Перейти до вмісту

Аврагам-Іцхак Кан

Матеріал з Хабадпедії
Аврагам-Іцхак Кан
Адмор із «Толдот Агарон»
Основна інформація
Ім'я в оригіналіרבי אברהם יצחק קאהן[В]
Дата народження6 тевета 5674 (4 січня 1914)
Місце народженняЦфат
Дата смерті27 кислева 5757 (8 грудня 1996)
Місце похованняЄврейське кладовище на Оливковій горі[В]
КраїнаІзраїль[В]
Місце проживанняГуньяд, Єрусалим (Меа-Шеарім)
Рід діяльностіадмор, видавець книжок хасидуту
Освітаєшива Сатмара
Посадаадмор «Толдот Агарон» (з 5707)
УчителіАгарон Рот
Сім'я
Батькорабі Агарон-Давид
МатиШейндл-Браха
Дружинаребецн Йента, дочка рава Агарона Рота
ДітиШмуель-Яаков Кан, Давид Кан, Агарон Кан, Моше Кан, Ісраель-Хаїм Кан, Йосеф-Йоель Кан, та інші
Родовід

Рабі Аврагам-Іцхак га-Коген Кан (6 тевета 5674 (4 січня 1914) — 27 кислева 5757 (8 грудня 1996)) був адмором з «Толдот Агарон», продовжувачем шляху свого тестя рава Агарона Рота, засновника династії. Займався підготовкою до видання книжок хасидуту, серед них книжок свого предка Магіда з Межиріча.

Біографія

Народився в Цфаті 6 тевета 5674 (4 січня 1914) у рабі Агарона-Давида і Шейндл-Брахи.

У дитинстві переїхав із родиною до Хуньяда. Вів походження від Магіда з Межиріча через його сина рабі Аврагама га-Малаха. Був родичем також рабі Єхіеля-Міхла із Золочева, рабі Елімелеха з Лиженська і рабі Менахема-Нохума з Чорнобиля.

Навчаючись в єшиві Сатмара, зблизився з равом Агароном Ротом, який пізніше взяв його в зяті для своєї єдиної дочки, ребецн Єнти; він став його хасидом і молився в нього.

Одружився з дочкою свого вчителя наприкінці 5699 року (1938/1939) у місті Хуньяд, а на початку 5700 року (1939/1940) прибув разом із тестем до Землі Ізраїлю й оселився в Єрусалимі.

Після відходу з життя рабі Агарона Рота в 5707 році (1946/1947) більшість хасидів прийняли провід його зятя рабі Аврагама-Іцхака, який став адмором з «Толдот Агарон» і заснував свій двір у кварталі Меа-Шеарім. Меншість хасидів обрала його шурина, рабі Аврагама-Хаїма Рота, який згодом заснував хасидизм «Шомрей емуним», що розміщувався в бейт-мідраші його батька. У період його проводу були засновані заклади хасидизму в Землі Ізраїлю і в Сполучених Штатах.

Помер на Хануку 5757 року (1996/1997), після близько 50 років служіння. У своєму заповіті він звелів провести вибори між його синами, і в них переміг його другий син рабі Давид Кан. Люди старшого сина, рабі Шмуеля-Яакова Кана, засумнівалися в достовірності результатів і заснували новий хасидський двір під назвою «Толдот Аврагам Іцхак», на його ім'я.

Його зв'язки з Ребе і хасидизмом Хабад

Захоплювавсябітулем

У 5719 році (1958/1959) адмор побував у Ребе. Слідом за цим візитом делегація хасидів Хабаду завітала з відповідним візитом до дому адмора. Члени делегації потім розповідали, що адмор висловив своє величезне захоплення простотою поведінки Ребе, яка виявлялася впродовж усього єхідуту. Так, наприклад, коли Ребе знадобилася якась книжка, він узяв стілець, що стояв у кімнаті, і сам піднявся на нього, пошукав і зняв книжку. «Хіба Ребе не може скористатися бахуром чи аврехом, який допоміг би в такій справі?!» — запитав адмор.

Адмор казав, що «Шулхан арух» Алтер Ребе — світильник для ніг його і не сходить з його столу в усякий час і в усяку годину. У зв'язку з цим він висловив перед Ребе свій сум з приводу того, що кількість тих, хто вивчає «Шулхан арух» Алтер Ребе, зменшується й вичерпується. «На мою думку, — сказав він, — його слід друкувати за собівартістю і поширювати в усіх єврейських домах, і особливо серед тих, хто вчиться».

