Шмуель-Шломо Лейнер
| Шмуель-Шломо Лейнер | |
|---|---|
П'ятий адмор династії хасидизму Ізбиця-Радзин | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 18 швата 5669 (9 лютого 1909) |
| Дата смерті | 29 сівана 5702 (14 червня 1942) |
| Місце поховання | Влодава[В] |
| Місце проживання | Радзин |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Посада | п'ятий адмор династії Ізбиця-Радзин |
| Учителі | Давид Тейблюм-Рікер |
| Сім'я | |
| Батько | Мордехай-Йосеф-Ельазар Лейнер |
| Родовід | |
Рабі Шмуель-Шломо Лейнер з Радзиня (18 швата 5669 (9 лютого 1909) – 29 сівана 5702 (14 червня 1942)) — п'ятий адмор династії хасидизму Ізбиця-Радзинь.
Біографія
Народився в рабі Мордехая-Йосефа-Ельазара Лейнера з Радзиня в містечку Радзинь 18 швата 5669 (9 лютого 1909). Замолоду здобув виховання в р. Давида Тейблюма-Рікера, згодом рама в єшиві «Томхей Тмімім» Отвоцьк і адмора з Пилова.
Одразу після відходу з життя батька в місяці шват 5689 (січень–лютий 1929) прийняв на себе провід адмора за вказівкою свого двоюрідного діда, р. Мордехая-Йосефа Лейнера, сина автора «Бейт Яаков» з Ізбиці.
Свій провід вів зі святою непохитністю. Він вилучив з хасидизму багатьох хасидів, чий спосіб життя був дещо сучасним, наприклад тих, хто голив бороду або не віддавав своїх доньок до «Бейт Яаков». У 5694 році (1933/1934) переїхав назад з Варшави до Радзиня і заснував там мережу єшив «Сод єшарім», центр якої був у Радзині, і там перебували триста учнів, про яких він дбав як батько.
З нашими Ребе, провідниками поколінь
Попри свою непохитність, він вирізнявся великою агават Ісраель. Про велич його любові свідчить такий епізод: коли його племінниця, ребецн Хая-Двора Гольдшмід, донька його зятя (чоловіка сестри), хасида р. Єхіеля-Цві Гурарі, виходила заміж за свого чоловіка, відомого машпіа рава Нахума Гольдшміда, у ніч весілля тисячі хасидів Хабаду і Радзиня на чолі з Ребе Раяцем чекали, доки р. Шмуель-Шломо закінчить годувати самотнього, хворого і слабкого єврея, який гостював у нього. (Щоправда, посеред чекання Ребе Раяц пішов і як «компенсацію» прийшов на шева брахот і навіть виголосив там маамар «Ашер бара»).
Рашаш був у великій дружбі з Ребе Раяцем. Рашаш був також великим знавцем книжок учення Хабаду і багато разів розмовляв з Ребе Раяцем про вчення Хабаду[1].
Убивство
З початком Другої світової війни розпустив єшиву і поселив у своїх будинках воєнних біженців. Він підбурював і вимагав від тисяч євреїв піднятися і повстати проти нацистів. Люди юденрату донесли на нього німцям, і ті вимагали видати його. Його вірний служка пішов до них і назвався адмором з Радзиня, і його повісили на ринковій площі.
Через два тижні вбивцям стало відомо, що Рашаш продовжує жити; 24 іяра 5702 (11 травня 1942) його схопили і заарештували. У Шабат, переддень новомісяччя сівана 5702 (травень–червень 1942), після того як намагався боротися з нацистами[2], на очах тисяч євреїв адмор вигукнув «Слухай, Ізраїлю: Г-сподь — Б-г наш, Г-сподь єдиний»! — і був убитий.
| Попередній: адмор рабі Мордехай-Йосеф-Ельазар Лейнер з Радзиня |
Династія адморів Радзиня 18 швата 5669 (9 лютого 1909) — 29 іяра 5702 (16 травня 1942) |
Наступний: адмор рабі Аврагам-Іссахар Енглард з Радзиня |
Примітки
- ^ Зі слів р. Шнеура-Залмана Гурарі.
- ^ Див. книжку «Адморім ше-нісфу ба-Шоа», у відповідній статті.
Код особи: № 8451567700