Іцхак Фрідман
| Рабі Іцхак Фрідман | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | Адмор з Богуша |
| Дата народження | 26 іяра 5663 (23 травня 1903) |
| Місце народження | Шпиків, Україна |
| Дата смерті | 14 менахем-ава 5752 (13 серпня 1992) |
| Місце смерті | Швейцарія |
| Місце поховання | Нахалат Іцхак[В] |
| Країна | Ізраїль[В] |
| Місце проживання | Шпиків, Бохуш, Тель-Авів, Бней-Брак |
| Місце діяльності | Шпиків, Богуш, Тель-Авів і Бней-Брак |
| Належність | Хасидизм Богуш |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Посада | рабин хасидської громади в Шпикові, адмор із Богуша |
| Інші посади | Рабин хасидської громади в Шпикові |
| Сім'я | |
| Батько | Шалом-Йосеф Фрідман зі Шпикова |
| Дружина | дочка рабі Менахема-Мендла з Богуша |
Рабі Іцхак Фрідман (26 іяра 5663 (23 травня 1903) — 14 менахем-ава 5752 (13 серпня 1992)) — рабин у місті Шпиків в Україні й адмор з Богуша. Був другом Хабаду.
Біографія
Рав Іцхак Фрідман народився 26 іяра 5663 року (23 травня 1903) в сім'ї рава Шалома-Йосефа Фрідмана зі Шпикова, який був у четвертому поколінні (по прямій чоловічій лінії) нащадком рабі Ісраеля з Ружина. У 5684 році (1923/1924), коли йому було сімнадцять років, помер його батько, і він почав посідати його місце в керівництві хасидською громадою в місті Шпиків. Одружився з донькою свого дядька, рабі Менахема-Мендла з Богуша, і після весілля присвячував більшу частину свого часу вивченню Тори і служінню Всевишньому, при цьому його тесть дбав про його матеріальні потреби протягом восьми років. У 5690 році (1929/1930) був проголошений адмором у Бухаресті, а в 5703 році (1942/1943), після відходу з життя свого тестя в Йом Кіпур, почав посідати місце тестя як адмор з Богуша в Румунії.
У період Другої світової війни багато займався порятунком євреїв і турботою про біженців і тих, хто вцілів. Допомагав людям своїми благословеннями й надавав їм душевну підтримку. Уряд Румунії переслідував його, і дивовижним чином йому вдалося втекти звідти й здійснити алію до Землі Ізраїлю, куди він прибув на Песах шені 5711 року (1950/1951), і там заснував бейт мідраш у місті Тель-Авів. Перебуваючи в Тель-Авіві, він користувався шаною великих мужів Ізраїлю, і багато людей приходили отримати від нього пораду й благословення, і він підбадьорював і втішав бідних і нещасних. У 5747 році (1986/1987) переїхав до Бней-Брака й відкрив колель аврехім і єшиву для юнаків.
14 менахем-ава 5752 року (13 серпня 1992) раптово помер, перебуваючи у Швейцарії.
Зв'язки з Ребе
Рав Іцхак Фрідман благоговів перед Ребе й часто висловлював своє захоплення Ребе та його діяльністю. Він підписував звернення великих мужів Ізраїлю на підтримку мівцо «Тфілін» Ребе[1] і мівцо запалювання свічок святого Шабату дівчатками Ізраїлю, які досягли віку виховання. До 11 нісана 5737 (30 березня 1977) великі мужі Ізраїлю підписали благословенний лист з нагоди вісімдесятого року Ребе. Серед тих, хто підписав, значиться адмор рав Фрідман разом з адморами з Модзиця і з Васлуя в Тель-Авіві[2].
У 5737 році (1976/1977), за два дні до того як виїхати зі Сполучених Штатів, він прийшов на єхідут до Ребе, і Ребе поцікавився, де він зупинився. Серед іншого Ребе сказав йому: «Адже вас називають Богушер Ребе?.. У нас у Хабаді була велика пошана до праведників дому Ружин, і була величезна близькість між нами ще тоді, коли вони жили в Росії». Ребе перепросив за те, що не може нанести йому візит у відповідь, і вийшов провести його до машини, що чекала надворі. Цей зв'язок тривав ще довгі роки[3].
Рав Фрідман заохочував постанову про вивчення Рамбама Ребе й навіть надіслав телеграму на урочистість сіюму Рамбама, у якій заохочує щоденне вивчення Рамбама й перепрошує за те, що не може взяти участь в урочистості: «Я беру участь у радості тих, хто вивчає й завершує Рамбама. У мене немає сил брати участь особисто, моліться за мене, щоб у мене були сили взяти участь наступного разу. Мій дід, святий рав із Ружина, сказав, що вивчення Рамбама здатне протистояти лихому началу, і особливо в питанні забороненої їжі».
Коли рав Фрідман почувався погано і його везли до лікарні, один із супровідників показав йому фотографію Ребе. Він узяв фотографію й поцілував її з великим хвилюванням[4].
Додаткова література
- Шалом-Дов-Бер Вольпо, «Шемен сасон ме-хаверейха», частина 4, с. 80-81.
Примітки
- ^ У 5727 році (1966/1967). Див. «Нсіей Хабад у-вней дорам», с. 129.
- ^ У листі написано: «Почуття серця їхніх високостей, рабинів, гаонів шліта, суддів, море цедек і голів єшив у нашому місті, великому Тель-Авіві, хай береже його Творець і спасе, — добра справа, а немає доброго, крім Тори: видати у світ важливу збірку слів Тори й галахічних питань, що воскурюється й підноситься на честь і на заслугу їхнього вчителя й світила Ізраїлю, краси й величі покоління, того, хто веде війну Б-га, його святості Адмора, святого гаона з Любавичів шліта, який підносить ярмо Тори і тшуви в усіх кінцях світу, розширює межі святості і чистоти в усьому світі. Опори й підбадьорення тисяч євреїв, які бережуть святу жарину із самопожертвою в країнах лиха, і вірного пастиря десятків тисяч євреїв у кожному місці, включно з громадою зібрання Єшуруна в нашій святій країні, хай буде вона відбудована й утверджена незабаром, у наші дні, амен. „І ось і ми при цьому, з цієї приємної нагоди, висловлюємо з глибини серця і жаданої душі наше благословення і глибоку молитву його святості марану Адмору з Любавичів шліта, щоб Всевишній, благословенний Він, дав йому силу й міць, хай примножиться, керувати Ізраїлем у повному здоров'ї та при ясності його святого розуму, і хай удостоїться він, і удостоїмося всі ми, черпати з його Тори, його мудрості і його святості, і нести прапор Тори й хасидуту високо, доки не прийде Шило незабаром, і в дні його й у дні наші спасенний буде Єгуда, і Ізраїль, народ Г-сподній, житиме спокійно у своїй землі, вічному наділі, незабаром, у наші дні, амен, хай буде така воля.»
- ^ Збірник «Меасеф ле-Тора ве-хасидут — Беер Іцхак», Богуш, випуск 3, менахем-ав 5753 (липень–серпень 1993).
- ^ Рав Шалом-Дов-Бер Вольпо чув від двох аврехів, які були присутні при цьому. «Шемен сасон ме-хаверейха», частина 4, с. 81
Код особи: № 5328734400