В іншому місці[1] повідомляється, що під час першого візиту до Ребе він тривалий час говорив на цю тему — які з книжок хасидуту найбільше стосуються підготовки до служіння молитвою тощо.

Ще один візит адмор здійснив до Ребе в пізніші роки.

Як Любавич

У 5741 році (1980/1981) у розмові з гаоном р. Ефраїмом-Еліезером га-Когеном Ялесом, який прийшов відвідати Ребе у вівторок, у 1-й день холь га-моеда Песаху, Ребе сказав йому[2]: «„Толдот Аарон“ — який стоїть на чолі єшиви — колись побував у мене і говорив не як „анти-Любавич“.

Схоже, що рав Ялес не збагнув до кінця думку Ребе, і той повторив свої слова: «„Толдот Аарон“ кілька років тому побував у Нью-Йорку, і ми зустрілися. Ми розмовляли про навчання, а також із його людьми. Він говорив як Любавич — він же знав, що я Любавич...»

«Чи тихо на кордоні»...

«Одного[3] року, на Хануку, відбувся фарбрейнген Ребе, і під час нього він говорив про те, щоб і дівчатка запалювали ханукальні свічки. Після прослуховування трансляції я вирішив, що належить піти до адмора з „Толдот Агарон“, який був пов'язаний із Ребе, і передати йому зміст сказаного.

О 8 годині ранку він пішов до будівлі єшиви „Толдот Аарон“[4] і запитав, де кімната адмора. Коли він прийшов туди, біля дверей стояв помічник і відмовився його впустити, попри те що р. Й.-І. сказав, що справа термінова, обґрунтовуючи тим, що адмор ще до молитви. Хасид стояв на своєму і запропонував йому увійти й запитати адмора: тут перебуває любавицький хасид і хоче передати зміст сіхи з фарбрейнгену Ребе, що відбувся кілька годин тому, чи дозволить він його впустити? Не маючи виходу, той увійшов запитати адмора, і він звелів його впустити. Рабі Аврагам-Іцхак попросив хасида сісти, той докладно передав йому слова Ребе, і адмор слухав і вислуховував із пошаною.

Коли він закінчив передавати сіху і хотів піти, адмор затримав його і докладно розпитував про мівцоїм на Хануку серед солдатів: чи накладаєте ви тфілін із солдатами і які їхні відгуки. Він радів, чуючи про діяльність і про те, що солдати відгукуються з радістю і натхненням. На завершення адмор сказав йому: те, що ви робите в шліхуті Ребе, дуже важливо, і продовжуйте накладати тфілін із солдатами тощо, — і благословив на успіх»[5].

Мій батько був великим хасидом Ребе

Його син рав Шмуель-Яаков Кан, адмор з «Толдот Аврагам Іцхак», розповідав, що його батько був великим хасидом Ребе і удостоївся бути прийнятим тричі на єхідут[6]. У пізніші роки, коли він їхав до Нью-Йорка, він запитав батька, чи йти йому до Любавича; це був період напруженості тощо. Порадив йому батько-адмор: «Піди за день до того, як повернешся, так не встигнуть тебе переслідувати»...

«Коли він прийшов до Ребе і йому сказали, що це син адмора з „Толдот Агарон“, Ребе дав йому долар і додав долар для його батька, сказавши: „Він же друкує книжки хасидуту, я хочу заплатити ‚аванс‘“. Коли рав Шмуель-Яаков повернувся до Країни і розповів усе це своєму батькові, той одразу ж захотів точно знати, який саме з двох доларів Ребе послав йому. Щойно долар потрапив йому до рук, він поспішив покласти його в надійне місце[7].

Його слова про нігуни Хабаду

Він любив старовинні нігуни Хабаду, і одного разу почув Полтавський нігун і дуже схвилювався від цього нігуну, і сказав одній людині, яка скаржилася йому, що їй дуже важко зосередитися в молитві, аж до того, що вона іноді відчуває в молитві смак смерті, хай збереже нас Милосердний: якщо ти під час молитви наспівуватимеш цей нігун — без сумніву відкриється твоє серце до Всевишнього. Коли йому розповіли про одного з хасидів Хабаду, з учнів Адмора Рашаба, який щодня молиться Шахаріт близько шести годин, р. Аврагам-Іцхак допитувався, як він молиться, і йому відповіли, що цей хасид наспівує собі під час молитви нігун Адмора Рашаба. Озвався рав Аврагам-Іцхак і сказав зі здивуванням: «А плое?! Аваде міт аза нігун кен мен давенен 6 шо!» (= Хіба це дивно?! Адже напевно з таким нігуном можна молитися шість годин!)[8].

