Перейти до вмісту

Еліягу-Лейб Етигіна

Матеріал з Хабадпедії
Еліягу-Лейб Етігіна
Основна інформація
Дата народження5606 (1845/1846)
Місце народженняЛепель
Дата смерті4 тевета 5668 (9 грудня 1907)
Місце проживанняКобліц
Рід діяльностізнавець Тори, лісоторговець, багатій
Учителірабі Єхезкель, автор «Бін'ян Єхезкель», Рабі Шмуель Шнеєрсон (Ребе Магараш)
Сім'я
БатькоЗусман
МатиРахель-Хана
Дружинадочка рава Яакова з Кізана (перша дружина), Гіта Ліпшиц
ДітиЗусман, Рахель-Хана (дружина Менахем-Цві Рівкін) та інші

ר' אליהו לייב הלוי אטיגינא (תר"ו - ד' בטבת תרס"ח) היה גביר חסידי ותלמיד חכם מהעיירה קובליץ, מחסידי אדמו"ר מהר"ש.

Біографія

Народився в Лепелі приблизно в 5606 році (1845/1846), первістком у батьків — р. Зусмана (сина р. Іцхака) і Рахель-Хани. Батько помер зовсім молодим, і мати з дітьми переїхала до дому свекра, р. Іцхака Етингофа.

Уже в дитинстві виявилися його здібності до навчання, і він регулярно навчався з головою рабинського суду Кописі, рабі Єхезкелем, автором «Біньян Єхезкель».

Приблизно у віці бар міцви одружився з донькою свого дядька, рава Яакова з Кізана (зятя його діда р. Іцхака), і тоді почав вивчати вчення хасидуту. Невдовзі після весілля його дружина померла, а коли йому було 14 років, його мати вдруге вийшла заміж і переїхала до міста Кобліц, і він подався за нею. У 17 років він одружився в Кобліці вдруге — з Гітою Ліпшиц, донькою (або онукою) р. Шломо з Чашників, хасида Алтер Ребе.

Його дружина займалася торгівлею, а він і далі старанно вивчав Тору, відмовляючись узяти на себе тягар рабинства. Через деякий час йому теж довелося зайнятися торгівлею лісом, і за короткий час він дуже розбагатів. Наприкінці життя він залишив торгівлю лісом і трохи сидів у крамниці, якою керувала його дружина, присвячуючи решту часу навчанню. У цей час він написав багато нових тлумачень до відкритої Тори і хасидуту.

Його книга «Лев Еліягу»

Після його відходу з життя його зять, рав Менахем-Цві Рівкін, видав його твори в книзі «Лев Еліягу» разом із коротким життєписом. Зібрані в книзі твори — лише мала частина того, що залишилося після його відходу з життя, і більшість із них написано в період, коли він був «третейським суддею» в суперечці, що спалахнула в його місті щодо хазаки шойхета. Поряд із розбором тем відкритої Тори збереглося й небагато написаних ним творів з хасидуту: це частина довгого маамару на вислів мудреців «Не осягає людина думки свого вчителя, доки не мине сорок років» і ще один маамар — неповний — на вірш «Знай же сьогодні й поклади на серце твоє».

На книгу було отримано схвалення від трьох «гаонів Литви» і трьох «гаонів Польщі», серед них р. Хаїма з Бриська. Книгу було надруковано вдруге у Варшаві в 5674 році (1913/1914) і втретє в 5751 році (1990/1991) у Брукліні.

Р. Еліягу-Лейб раптово помер у ніч на 4 тевета 5668 року (9 грудня 1907).

Родина

  • Його син, Зусман. У місті Царицин.
  • Ще 2 сини.
  • Його зять, рав Менахем-Цві Рівкін, чоловік Рахель-Хани.

Додаткова література

Зовнішні посилання


Еліягу-Лейб Етигіна згадується ще в 9 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1625158300

Повідомити про помилку на цій сторінці