Менахем-Мендл Маскалік
| Менахем-Мендл Маскалік | |
|---|---|
Хасид Хабаду, мешканець Москви | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5679 |
| Дата смерті | 16 іяра 5732 (30 квітня 1972) |
| Місце проживання | Москва |
| Учні | Калман-Мелех Тамрін та інші |
| Сім'я | |
| Батько | Яаков-Зхар'я Маскалік (Журавічер) |
| Мати | Мір'ям-Рахель |
| Дружина | Ціпа-Елка, дочка Яакова Пантелеєва |
| Діти | Нехама, Рахель |
| Родовід | |
Рав Менахем-Мендл Маскалік (5679 — 16 іяра 5732 (30 квітня 1972)) — хасид Хабаду, мешканець Москви, який загинув у дорожній аварії в 5732 році (1971/1972). Через дивні обставини його смерті та додаткові дані багато хто вважає, що до цього була причетна рука КДБ.
Біографія
Народився в 5679 році (1918/1919) у батька, відомого хасида р. Яакова-Зхар'ї Маскалика (Журавичера), і матері, пані Мір'ям-Рахель.
У п'ять років осиротів, утративши матір, і його батько, який був дуже активним у громадській діяльності, просив Ребе Раяца дозволити йому залишити громадську роботу, щоб піклуватися про своїх дітей, але Ребе сказав йому: «Ти піклуватимешся про моїх дітей (єврейських дітей у хедерах), а я піклуватимуся про твоїх дітей». За вказівкою Ребе дітей усиновила родина р. Хаїма-Елазара Гореліка.
У 5697 році (1936/1937) його батька заарештувала таємна поліція, і йому стало відомо, що й він на прицілі, тож він узяв собі особу померлого друга на ім'я «Гірш Натанович Лев» і під цією вигаданою особою прожив усі свої дні, причому лише його друзі-хасиди знали, хто він насправді.
З початком Другої світової війни був призваний до Червоної армії і чотири рази потрапляв у німецький полон, але рятувався завдяки світлому кольору свого волосся й очей, тож міг стверджувати, що він татарин. Останнього разу, коли був у полоні, йому вдалося втекти до британського військового табору в Голландії, але невдовзі після цього табір перейшов під контроль радянських військ, і він був змушений повернутися до Росії.
Боячись, що його звинуватять у зраді (як звинуватили більшість солдатів, що потрапили в полон), не повернувся до центру Росії, а натомість жив у місцях, де нагляд влади був слабким: спочатку в передмістях Риги, деякий час у Ташкенті[1], де близько місяця жив у домі р. Іцхака Зільбера (Казанера)[2], і лише через деякий час після смерті Сталіна повернувся до Москви й оселився в ній.
У Москві
У Москві одружився з Ціпою-Елкою, дочкою хасида р. Яакова Пантелеєва.
Через те що він уперто дотримувався Шабату, йому доводилося виконувати важку фізичну роботу в місцях, де можна було замінити роботу в суботу роботою в неділю. Крім того, час від часу його звільняли з роботи, і йому доводилося шукати нову. Останньою його роботою було місце на заводі пластмас.
Займався наближенням євреїв до Тори й заповідей і вивчав у себе вдома Тору з євреями, які лише почали вести єврейське життя. Серед його учнів був хасид р. Калман-Мелех Тамрін, який приходив до нього додому щоразу на вихід Шабату вчитися з ним.
Через сумнівних осіб, що крутилися у великій синагозі на Архипова, молився в таємному міньяні, організованому в одному з будинків.
Коли євреї почали виїжджати з Росії, багато підтримував їх матеріально[2].
Відхід з життя
У неділю 16 іяра 5732 року (30 квітня 1972) його родина поїхала провідати одну з тіток, а він залишився в Москві. Коли вони повернулися на Лаг ба-Омер, то зрозуміли, що він не був удома відтоді, як вони поїхали. Його дочок відправили до дому їхнього дядька, хасида р. Гецла (Гече) Віленського, і відразу ж разом із другом родини доктором Цецкесом почалися масштабні пошуки.
Його знайшли біля ігрового майданчика школи, причому його одяг і вузлик із монетами лежали поруч із ним. На запитання доктора Цецкеса, як можливо, що його сорочка заплямована кров'ю, тоді як талит катан чистий, відповіли погрозою: «Ти хочеш дістатися додому живим?»[1]. Невдовзі справу про розслідування вбивства передали до головного управління Міністерства внутрішніх справ у Москві.
Пізніше навіть знайшли злочинців, які зізналися у вбивстві, однак вони стверджували, що вбили когось іншого, а не його. Крім того, родина отримала поштою його посвідчення особи, його військовий квиток і в'язку ключів. Через кілька днів до них додому прийшли й забрали все листування з-за кордону, а ще через кілька днів повернули його, причому всі слова святою мовою були позначені (вочевидь, для перекладу). У його свідоцтві про смерть було написано, що він загинув у дорожній аварії.
Через дивність цього випадку багато хто вважає, що до цього була причетна рука КДБ.
Через багато років після його відходу з життя його дружина й дочки удостоїлися репатріюватися до Святої Землі.
Родина
- Його дружина Ціпа-Елка[3].
- Його дочка Нехама, дружина р. Леоніда Хмілянського — поселення Цофім.
- Його дочка Рахель, дружина р. Менахема-Мендла Орнштейна — кілька років була в шліхуті в Москві разом із чоловіком і померла в розквіті літ від важкої хвороби.
Зовнішні посилання
- «Дочка хасида і дружина хасида» у листку «Мішпаха хасидіт», випуск 1452
- Тшура Наймарк-Брук, хешван 5785 (листопад–грудень 2024)
Примітки
- ^ 1 2 Памяти Менделя Москалика на сайті «Толдот Єшурун» (російською).
- ^ 1 2 Іцхак Зільбер, «Щоб ти залишився євреєм» («Легішаер єгуді»).
- ^ Померла 22 сівана 5780 року (14 червня 2020).
Код особи: № 6068608800