Перейти до вмісту

Реувен

Матеріал з Хабадпедії
Реувен
Основна інформація
Місце похованняАрбель (згідно з різними переказами)
Сім'я
БатькоПраотець Яаков
МатиПраматір Лея
ДружинаЕліорам, дочка Хіві-ханаанея (за «Сефер га-яшар»)
ДітиХанох, Палу, Хецрон, Кармі
Брати й сестриШимон, Леві, Йосеф-праведник (по батькові), Біньямін (по батькові), Діна, Ашер (по батькові), Гад (по батькові), Дан (по батькові), Звулун, Єгуда, Іссахар, Нафталі (по батькові)
Родовід

Реувен був первістком праотця Яакова від його дружини Леї і родоначальником синів коліна Реувена.

Народження та ім'я

У тижневій главі «Ваєце» Тора розповідає про одруження Яакова з Леєю і Рахель та про його любов до Рахелі. Лея і Рахель були безплідні (як і всі чотири праматері). Після того як Всевишній побачив, що Лея нелюба Яакову порівняно з Рахеллю, Він «відкрив її утробу», і вона завагітніла, і народився Реувен:

І побачив Г-сподь, що Лея нелюба, і відкрив її утробу, а Рахель була безплідна. І зачала Лея, і народила сина, і дала йому ім'я Реувен, бо сказала: бо побачив Г-сподь мою біду, бо тепер полюбить мене мій чоловік

— Берешит 29, 31-32.

Коли він народився, Лея, його мати, назвала його «Реувен». Мудреці пояснюють[1], що ім'я «Реувен» означає «реу бен». Тобто Лея побачила через руах га-кодеш, що в майбутньому Йосеф забере первородство Реувена. Як написано[2]: «А за те, що збезчестив він ложе батька свого, віддано первородство його синам Йосефа». І тому вона сказала: «Подивіться, яка різниця між моїм сином [= Реувеном] і сином мого свекра [= сином Іцхака — Есавом]. Бо Есав, хоча й продав з власної волі первородство Яакову, усе ж розгнівався на нього через це[3]. А Реувен, хоча не з власної волі в нього відібрали первородство й віддали Йосефові, усе ж не тільки не розгнівався на Йосефа, а й урятував його від рук братів, коли вони хотіли його вбити. Як написано[4]: «І почув Реувен, і врятував його від їхніх рук».

Вчинок Реувена

Коли померла Рахель — улюблена дружина Яакова, — Яаков поставив своє ложе, яке раніше було в наметі Рахелі, у намет Білги — служниці Рахелі.

Коли Реувен побачив це, він заступився за образу своєї матері. Він сказав, що несправедливо, щоб служницю Рахелі шанували більше, ніж його матір — Лею. Тому він переставив її ложе на ложе Леї і тим самим не дав своєму батькові народити ще одного сина. Як написано[5]: «І було синів Яакова дванадцять» — що через цей вчинок синів Яакова було дванадцять, а не тринадцять. Також із цього вірша виводиться, що Реувен не згрішив. Бо «і було синів Яакова дванадцять» — що всі вони були рівні у своїй гідності[6].

Реувен покаявся в цьому вчинку, як ми знаходимо, що, коли продавали Йосефа, його не було на місці, оскільки він був зайнятий постом як каяттям за свій вчинок.

Яаков поставився до цього вчинку суворо перед своїм відходом і дорікнув за це Реувенові, і сказав йому[7]: «Нестримний, як вода, не матимеш переваги, бо зійшов ти на ложе батька твого; тоді збезчестив ти того, хто сходив на мою постіль».

Вчинок Реувена, коли його читають у Торі в синагозі, читають, але не перекладають[8], заради честі Реувена і Яакова, його батька[9].

Його турбота про братів

Під час продажу Йосефа

Реувен як первісток відчував відповідальність за своїх братів.

Коли його брати хотіли вбити Йосефа, Реувен утрутився і сказав їм[10]: «Не проливайте крові; киньте його в цю яму, що в пустелі, а руки на нього не підносьте» Тора свідчить про нього, що він зробив це, «щоб урятувати його від їхніх рук, щоб повернути його до батька його». Бо він хотів згодом витягти його з ями й повернути батькові.

