Рабі Ельазар бен Педат
| Рабі Ельазар бен Педат | |
|---|---|
| Його епоха | Друге і третє покоління амораїв у Землі Ізраїлю |
| Покоління | Друге і третє |
| Його вчителі | Рав, рабі Йоханан, рабі Ханіна бар Хама |
| Його товариші | Рабі Амі і рабі Асі, рабі Зейра та інші |
| Рабі Ельазар бен Педат | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | Це «просто рабі Ельазар» |
| Місце діяльності | Земля Ізраїлю |
| Рід діяльності | амора |
| Учителі | Рав, Рабі Йоханан, рабі Ханіна бар Хама |
Рабі Ельазар бен Педат — це «просто рабі Ельазар», якого наводить Талмуд. Він був украй бідним. Одного разу він знепритомнів і побачив уві сні, що Святий, благословенний Він, питає його, чи бажає він, щоб Він перевернув світ і створив його заново, — можливо, він буде створений під знаком багатства; на це відповів рабі Ельазар відомою фразою: «Стільки всього — і лише „можливо“», тобто: усе це лише заради можливості, що, можливо, я стану багатим, — і відповів відмовою на цю пропозицію.
Був видатним учнем рабі Йоханана, і, як і його вчитель[1], душа його була від якості хеседу, на що натякає його ім'я — Е-ль езер[2].
Наводиться в Єрусалимському Талмуді[3], що рабі Йоханан був у Землі Ізраїлю, і р. Яаков бар Іді був із ним. Одного разу піднявся р. Ельазар, його учень, із Вавилона і ховався від р. Йоханана, і не привітав його, і розгнівався на нього р. Йоханан і сказав: «Дві речі зробив мені цей вавилонянин: одну — що не спитав про мій мир, і одну — що не сказав переказу від мого імені». Озвався р. Яаков бар Іді і сказав: так у них заведено, молодший (менший) не питає про мир старшого, бо вони виконують «побачили мене юнаки і сховалися»[4]
І в продовження цього розповідається в Єрусалимському Талмуді там само, що, коли вони йшли, побачили дім учення, і сказав р. Яаков бар Іді р. Йохананові: тут сидів р. Меїр, тлумачив і казав переказ від імені р. Ішмаеля, а не казав переказу від імені р. Аківи; сказав йому: весь світ знає, що р. Меїр — учень р. Аківи; сказав йому: весь світ знає, що р. Ельазар — учень р. Йоханана (і все, що він каже без зазначення імені, — це слова його вчителя)[5].
Його вислів: «Не вигнав Святий, благословенний Він, Ізраїль поміж народи інакше як заради того, щоб додалися до них гери, як сказано: „І посію її Собі в землі“; хіба людина сіє сеа — якщо не для того, щоб зібрати кілька кор?»
І роз'яснюється в ученні хасидуту, що під поняттям «герім» тут маються на увазі іскри святості, які перебувають у вигнанні в народів світу і знаходяться всередині кліпат нога в їжі, напоях тощо; і завдяки тому, що сини Ізраїлю, розсіяні у вигнанні, використовують матеріальні речі в ім'я Небес — для служіння Творцеві, вони вилучають іскри з кліпи, «навертають їх у гіюр» і підносять їх до святості.
Його вислови
Історія від Цемах Цедека про його вислови
Наші Ребе, провідники поколінь[8], розповідали, що Ребе Цемах Цедек мав звичай бачити свого славетного діда, Алтер Ребе, після його відходу, наяву або в нічному видінні, і той розв'язував йому всі його сумніви в нігле і в ністар.
Свого часу, коли наш Ребе Цемах Цедек сидів, зачинившись у своїй кімнаті, і старанно навчався, накопичилося в нього кілька питань, у яких він не міг ухвалити рішення, і він дуже бажав побачити Алтер Ребе, як зазвичай, але це йому не вдавалося, і він був від цього в великому смутку.
Одного разу, дорогою на молитву до синагоги Мітлер Ребе, він зустрів одного з базарних людей, на ім'я р. Мордехай-Елі, людину просту і богобоязну, яка заробляла на хліб працею своїх рук у базарній торгівлі, а той день був базарним днем; і попросив у нього той чоловік позичити йому в порядку гмілут хасадім кілька срібних карбованців до вечора або до ранку наступного дня, бо цього дня він може заробити на базарі; і відповів йому святий рав Цемах Цедек, що після молитви, коли повернеться додому, хай той зайде до нього, і він дасть йому гмах.
Коли ввійшов святий рав Цемах Цедек до синагоги, спав на його святу думку вислів «р. Ельазар давав пруту бідному і потім молився», а також вислів «більше гмілут хасадім, ніж цдака»; і розсудив святий рав Цемах Цедек, що недобре він учинив, не давши відразу вищезгаданому Рамі гмах, про який той просив; і повернувся святий рав Цемах Цедек додому, і взяв цю суму, і пішов на базар шукати Раму; а тим часом уже зібралися мешканці села зі своїми возами й товарами на базар, і коштувало йому великих зусиль знайти серед них Раму; а коли знайшов його, дав йому гмах і повернувся до синагоги молитися.
Коли Цемах Цедек убрався в таліт і тфілін, він раптом побачив Алтер Ребе зі світлим обличчям, і той сказав йому: тому, хто дає гмах єврею від щирого серця, без жодної сторонньої мети, і робить добро Ізраїлю з любов'ю, за заповіддю «люби ближнього свого, як самого себе», — брами вищих чертогів відчинені перед ним.
| Амораїм | ||
|---|---|---|
| Перше покоління | Рабі Хія • Рабі Єгошуа бен Леві • Рабі Мана • Рабі Ханіна бар Хама | |
| Друге покоління | Рабі Йоханан • Реш Лакіш • Рав • Шмуель • Ільфа | |
| Третє покоління | Рабі Аба • Рабі Елазар бен Педат • Рабі Амі • Рабі Асі • Рабі Іцхак Нафха •Рав Єгуда • Рав Нахман • Рав Уна • Рав Матна | |
| Четверте покоління | Рав Хісда • Рав Шешет • Ула • Рабі Зейра | |
| П'яте покоління | Раба • Рав Йосеф • Раба бар Рав Уна • Рабі Ірмія • Рабі Танхума | |
| Шосте покоління | Абає • Рава • Рамі бар Хама • Рав Аха бар Яаков • Рав Сафра • Рав Іді бар Авін • Рав Хія бар Авін | |
| Сьоме покоління | Рав Аха, син Рави • Рав Аші • Равіна | |
Примітки
- ^ Див. статтю.
- ^ «Кетер Шем Тов», доповнення 118.
- ^ Брахот, розд. 2, галаха 1. І вказане там.
- ^ Йов 29, 8.
- ^ Наводиться в «Торат Менахем» 5713 — частина третя, сіха Шабату тижневої глави «Ре'е», мевархім га-ходеш елула, 5713 (серпень–вересень 1953). Див. там само пояснення відмінності між звичаєм Землі Ізраїлю і звичаєм Вавилона.
- ^ Бава батра 10а. І див. «Ігерет га-кодеш», розділ 8, передмову Алтер Ребе до його сідуру. — Примітка в «Лікутей сіхот» там.
- ^ Сука 49б.
- ^ Адмор Магаріяц,«Сефер га-сіхот» 5707, 19 кислева 5707 (12 грудня 1946).
Код особи: № 1627708900