Перейти до вмісту

Портал:Геула і Мошіах/Чи знаєте ви?/Уривки «Чи знаєте ви?»

Матеріал з Хабадпедії
1 Вивчення тем Геули і Мошіаха — це вказівка Ребе хасидам вивчати й викладати частини Тори, пов'язані з Мелех га-Мошіахом і повним Визволенням. Ця вказівка отримала особливий наголос у сісі Ребе в Шабат тижневої глави «Тазріа-Мецора» 5751, яка йшла за «Відомою сіхою» 28 нісана, — у ній він висловився, що це вивчення — «прямий шлях», найлегший і найшвидший з усіх шляхів Тори, до приведення Геули. У своїх сіхот Ребе далі роз'яснив, що це вивчення здійснює також сутнісну зміну в самому тому, хто вивчає, так що він почне «жити» темами Геули, «розплющить очі» й усвідомить, що Геула ось-ось настане будь-якої миті. редагувати | шаблон | обговорення
2 Одне з діянь Мелех га-Мошіаха — як пише Рамбам: «і виправить увесь світ, щоб служили Б-гу разом»; завдання Мошіаха — не лише щодо його народу, а й усього світу, і завдяки піднесеним розкриттям, що відкриються в Геулі Ізраїлю, також народи світу зазнають впливу й зміняться. Як пише Алтер Ребе у «Танії»: «І від надміру (і від безлічі) світла, що розкриється Ізраїлю в майбутньому, осяється (освітиться) також темрява народів». редагувати | шаблон | обговорення
3 У Гемарі сказано, що пророк Еліягу приходить за день до приходу Мошіаха і звіщає про його прихід; пророк Еліягу прийде саме втіленим у тіло, оскільки інакше не зможе виносити галахічні відповіді. На єхідуті з равом Мордехаєм Еліягу Ребе сказав: у мідрашах мудреців ми знаходимо, що Мошіах, праведник наш (пророк Еліягу), розкриється спочатку в Галілеї, а в самій Галілеї — у Тверії, яка «добра на вигляд», але ніхто не буде в образі, навіть якщо пророк Еліягу прийде за кордоном, і навіть у Брукліні, а наступного дня Мошіах прийде до Тверії. редагувати | шаблон | обговорення
4 Два етапи розкриття Мелех га-Мошіаха — етап «імовірного Мошіаха» і етап «напевно Мошіаха» — відповідають двом періодам справжнього й повного Визволення. («Сефер га-сіхот» 5750, частина 1, с. 222, примітка 107) редагувати | шаблон | обговорення
5 Вивчення тем Геули й Мошіаха має бути не як «ілхета ле-Мешиха», ніби це щось, що настане ще через дуже багато часу, а з усвідомленням того, що це вивчення — практична галаха на найближчу й теперішню мить, оскільки Мошіах приходить у цю саму мить, і ми почнемо виконувати всі заповіді Тори, що стосуються Геули й Храму. редагувати | шаблон | обговорення
6 Віра в Мошіаха — 12-й із тринадцяти принципів віри, перелічених Рамбамом, суть якого — вірити й очікувати повної Геули, що настане через Мошіаха. Віра в Мошіаха заснована на багатьох джерелах у Торі, тому Рамбам установив, що той, хто не вірить у неї, — «заперечник» усієї Тори, бо вона закріплена в безлічі віршів Тори й у словах пророків, а її зміст — віра у вічність Тори. редагувати | шаблон | обговорення
7 Руйнування Храму — «тривале явище», бо місце Храму залишилося святим, і тому відсутність Храму на його місці — це руйнування й нестача, що поновлюються щомиті.

І тому волання й біль про його відсутність — не (лише) про те, що він був зруйнований сотні років тому і «тому» його немає зараз. А про те, що в цю мить він не відбудований.І це ж так, ніби в цю саму мить він зруйнований!!. (Із сіхи 12 тамуза 5744 (12 липня 1984) (33-4) (за словами Рогачовського гаона))

редагувати | шаблон | обговорення
8 Хоча реальність Геули здається у вигнанні «сном». Істина в тому, що правильне протилежне: справжня реальність єврея — саме в Геулі, а його перебування у вигнанні — у розряді сну, який зовсім незрозумілий.

І роз'яснюється в хасидуті, що вигнання подібне до сну: як сон поєднує дві суперечливі речі, так і суть вигнання в тому, що людина переходить від буденних справ до святості й навпаки, без розрізнення. А перевага в цьому та, що за одну мить вона здатна вийти зі справ вигнання й привести Геулу. (Сіха Шабату тижневої глави «Пінхас» 5744)

редагувати | шаблон | обговорення
9 Очікування Геули охоплює дві протилежності: а. абсолютну віру в те, що в майбутньому побачать перевагу вигнання — «Дякую Тобі, Г-споди, що Ти гнівався на мене». б. очікування й прагнення до Геули, до виходу з вигнання.

І потрібні обидва рухи — і віра, і очікування — одночасно, оскільки від єврея вимагають, і в його силах, щоб у ньому одночасно було «неможливе з неможливих». (Сіха ночі Гошана раба 5744 (19))

редагувати | шаблон | обговорення
10 Три заповіді було дано Ізраїлю при їхньому вході до Країни: 1. Призначити царя. 2.Винищити потомство Амалека. 3.І збудувати Храм. Цей порядок точний!.

