Хаїм-Меїр Гагер
| Хаїм-Меїр Гагер | |
|---|---|
![]() | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 15 кислева 5648 (1 грудня 1887) |
| Місце поховання | кладовище Бней-Брака |
| Країна | Австро-Угорщина, Королівство Румунія, Ізраїль[В] |
| Місце проживання | Гросвардейн, Бельгія, Тель-Авів, квартал Вижниця в Бней-Браку |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Посада | четвертий адмор вижницького хасидизму |
| Сім'я | |
| Батько | адмор рабі Ісраель («Агават Ісраель») |
| Дружина | дочка адмора з Рахмастрівки |
| Діти | Моше-Єгошуа Гагер, Мордехай Гагер |
| Родовід | |
Рабі Хаїм-Меїр Гагер («Імрей Хаїм») (15 кислева 5648 (1 грудня 1887) – 9 нісана 5732; 1 грудня 1887 — 24 березня 1972) був четвертим адмором у династії вижницького хасидизму.
Біографія
Народився 15 кислева 5648 року (1 грудня 1887) в сім'ї адмора рабі Ісраеля (прозваного «Агават Ісраель»).
У 5696 році (1935/1936), після відходу з життя батька, був призначений продовжувачем шляху свого батька в місті Гросвардейн; у Гросвардейні перебував до Голокосту. Після Голокосту оселився в Бельгії, а в 5707 році (1946/1947) піднявся до Землі Ізраїлю. Спочатку оселився в Тель-Авіві, але відразу почав домагатися створення кварталу Вижниця в Бней-Браку; заради цього багато місяців їздив за кордоном, щоб залучити до цієї ідеї знатних і багатих людей і зібрати з них кошти на здійснення свого задуму; приблизно через 3 роки будівництво завершилося, і він переїхав жити до цього кварталу.
Після його відходу з життя на його місце було призначено його сина, адмора рабі Моше-Єгошуа Гагера, який продовжив керувати хасидизмом із кварталу Вижниця в Бней-Браку, поряд зі своїм братом рабі Мордехаєм Гагером, який керував паралельним двором у Монсі (називається «Вижниця-Монсі»).
Зв'язки з Хабадом
Коли рабі Хаїм-Меїр був у Сполучених Штатах, він їхав потягом до Торонто, що в Канаді, і тримав у торбинці для таліта книжку «Танія», і більшу частину часу поїздки розмірковував над нею[1].
Міцна дружба була між «Імрей Хаїм» і равом Яаковом Ландою. Одного разу рабі Хаїм-Меїр розповів йому: «Коли я був у Росії в мого святого тестя з Ротмістрівки, я скористався нагодою і побував тоді в багатьох святих дворах, зокрема й у Ребе Рашаба з Любавичів, і звідти я взяв хабадську тнуа і вбрав її в „равревін“ у пісні „Йа рібон“»[2].
Також під час свого візиту до Карлсбада (місто цілющих джерел у Чехії) зі своїм батьком, «Агават Ісраель» із Вижниці, який поїхав туди лікуватися, рабі Хаїм-Меїр удостоївся побачити Ребе Рашаба і Ребе Раяца, які гостювали там у той самий час. Коли рабі Хаїм-Меїр відвідав Сполучені Штати в 5710 році (1949/1950), він хотів провідати Ребе Раяца в його домі в 770[3], але це не стало можливим через стан здоров'я Ребе. Через короткий час Ребе Раяц відійшов у інший світ; коли звістка про відхід стала відома рабі Хаїму, він засмутився і скасував свою участь у третій трапезі, яка мала відбутися разом із його хасидами; коли відбувся похорон, рабі Хаїм-Меїр брав у ньому участь і йшов близько пів години від «770» до сусідньої вулиці Дін біля єшиви Бедфорд, причому весь час ходьби на його обличчі були помітні ознаки смутку[4].
У 5727 році (1966/1967) підписав лист-заклик на підтримку мівцо «Тфілін» Ребе, на знак подяки Всевишньому за явні чудеса в Шестиденній війні, у якому було написано (серед іншого), що «щоб скористатися сприятливою годиною і часом благовоління, якого не було вже довгі часи, його святість адмор, гаон і святий із Любавичів шліта, звернувся зі схвильованим закликом виступити на велику битву і вплинути на братів наших, синів Ізраїлю, в усіх місцях їхнього розсіяння, щоб утілити помисли про каяття у виконанні практичних заповідей; і в межах цього він проголосив всесвітній мівцо з накладання тфілін, який, слава Б-гу, з великим успіхом проводиться сотнями богобоязливих активістів, і багато хто вже наблизився завдяки цьому до життя за Торою і заповідями.. Цим приєднуємося до великого заклику його святості адмора з Любавичів шліта і звертаємося до всіх, хто тремтить перед словом Всевишнього, виступити в роз'яснювальний похід і приєднатися до згаданих мівцоїм»[5] Помер у 5732 році (1971/1972). З цього приводу Ребе сказав, що тим, що Вижниця перебуває в Бней-Браку, вона продовжує і впроваджує в Бней-Браку питання радості, бо там найбільше потрібне підкреслення питання радості, оскільки є там кілька єшив, керівництво яких — у напрямку смутку тощо[6].
Його книги
- «Імрей Хаїм»
- «Лікутей Імрей Хаїм»
Родина
- Його син, рабі Моше-Єгошуа Гагер — (прозваний «Єшуот Моше») п'ятий адмор у династії Вижниці, Бней-Брак.
- Його син, рабі Мордехай Гагер — (прозваний «Торат Мордехай») адмор із Вижниці-Монсі, Нью-Йорк.
Твори в каталозі HebrewBooks
Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 4. Каталог HebrewBooks.
- «Ор га-хама» до Мегілат Естер אור החמה על מגילת אסתר
- «Імрей Хаїм», частина 1 אמרי חיים - חלק א
- «Імрей Хаїм», частина 2 אמרי חיים - חלק ב
- «Імрей Хаїм», частина 3 אמרי חיים - חלק ג
Примітки
- ^ Еліяу-Натан Рот, «Меїр га-хаїм», Бней-Брак 5752, частина 2, с. 24.
- ^ Менахем-Еліезер Мозес, «Ліфней у-ліфнім», видання 5782, с. 432. І див. там само також на сторінці 431. Див. також опис його онука, рава Ісраеля Гагера, «Коли адмор із Вижниці грав нігун Ребе Рашаба • дивіться»
- ^ Зі слів р. Шломо Лонднера, інтерв'ю тижневику «Бейт Мошіах», випуск 1149, с. 38. «Я був на похороні Ребе Раяца і на прийнятті проводу Ребе»
Я удостоївся бути присутнім на похороні Ребе Раяца і на прийнятті проводу Ребе»
- ^ «Меїр га-хаїм», частина 2, с. 426. Так само розповідав і р. Шломо Лонднер, інтерв'ю тижневику «Бейт Мошіах», випуск 1149, с. 38. «Я був на похороні Ребе Раяца і на прийнятті проводу Ребе»
Я удостоївся бути присутнім на похороні Ребе Раяца і на прийнятті проводу Ребе»
- ^ «Нсіей Хабад у-вней дорам», с. 129.
- ^ «Торат Менахем» 5714
Код особи: № 4440307700
