мінха, о 4:00 дня, і під час них Ребе випивав склянку чаю і розмовляв із матір'ю близько пів години.
Післяобідні години були присвячені поглибленому вивченню Тори, і для цього Ребе багато разів просив принести йому книги з розташованої поруч Любавицької бібліотеки; сама ж кімната цілодобово була заповнена книгами, і кожна хвилина використовувалася для навчання. Коли Ребе перебував у кімнаті сам, він знімав капелюх і сюртук, але знову одягав їх, коли хтось входив до кімнати[8].
Коли рав Нісан Неменов попросив Ребе на єхідуті випустити ще маамари, Ребе висловився, що в нього немає на це часу; також Ребе висловився, що для завершення складання покажчиків до «Лікутей Тора» йому потрібні півтори години, але півтори вільних години в нього немає[9].
Ребе свідчив про себе в 5743 році (1982/1983), що вже багато років не розмовляє з людьми по телефону[10], однак дві людини удостоїлися того, що Ребе зателефонував їм і поговорив з ними[11].
Багато разів Ребе йшов додому близько 5:30 дня, сідав обідати й розмовляти з ребецн, а відразу після цього повертався до 770.
Згідно з низкою свідчень, бували випадки, коли бачили, як Ребе вивчає щоденний урок Рамбама вже попередньої ночі[12].
Перед святами й особливими датами Ребе протягом дня займається складанням «загального листа» і редагуванням сіхот і маамарів.
У дні, коли не було єхідуту, Ребе повертався до свого приватного дому близько 10:00 вечора[13], забираючи з собою мішок листів, на які відповідав уночі в робочому кабінеті свого приватного дому. Шлях додому Ребе зазвичай долав пішки, крім випадків, коли ребецн приїжджала забрати його[14], або коли один із секретарів і так їхав до себе додому.
Поїздки до Огелю
До 27 адара I 5752 (2 березня 1992) Ребе мав звичай їздити до Огелю Ребе Раяца двічі на тиждень. У дні, коли він їздив до Огелю, він опівдні вирушав до мікви[15], а потім їхав до Огелю автомобілем секретаріату; у пізніші роки до нього був приставлений поліцейський ескорт, що перекривав дорожній рух на шляху, щоб полегшити Ребе проїзд без затримок на світлофорах і в заторах.
Поїздка до Огелю відбувалася зазвичай по неділях і четвергах[16], а перебування на Огелі тривало зазвичай від п'яти до семи годин.
Єхідуйот
Докладніше – Єхідут
У перші роки Ребе приймав на єхідут тричі на тиждень; прийом відвідувачів починався о восьмій вечора і закінчувався зі світанком[17], а іноді й о 10:00 — 11:00 ранку наступного дня[18]. У дні, коли єхідут закінчувався вранці і це був понеділок або четвер, збирався міньян для читання Тори, і лише після нього Ребе їхав додому.
Унаслідок прохання хасидів у місяці адарі 5725 року Ребе погодився скоротити прийом на одну ніч на тиждень із трьох, і відтоді до 5741 року (1980/1981) Ребе приймав на єхідут лише двічі на тиждень — по неділях і четвергах.
Шабати і свята
Молитви Шабату відбуваються постійно за участю Ребе.
До 5725 року (1964/1965) мати Ребе, ребецн Хана, мала звичай заходити до кімнати Ребе після молитви, щоб привітати його побажанням «Шабат шалом», а потім Ребе проводжав її до дверей і продовжував проводжати її поглядом, доки вона не зникала з очей.
Рік жалоби
22 швата 5748 (10 лютого 1988) відійшла ребецн Хая-Мушка, і Ребе на цілий рік переніс своє місцеперебування до свого приватного дому, де відбувалися молитви і звідки Ребе продовжував керувати хасидами і проголошувати сіхот.
У більшість Шабатів Ребе повертався до 770, а в Шабати, коли молитва відбувалася в його приватному домі, він велів приносити з переддня Шабату солодощі, якими обсипають наречених, викликаних до Тори.
Пізні роки
Будні дні
Після того як протягом цілого року Ребе молився з громадою, коли він знову перейшов на постійне перебування в 770, він продовжує молитися з громадою всі три молитви.
У 5741 році (1980/1981) Ребе припинив єхідуйот і замість цього почав проводити загальний єхідут.
З 11 нісана 5746 (20 квітня 1986) і до 26 адара I 5752 (1 березня 1992) діяв постійний порядок, за яким щонеділі проводиться роздавання доларів, що починається приблизно через пів години після закінчення молитви і тривало до кінця черги[19].