Щоденний урок за «Танія кадиша»

Адмор рав Аврагам-Іцхак мав звичай не лягати спати, доки не закінчить усі свої численні уроки з Гемари, галахи і мусару, каббали і хасидуту. Останнім його уроком щоночі перед сном був урок за книжкою «Танія кадиша». Одного разу рав Аврагам-Іцхак повернувся додому об 11 годині ночі, і один із його наближених увійшов до його кімнати й побачив, що він стоїть на ногах і вдивляється в книжку «Танія» стоячи, і заснув стоячи. Той почав просити адмора, щоб він пішов спати, але адмор продовжував учитися. Людина повторила своє прохання, але адмор продовжував навчання. Коли той дуже став благати і запитав, чому адмор не піде спати, відповів йому адмор: «Ось, є в мене розпорядок дня — закінчити стільки-то уроків, і перш ніж це зроблю, я не йду спати, а це останній урок». Відповів хасид із деякою зухвалістю святості: «Ребе, але який сенс у такому навчанні (= у втомі), і як не поглянь» тощо.

Відповів йому рав Аврагам-Іцхак: «Ось, за книжкою „Танія“ є в мене постійний урок з юних літ, і від того дня, як я набув розуміння, я не пропустив жодного дня навчання за нею, і знаю її вздовж і впоперек, і обізнаний у ній напам'ять, і тому не так уже й важливо (махт нішт ойс), чи вчу я її таким чином»[9].

Родина

  • Його син рав Шмуель-Яаков Кан, адмор з «Толдот Аврагам Іцхак».
  • Його син рав Давид Кан, адмор з «Толдот Агарон».
  • Його син рав Агарон Кан' — голова рабинського суду «Діврей емуна» Монсі
  • Його син рав Моше Кан, глава єшиви «Толдот Агарон»
  • Його син рав Ісраель-Хаїм Кан, рабин громади «Толдот Агарон» у Бейт-Шемеші.
  • Його син рав Йосеф-Йоель Кан, адмор з «Мевакшей емуна».
  • Його зять рав Шломо-Залман Кац, праведної пам'яті, голова рабинського суду «Толдот Агарон» Вільямсбург.
  • Його зять рав Давид Бідерман, адмор з Лелова в Боро-Парку

Додаткова література

Зовнішні посилання


Попередник:
Адмор рав Агарон Рот з «Шомрей емуним»
Адмори «Толдот Агарон»
6 тевета 5674 (4 січня 1914) — 27 кислева 5757 (8 грудня 1996)
Наступник:
Адмор рав Давид Кан з «Толдот Агарон» і адмор рав Шмуель-Яаков Кан з «Толдот Аврагам Іцхак»

Примітки

  1. ^ Записки рава М. Д. Ш., опубліковані в «Кфар-Хабаді» 5743 року (1982/1983), випуск 101.
  2. ^ «Сіхот кодеш» 5741, том 3, с. 918, із включенням уривка з особистого щоденника.
  3. ^ Із записок р. Й.-І. Гліценштейна, хай живе він.
  4. ^ Яка була поруч із «Торат емет», що розміщувалася тоді на вул. Меа-Шеарім, 21.
  5. ^ Більша частина змісту цієї статті взята з тижневика «Гіткашрут», випуск 243.
  6. ^ Зміст одного з єхідутів було опубліковано в «Бейт Мошіах», випуск 266.
  7. ^ Адмор з «Толдот Аврагам Іцхак» у розмові про зв'язки його батька й діда з Хабадом.
  8. ^ «Хотмо шель коген гадоль», життєпис і звичаї адмора з «Толдот Агарон», 5769, с. 234.
  9. ^ «Хотмо шель коген гадоль», життєпис і звичаї адмора з «Толдот Агарон», 5769, с. 172.
Аврагам-Іцхак Кан згадується ще в 18 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1457431301

Повідомити про помилку на цій сторінці