Перейти до вмісту

Ільфа

Матеріал з Хабадпедії
Ільфа
Основна інформація
Місце діяльностіЕрец-Ісраель
Роки діяльностіДруге покоління амораїв
СучасникиРабі Йоханан і Бар Пада

Ільфа був аморою, що жив у другому поколінні амораїв Землі Ізраїлю, товариш рабі Йоханана.

Щабель Ільфи

Ільфа був учнем Рабі[1] і висловився про себе: усе, що написано в барайтах рабі Хії і рабі Ошаї, він може розв'язати й довести зі слів Мішни[2]; Мітлер Ребе пояснює[3], що сенс «пшітна лей» — тобто що він знайде цей предмет абстрагованим для з'ясування предмета з Мішни, що він виведе це на світло з приховання слів Мішни, поки не з'ясується, що немає нічого нового в цій барайті рабі Хії і рабі Ошаї, бо він знайде цю галаху в Мішні.

Пояснення цього в тому, що корінь барайт включений у Мішну в прихованні, подібно до того як життєвість зовнішніх органів включена в життєвість внутрішніх органів і йде за нею, як-от, наприклад, серце, легені, печінка тощо.

Пояснення його імені

Тому ім'я його було «Ільфа» — від слова «ульпана»[4], переклад слова «навчання», як написано: «і всі сини твої — учні Г-спода»; і цей Ільфа коренем своїм був із душі Рабі, який отримав з уст в уста, від людини до людини, до зугот, від мужів Великих зборів, до Моше Рабейну, що передав нам Тору; і тому він був обізнаний і розумівся на джерелі вищого хеседу, що тлумачиться в галахот Мішни, щоб вивести це в розкриття в галахот барайт із Мішни, — те, що було не під силу жодному іншому мудрецеві, окрім нього.

Так само пише і Алтер Ребе[5] і додає: тим паче в наші дні, коли зменшилися серця, тому знадобилося роз'яснювати Мішну докладніше, подібно до притчі про вплив від учителя до учня: щоб учень зрозумів, учитель має вигадати в душі своїй, як вплинути на нього, щоб той зміг сприйняти, і має говорити йому уривок за уривком відповідно до осягнення учня, і скорочувати й приховувати глибину осяжного, поки в того, хто сприймає, не з'явиться здатність умістити вплив. Тому й називається «барайта» цим словом, що означає «бар», «назовні» арамейською, тобто слово «назовні» — це вплив на іншого, поза тілом.

І тому розкриття Ор ейн соф у законах барайти не таке велике, як у Мішні, де це розкриття Ор ейн соф воістину. А в барайті воно в певному прихованні, як сказано вище в притчі, що вплив на того, хто сприймає, має бути через приховання й утаєння. І так само ми бачимо на власні очі, що обґрунтування законів Мішни явніші й роз'ясненіші, ніж обґрунтування законів, що в барайтах; і, наприклад, закон першої мішни в трактаті Сука, у законі про суку, яка вища за двадцять ліктів і тому непридатна, — легко знайти обґрунтування цього закону[6]. На відміну від суки «ганбах»[7] і «ракбаш», де значно важче знайти обґрунтування цього закону[8].

Тому Мішна називається царицею, а барайта — наложницею. Подібно до притчі про царя з царицею, які постійно живуть разом, на відміну від його наложниці, до якої він ходить потай, а не відкрито, і єднання з нею не постійне, а лише випадкове. Так само й у Мішні світло Ейн Соф світить там в аспекті розкриття і постійно, як відомо, бо розкриття Ор ейн соф — у Хохмі, тому Мішна називається царицею. Але барайта — це аспект впливу, що поза тілом, там розкриття не таке велике, а лише через приховання, облачення і втаємниченість, тому й називаються наложницями, бо єднання потай і випадкове.

Примітки

  1. ^ Див. Тааніт, 24а. «Маамарей Мітлер Ребе», «Ваїкра», частина 1, с. 115.
  2. ^ Див. Тааніт, 21а.
  3. ^ «Торат хаїм», «Шмот», ч. 1, тижнева глава «Шмот», «Ве-еле шмот бней Ісраель», 15а.
  4. ^ Див. також «Маамарей Мітлер Ребе», «Ваїкра», частина 1, с. 116.
  5. ^ Алтер Ребе, «Лікутей Тора», «Шир га-ширім», 41б.
  6. ^ У Гемарі на аркуші 2 наводяться з цього приводу три різні обґрунтування.
  7. ^ Абревіатура: неєвреї, жінки тощо (які звільнені від суки.)
  8. ^ Див. Сука, 6б

Повідомити про помилку на цій сторінці