У той час, коли брати продали його ішмаелітянам, Реувена не було на місці. А коли він повернувся, щоб витягти його з ями, і побачив, що його там немає, він роздер свій одяг, і повернувся, і сказав братам: «Хлопця немає, а я — куди я подінуся?». Так само й згодом, коли брати були в Йосефа в Єгипті, він сказав їм[11]: «Хіба не казав я вам: не грішіть проти хлопця, — але ви не послухали; і ось кров його стягується».

Його участь у справі Біньяміна

Коли Йосеф зажадав від братів (які не знали, що він їхній брат), щоб вони привели Біньяміна до Єгипту (і залишив Шимона в себе як заставу), Яаков не хотів дозволити своїм синам привести його туди, бо боявся, щоб він не зник, як зник його син Йосеф.

Реувен сказав своєму батькові[12]: «Двох моїх синів умертвиш, якщо я не приведу його до тебе; віддай його на мої руки, і я поверну його тобі». Яаков не погодився з цією пропозицією і сказав: «Первісток-дурень він; він каже вмертвити своїх синів — хіба вони його сини, а не мої?»[13].

Біографія

У «Сефер га-яшар» наводиться, що він узяв за дружину Еліорам, дочку Хіві-кнаанея[14].

У «Ялкут Шимоні» наводиться до вірша «І помер Йосеф і всі брати його»[15], що Реувен народився 14 кислева і помер у віці ста тридцяти п'яти років у Єгипті. Під час виходу з Єгипту сини Ізраїлю взяли всіх синів Яакова, щоб поховати їх у Землі Ізраїлю[16].

Сини Реувена згадуються в тижневій главі «Ваїгаш» серед тих, хто зійшов до Єгипту: «А сини Реувена: Ханох, і Палу, і Хецрон, і Кармі»[17].

У хасидуті

У хасидуті[18] пояснюється, що Реувен — це аспект зору. Як натякається в його імені — «Реувен». Цей зір — зір наближення, як сказано[19]: «Бо побачив Г-сподь мою біду». Тобто спосіб його служіння — у розумінні й осягненні Б-жественності. І це наближення викликає любов.

Тому Реувен символізує любов, і тому його стан у пустелі, за повелінням Всевишнього, був на півдні, який є аспектом любові.

Наділ коліна Реувена

У тижневій главі «Матот»[20] Тора розповідає, як коліно Реувена (разом із коліном Гада) попросило оселитися на східному березі Йордану. Натомість коліно зобов'язалося йти на чолі народу й допомогти іншим колінам завоювати землю Кнаан. Після того як вони виконали цю умову, вони повернули назад і повернулися до своїх домівок, що на тому березі Йордану.

Про наділ синів Гада і синів Реувена сказано: «Спадщина, поспіхом захоплена спочатку, — не буде благословенний кінець її»[21]. Вони поспішили взяти свою частку в Зайорданні, і «кінець її не буде благословенний» — їх вигнав цар Ашшуру за кілька років до інших колін[22].

У вченні хасидизму

За розповіддю Тори, «А худоби було в синів Реувена і в синів Гада дуже багато, і побачили вони землю Язер і землю Гілад, і ось, місце це — місце для худоби»[23], і тому їхнє прохання до Моше було: «Нехай буде дана земля ця рабам твоїм у володіння, не переводь нас через Йордан»[24]; у вченні хасидуту пояснюється про корінь їхньої душі та шлях служіння колін загалом і Реувена та Гада зокрема.

У хасидуті пояснюється[25] причина того, що праотці і коліна обрали бути пастухами дрібної худоби: вони хотіли бути в усамітненні від світу, щоб мати змогу служити Всевишньому так, щоб світ не бентежив їх і не заважав їхньому служінню. Пояснюється, що з цієї причини розвідники не хотіли входити до Країни. У цьому питанні є відмінність між служінням праотців і колін[26] та служінням праведного Йосефа, який займався світськими справами в Єгипті завдяки висоті свого духовного щабля.

