Перейти до вмісту

Ораторське мистецтво

Матеріал з Хабадпедії

Ораторське мистецтво — це систематичне керівництво щодо правильного способу говорити перед аудиторією: ясно й зрозуміло і так, щоб це вплинуло на слухачів. Це мистецтво — особливе мистецтво всередині вчення риторики (Rhetoric) — способу впливати за допомогою мови.

Основи ораторського мистецтва

Згідно з прийнятим, ораторське мистецтво охоплює розгляд кількох складників, головні з яких:

  • Передавання послання: привабливий початок промови, структура викладу, формулювання підсумкової фрази, що містить суть послання, і повторення її кілька разів, правильний перехід між відрізками й форма завершення.
  • Зв'язок з аудиторією: установлення зорового контакту, доречні приклади з галузі знань та інтересів аудиторії[1].
  • Інтонація: правильне використання підвищення й зниження голосу для посилення послання й створення зацікавлення. Мовлення з натхненням.
  • Створення зацікавлення: включення історій і гумору. Правильне використання рухів тіла й міміки.

Ставлення до прийомів виголошення промови у вченні наших Ребе, провідників поколінь

Наші Ребе, провідники поколінь, підкреслювали важливість опанування ораторського мистецтва[2] — привчатися виступати ясною мовою так, щоб це дало хасидам змогу використовувати події й здобувати вплив на ключових посадах.

У листах наших Ребе, провідників поколінь, трапляються різні поради, пов'язані з розвитком ораторського хисту:

  • Готуватися перед дзеркалом[3]
  • Починати кожну промову словами похвали й гідності, приправляючи її розповіддю зі слів наших мудреців, благословенної пам'яті[4]
  • Виступати мовою країни, пробуджувати словами любові й приязні й підкреслювати добре й гідне[4]
  • Щоб промова вела до практичної справи[5]
  • Записувати основні пункти промов, щоб можна було використовувати зміст сказаного і в інших місцях[5]
  • Не слід надавати головного значення відчуттю самого промовця; головне, щоб слухачі сприйняли сказане[6].
  • Немає перешкод до того, щоб проповідь була довгою, і це навіть переважно, — за умови, що до неї буде відповідна підготовка[7]

Додаткова література

  • Ораторське мистецтво, рубрика в додатку «Га-Тамім» до тижневика «Бейт Мошіах», випуски 23 — 28

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Зокрема знайомство зі згадками, які можуть виявитися міною під час передавання послання, — такими як імена й приклади, які не варто згадувати, тощо.
  2. ^ Див., наприклад, лист від 5 нісана 5717 (6 квітня 1957): «Правильно розвивати хист проповіді й промови. І Всевишній, благословенний Він, дарує йому успіх і в цьому». «Лікутей сіхот», т. 23, с. 490: «Мені було приємно прочитати, що в ньому розкривається хист оратора перед багатьма і що він використовує цей свій хист для слів пробудження — задля зміцнення єврейства й виконання Тори та заповідей».
  3. ^ «Га-Тамім», додаток до тижневика «Бейт Мошіах», випуск 17; маане Ребе Раяца пані Пойзнер із Піттсбурга.
  4. ^ 1 2 «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 9, с. 411.
  5. ^ 1 2 «Ігрот кодеш» Ребе, т. 18, с. 237 — раву Моше-Іцхаку Гехту.
  6. ^ Лист р. Залману Яффе, сіван 5728 (травень–червень 1968): виступ перед аудиторією.
  7. ^ Лист Ребе р. Залману Яффе.

Повідомити про помилку на цій сторінці