Еліягу-Лейб Етигіна
| Еліягу-Лейб Етігіна | |
|---|---|
![]() | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5606 (1845/1846) |
| Місце народження | Лепель |
| Дата смерті | 4 тевета 5668 (9 грудня 1907) |
| Місце проживання | Кобліц |
| Рід діяльності | знавець Тори, лісоторговець, багатій |
| Учителі | рабі Єхезкель, автор «Бін'ян Єхезкель», Рабі Шмуель Шнеєрсон (Ребе Магараш) |
| Сім'я | |
| Батько | Зусман |
| Мати | Рахель-Хана |
| Дружина | дочка рава Яакова з Кізана (перша дружина), Гіта Ліпшиц |
| Діти | Зусман, Рахель-Хана (дружина Менахем-Цві Рівкін) та інші |
ר' אליהו לייב הלוי אטיגינא (תר"ו - ד' בטבת תרס"ח) היה גביר חסידי ותלמיד חכם מהעיירה קובליץ, מחסידי אדמו"ר מהר"ש.
Біографія
Народився в Лепелі приблизно в 5606 році (1845/1846), первістком у батьків — р. Зусмана (сина р. Іцхака) і Рахель-Хани. Батько помер зовсім молодим, і мати з дітьми переїхала до дому свекра, р. Іцхака Етингофа.
Уже в дитинстві виявилися його здібності до навчання, і він регулярно навчався з головою рабинського суду Кописі, рабі Єхезкелем, автором «Біньян Єхезкель».
Приблизно у віці бар міцви одружився з донькою свого дядька, рава Яакова з Кізана (зятя його діда р. Іцхака), і тоді почав вивчати вчення хасидуту. Невдовзі після весілля його дружина померла, а коли йому було 14 років, його мати вдруге вийшла заміж і переїхала до міста Кобліц, і він подався за нею. У 17 років він одружився в Кобліці вдруге — з Гітою Ліпшиц, донькою (або онукою) р. Шломо з Чашників, хасида Алтер Ребе.
Його дружина займалася торгівлею, а він і далі старанно вивчав Тору, відмовляючись узяти на себе тягар рабинства. Через деякий час йому теж довелося зайнятися торгівлею лісом, і за короткий час він дуже розбагатів. Наприкінці життя він залишив торгівлю лісом і трохи сидів у крамниці, якою керувала його дружина, присвячуючи решту часу навчанню. У цей час він написав багато нових тлумачень до відкритої Тори і хасидуту.
Його книга «Лев Еліягу»
Після його відходу з життя його зять, рав Менахем-Цві Рівкін, видав його твори в книзі «Лев Еліягу» разом із коротким життєписом. Зібрані в книзі твори — лише мала частина того, що залишилося після його відходу з життя, і більшість із них написано в період, коли він був «третейським суддею» в суперечці, що спалахнула в його місті щодо хазаки шойхета. Поряд із розбором тем відкритої Тори збереглося й небагато написаних ним творів з хасидуту: це частина довгого маамару на вислів мудреців «Не осягає людина думки свого вчителя, доки не мине сорок років» і ще один маамар — неповний — на вірш «Знай же сьогодні й поклади на серце твоє».
На книгу було отримано схвалення від трьох «гаонів Литви» і трьох «гаонів Польщі», серед них р. Хаїма з Бриська. Книгу було надруковано вдруге у Варшаві в 5674 році (1913/1914) і втретє в 5751 році (1990/1991) у Брукліні.
Р. Еліягу-Лейб раптово помер у ніч на 4 тевета 5668 року (9 грудня 1907).
Родина
- Його син, Зусман. У місті Царицин.
- Ще 2 сини.
- Його зять, рав Менахем-Цві Рівкін, чоловік Рахель-Хани.
Додаткова література
- Рав Еліягу-Йоханан Гурарі, «Оцар хасидей Хабад», т. 5, с. 19
- Рав Менахем-Цві Рівкін, «Лев Еліягу», 5669, Варшава.
Зовнішні посилання
Код особи: № 1625158300
