Рав Шешет
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
| ||
| Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті | |
| Рав Шешет | |
|---|---|
| Покоління | Друге і третє покоління амораїв Вавилону |
| Бейт-мідраш | Єшива Негардеа або Мехоза |
| Його вчителі | Рав Гуна |
| Його товариші | Рав Хісда, рав Нахман |
| Рав Шешет | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Місце проживання | Шілхі на Хідекелі |
| Рід діяльності | амора |
| Учителі | Рав Уна |
| Учні | Рав Амрам, та інші |
| Сім'я | |
| Діти | Шилат |
Рав Шешет був знаменитим вавилонським амораєм, і місцем його перебування був Шилхі, що на Хідекелі, де він заснував собі дім навчання і вирізнявся своєю обізнаністю в мішнайот і барайтот.
Біографія
Рав Шешет був знаменитим вавилонським амораєм, і місцем його перебування був Шилхі, що на Хідекелі, де він заснував собі дім навчання. Рав Нахман свідчить про нього, що він вивчав галахот, «Сіфру», «Сіфрей», «Тосефту» і весь Талмуд.
Рав Шешет був сліпим, а за іншим джерелом осліп через те, що хотів дотримуватися звичаю[1]: не дивитися на всі боки і не дивитися перед собою, але не зміг у цьому вистояти, доки не осліп.
Через свою сліпоту він вважав себе приниженим, а також був істанісом і кволим, і, попри свою сліпоту, бачив внутрішнім зором те, чого не бачили законовчителі.
Він постійно бував у домі Реш галути, і раби Реш галути, яких він мав під підозрою, переслідували його, але йому вдалося врятуватися від них. Зі своєї виняткової побожності він не проходив чотирьох ама без тфілін.
Відхід з життя
Коли настав його час залишити світ, ангел смерті прийшов до нього посеред вулиці і повідомив йому, що йому велено забрати його душу. Сказав йому рав Шешет: хіба я худобина, що ти хочеш убити мене посеред вулиці? Прийди до мого дому, в усамітнене місце, і там я помру! І справді, ангел смерті був змушений послухатися його слів[2]
Нащадки
Оскільки рав Гуна затягував свої проповіді та уроки з Талмуду, багато з його учнів, серед них рав Шешет, стримувалися від того, щоб вийти за своїми потребами під час уроку, і стали безплідними, і не могли більше народжувати[3]. З цієї причини в рава Шешета не було сина, і товаришам, які наполягали, щоб він одружився знову заради виконання заповіді «плодіться й розмножуйтеся», яка є сином і донькою, він ухильно відповідав, що його онуки, сини його доньки Шилат, вважаються його синами [4]
Його звичаї
Він вирізнявся своєю обізнаністю в мішнайот і барайтот, і коли рав Хісда і рав Шешет зустрічалися, губи рава Хісди тремтіли від обізнаності рава Шешета в мішнайот і барайтот, а рав Шешет увесь тремтів від пілпулю рава Хісди.
Коли учні ставили йому запитання щодо закону, він завжди відповідав з мішни або барайти[5].
Він зазвичай відповідав на запитання: «Танітуа»[6], а до деяких своїх галахот додає «Мена аміна лей, де-танія»[7]. Пілпуль він ненавидів, і коли його учень рав Амрам запропонував йому натягнуте пояснення однієї мішни, він відповів йому: «Може, ти з Пумбедіти? Там протягують слона крізь вушко голки». Обізнаності він удостоївся завдяки своїй старанності.
Кожні тридцять днів він повторював вивчене, навіть у той час, коли читали Тору в синагозі, — він відвертався від громади і займався Торою.
Багато учнів воліли вчитися в нього, а не в майстрів пілпулю. За правилом, яке встановили гаоним, у його суперечках з равом Нахманом, його товаришем, закон установлено за ним в усіх справах забороненого і дозволеного [8]
З його вчення
- У визначенні пеат га-закан сказано в мішні, що цей край складається з п'яти частин: «дві звідси і дві звідси, і одна знизу». Рав Шешет[9] показав це своїм учням: «бейн піркей дікна» (= борода). «Одна знизу» — це на підборідді, а щодо двох, які звідси і звідси, розмножилися тлумачення: деякі кажуть, що вони одна поряд з іншою на одній висоті, у верхньому кінці щоки; а деякі кажуть, що вони одна вища за іншу — одна у верхньому кінці щоки, а друга з боку вусів або в кінці нижньої щелепи[10]. Через безліч думок написано в «Шулхан арусі» («Йоре деа», розділ 181, пункт 11), що слід утримуватися від гоління бритвою всіх частин бороди. У всякому разі, вуса і частина, що під горлом, за всіма думками не є «пеат закан», а деякі обтяжували не голити під горлом, щоб не поголити на прилеглому до нього підборідді[11].
- Існує закон, який стверджує, що посудина, проковтнута людиною або живою твариною, — хоча людина чи тварина перебувають у наметі, нечиста річ не стає нечистою нечистотою намету. Амора рабі Зейра сумнівався, чи вважається посудина, проковтнута твариною, що б'ється в судомах, проковтнутою — оскільки тварина не мертва. Рав Шешет постановив, що в такому разі посудина вважається непроковтнутою, оскільки тварина, що б'ється в судомах, вважається «їжею», але рабі Зейра заперечив на це: як можна вважати її «мертвою» згідно із законом, який стверджує, що така тварина не передає нечистоти падла. Раші пояснює, що питання стоїть лише щодо єврея, у якого є посудини в утробі нечистої тварини, або щодо нееврея, у якого є посудини в чистій тварині. Але коли в єврея є посудини в утробі чистої тварини, дозволеної йому в їжу, ясно, що посудини не вважаються проковтнутими, адже тварина дозволена йому в їжу, а річ, проковтнута всередині їжі, не вважається проковтнутою. Питання стоїть лише щодо нечистої тварини, не дозволеної йому в їжу, і питання в тому, чи слід вважати тварину живою, адже вона не передає нечистоти падла, чи ж слід вважати її їжею, адже вона передає нечистоту їжі[12]
- Мішну в трактаті «Сангедрін»[13], яка стверджує, що нечестивця, якого було покарано батогами, і він повторив і був визнаний нечестивцем, поміщають у «кіпу», рав Шешет витлумачив так, що поміщення в «кіпу» включало також дії, призначені привести до смерті засудженого: «дають йому хліба скупого і води скупої, доки не зменшиться його нутро, а потім „годують його ячменем, доки не лусне його черево“».
Примітки
- ^ якого дотримувався Рав
- ^ Моед катан, 28а
- ^ Євамот, 64б
- ^ Євамот, 63а, і Меїрі там.
- ^ Звахім, 96б
- ^ = ми вивчали це, наприклад, Євамот, 11б.
- ^ = звідки я кажу це? Бо ми вивчали...
- ^ («Седер танаїм ве-амораїм»)
- ^ Макот, 21а
- ^ Про додаткові думки див. «Талмудична енциклопедія», стаття «Гакафат га-рош», с. 122–123.
- ^ Рама там, див. «Турей загав», сеіф катан 4, і коментар Гра.
- ^ Хулін, 121б
- ^ Сангедрін, 81б
Код особи: № 8380100000