Загалом відмінність між двома шляхами служіння — праотців і колін та Йосефа — існувала до Дарування Тори. Але після Дарування Тори, коли Тору було дано саме внизу, служіння має полягати в заняттях світськими справами, щоб зробити їх посудинами для Б-жественності. І тому, коли розвідники стверджували, що хочуть залишитися в пустелі й бути в усамітненні від світу, це суперечило задуму, бо після Дарування Тори в кожного єврея є сила, щоб і заняття світськими справами не було перешкодою для служіння Всевишньому.

Так зрозуміло і щодо синів Гада і синів Реувена. Коли вони сказали, що хочуть залишитися в Зайорданні й бути пастухами дрібної худоби, це не відповідало задуму. І цьому зарадило те, що вони сказали: «А ми озброїмося поспішно», — це суть самопожертви, коли все їхнє єство — лише єство Господина; і це пробудилося в них після попередніх слів напучування, сказаних Моше, пастирем Ізраїлю, який розкрив у них аспект самопожертви. Самопожертвою заради вступу до Ерец-Ісраель вони самі показують, що і їхнє перебування в Зайорданні — не справа усамітнення, а й там їхнє служіння — у світі, створювати для Всевишнього оселю в нижніх світах, тільки саме в цьому головне їхнє служіння — через вивчення Тори, до якого включені також виконання заповідей і служіння зі створення оселі в нижніх світах[27].

Але все ж тут, у тонкощах, було певне відхилення від істинної внутрішньої мети, і тому цю справу названо «спадщина, поспіхом захоплена спочатку» — вислів, що натякає на аспект Тогу, на противагу влаштованості світу Тікун, бо головне й внутрішня суть мети — притягувати світла в посудини, створювати оселю для Всевишнього в нижніх світах[28].


Примітки

  1. ^ Гемара «Брахот», 7б.
  2. ^ Діврей га-ямім I, 5, 1.
  3. ^ Як сказано (Берешит 26, 36): «І зненавидів Есав Яакова».
  4. ^ Берешит 37, 21.
  5. ^ Берешит 35, 22.
  6. ^ «Шабат», 55б.
  7. ^ Берешит 49, 4.
  8. ^ Згідно зі звичаєм, який існував колись, що читали вірш один раз і перекладали арамейською.
  9. ^ «Мегіла», 25б.
  10. ^ Берешит 37, 22.
  11. ^ Берешит 42, 22.
  12. ^ 42, 37.
  13. ^ Раші згідно з «Берешит раба».
  14. ^ І так само наводиться в «Седер га-дорот» (третє тисячоліття). Про книгу «Сефер га-яшар» — див. «Лікутей сіхот», т. 20, у доповненнях (початок Берешит)
  15. ^ Ялкут Шимоні, Шмот 1, 6-7.
  16. ^ Єрусалимський Талмуд, Сота, розділ 1, галаха 10.
  17. ^ Берешит 46, 9.
  18. ^ «Лікутей Тора», 45а.
  19. ^ Берешит 31, 42.
  20. ^ Бемідбар 32.
  21. ^ Мішлей 20, 21.
  22. ^ Раші, Мішлей 20, 21.
  23. ^ Бемідбар 32, 1.
  24. ^ Бемідбар 32, 5.
  25. ^ «Ор га-Тора», Бемідбар, том 4, маамар, що починається словами «У-мікне рав».
  26. ^ Бо вони були в аспекті Нижньої колісниці, пов'язаної з дванадцятьма биками, тому й унизу вони були пастухами дрібної худоби та тварин. Див. «Торат Шмуель» 5629, маамар, що починається словами «У-мікне рав».
  27. ^ Маамар, що починається словами «У-мікне рав», 5720.
  28. ^ «Лікутей сіхот», том 8, «Матот» 2. Маамар, що починається словами «У-мікне рав», 5721.
Реувен згадується ще в 23 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 7853100000

Повідомити про помилку на цій сторінці