Після того як Ребе перестав проводити фарбрейнгени з нагоди хасидських дат у будні дні, Ребе запровадив новий порядок: іноді по закінченні молитви він дає знак, що бажає проголосити сіху перед зібраними хасидами, і зазвичай після закінчення сіхи роздає долар на цдаку. Іноді Ребе роздає також різні брошури із сіхот і маамарами, вибраними ним для хасидів.
Зовнішні посилання
- Так живе Ребе, на сайті
.
Примітки
- ^ У «Ємей берешит», с. 280 написано зі слів рава Берла Боймгартена, який чув це від одного з найстаріших хасидів. Рав Яаков-Єгуда Гехт розповідав, що чув це від рава Шломо-Агарона Казарновського одразу після прибуття Ребе до Сполучених Штатів. Агарон-Дов Гальперін, «Щоб уся єшива вийшла зустрічати мого зятя», бесіда з равами Шалом-Дов-Бером Гордоном, Іцхаком-Давидом Гронером, Яаковом-Єгудою Гехтом, Цві-Єгудою Фогельманом
2163, с. 58 (інтерв'ю було вперше опубліковане у випуску від 28 сівана 5745 (17 червня 1985) і повторно у випуску від 26 сівана 5786 (11 червня 2026)).
- ^ З аргументом, що якщо він піде у відпустку, то, коли повернеться, уся робота просто чекатиме на нього, і йому доведеться працювати ще важче.
- ^ «Маасе мелех», с. 4.
- ^ «Лікутей Леві-Іцхак» «Ігрот кодеш» — лист 422, «Ємей мелех», ч. 2, с. 901.
- ^ «Ємей берешит», с. 335.
- ^ По понеділках і четвергах Ребе зустрічався із секретарем Нісаном Мінделем більш ніж на годину, і під час зустрічі передавав йому вказівки й тези, які той брав для роботи до себе додому в Лонг-Біч. Багато наукових листів було написано ним так, як Ребе диктував і вказував йому.
- ^ Але при цьому прикривав обличчя, спираючись на долоню.
- ^ «Маасе мелех», с. 60; цей звичай змінився після проблеми зі здоров'ям у 5738 році (1977/1978), коли секретарі вже багато разів бачили Ребе без верхнього сюртука, і відтоді він перестав ретельно стежити за тим, щоб одягати сюртук, коли входили вони, і одягав його, лише коли входив хтось інший.
- ^ Зі слів рава Йоеля Кагана, панель хозрім, частина 4, хвилина: 11:39. Наведено у збірнику «Гаарот у-біурім бе-торат кавод кдушат Адмор шліта», випуск 119, с. 15.
- ^ Сіха 17 тамуза 5743 (28 червня 1983) -фото уривка сіхи зі свідченням
- ^ Рав Мордехай Еліягу (див. рав Мордехай Еліягу#Цитати про Ребе), а також син адмора, що пережив Голокост (який підтримував зв'язок з равом Еліезером Каїном, але не розкрив свого імені) (Арі Сміт, «Аба», ч. 2, розділ «Шліхут від таємної особи», с. 293, «Кфар-Хабад», випуск 2046, с. 51); однак є ті, хто сумнівається в достовірності подробиць розповіді того, хто пережив Голокост, наводячи, серед іншого, спростування р. Моше Лінка та членів родини р. Ханоха Бен-Арзони, які були представлені як (частина) джерел розповіді, і намагаючись указати на фактичні помилки, наявні в розповіді (форум «Оцар га-хохма», «Загадка нащадка святих»).
- ^ «Маасе мелех» (5773), розділ 13 «Вивчення Тори», с. 59, примітка 9. Збірник «Мінгагей мелех», видання 5756 року (1995/1996), с. 12.
- ^ У раніші роки Ребе залишався в 770 приблизно до другої години після півночі, а також приходив до 770 уранці дещо пізніше.
- ^ У ті дні, коли вона приїжджала провідати свою матір, ребецн Нехаму-Діну, двічі на тиждень.
- ^ Саме до жіночої мікви.
- ^ Коли почалося роздавання доларів і стало дуже важко їхати до Огелю того самого дня, коли відбувається роздавання, яке закінчується лише в обідні години, Ребе здійснив скасування обітниць, щоб почати їздити в понеділок.
- ^ «Маасе мелех», с. 78.
- ^ «Маасе мелех», с. 80.
- ^ Зазвичай близько 3:00 дня.