І в прийдешньому, з приходом Мошіаха, їх виконають у такому порядку: спочатку — «постане цар», потім — «вестиме війни Г-спода», що охоплює війну з Амалеком. І нарешті — «збудує Храм».(«Лікутей сіхот», частина 16, сторінка 304, у примітці, та ін.)

редагувати | шаблон | обговорення
11 Коли цар Шломо будував Храм, він збудував у ньому також місце, щоб укрити в ньому Ковчег Завіту «у глибоких і звивистих схованках»; це місце було не лише для того, щоб зберегти ковчег у разі потреби, а від початку вважалося частиною будівлі Храму, і від початку було встановлено, що місце Ковчега Завіту — або у Святому Святих, або в тій схованці.

Виходить, що відсутність ковчега в Другому Храмі у відкритому вигляді анітрохи не применшила святості й досконалості Храму. Більше того, оскільки це місце існує й зараз, у вигнанні, виходить, що всі Храми (включно з Третім Храмом) — одне продовження, бо головне в їхній будові — місце ковчега — це та сама будова, без перерви в проміжку! («Лікутей сіхот», частина 21, с. 156 і далі)

редагувати | шаблон | обговорення
12 Пророк Зхар'я описує гнів Святого, благословенний Він, на народи світу: «І великим гнівом гніваюся Я на народи безтурботні», і пояснюється, що причина гніву на них у тому, що народам заповідано не завдавати страждань тваринам (що заборонено забороною частини від живого), і вже напевно їм заповідано не завдавати страждань людям і чинити цдаку.

Корінь усього — у синах Ізраїлю: безтурботність синів Ізраїлю у вигнанні, відсутність волання й прохання до Святого, благословенний Він, привести й прискорити прихід Мошіаха — це корінь безтурботності народів світу, які, навіть бачачи біду Ізраїлю у вигнанні, не здригаються.(«Гітваадуйот» 5744, том 2, с. 938 і далі)

редагувати | шаблон | обговорення
13 Три заповіді було заповідано Ізраїлю при вході до Землі: 1. поставити над собою царя. 2. винищити сім'я Амалека. 3. і збудувати Храм. Цей порядок точний!.

Хасиди зазначають, що цей порядок можна знайти в маамарах прийняття провідництва останніх наших Ребе, провідників поколінь: маамар, що починається словами «Кетер їтну леха», виголошений Ребе Рашабом (— призначення царя), маамар, що починається словами «Решит гоїм Амалек», виголошений Ребе Раяцем (винищення Амалека), і маамар, що починається словами «Баті ле-гані», виголошений Ребе шліта Мелех га-Мошіахом (зведення Шхіни — побудова Храму).

редагувати | шаблон | обговорення
14 Напередодні 10 швата 5730 (17 січня 1970), коли відбулося завершення сувою Тори Мошіаха, серед хасидів дедалі посилювалося відчуття, що ось-ось Ребе розкриється як Мелех га-Мошіах і визволить Ізраїль.

Розповідають, що один із хасидів звернувся до рава-хасида р. Йосефа Вайнберга, шадара Ребе, і радився з ним, коли слушніший час поїхати до Огелю з нагоди 10 швата, що випало тоді на Шабат, — до Шабату чи після нього.

Рав Вайнберг, пройнятий вірою в негайне розкриття Ребе, одразу відповів здивовано: «Що означає? Хіба ти не знаєш, що Огель ось-ось прибуде до 770?»

редагувати | шаблон | обговорення
15 Після вказівки Ребе 6 іяра 5751 (20 квітня 1991) додати у вивченні тем Геули і Мошіаха «Ваад ле-гафацат сіхот» випустив особливе видання «Лікутей сіхот бе-іньяней Геула у-Мошіах» під заголовком «Кунтрес Двар малхут 12», яке роздавав Ребе. Одразу після цього підготували другу брошуру сіхот на теми Геули і Мошіаха, але, на їхній подив, після того як передали Ребе брошуру — щоб він додав дату виходу в «Птах давар» (і тим самим затвердив брошуру, як заведено), — Ребе затримав брошуру і не випустив її. Лише приблизно через вісім місяців, 3 швата 5752 (8 січня 1992), Ребе видав «термінову» відповідь: «Якщо ще не видано — додати ще з усього вищезгаданого цього року». Тільки після того як додали останні сіхот, проголошені на теми Геули і Мошіаха, Ваад випустив другу брошуру. редагувати | шаблон | обговорення
16 Як і все лихе, так і ідоли й усілякі види ідолопоклонства цілковито зникнуть лише в повній Геулі. Мошіах приведе також неєвреїв до віри в Єдиного Б-га, віри, яка для них обов'язкова, і змусить їх назавжди залишити всі негідні культи. Простий сенс вислову «авода зара» — поклоніння чужому божеству. Однак по суті це поняття набагато ширшого значення. Авода зара — це всяке служіння, чуже єврею. Тобто всяка дія, що не відповідає чистому єврейському способу життя, вважається чужою для сина Ізраїлю. Єврейський спосіб життя заснований на заяві, сформульованій у Мішні наприкінці трактату Кідушин: «Я створений лише для того, щоб служити моєму Створителю (моєму Творцеві)». Усе, що робить єврей, навіть якщо йдеться про дозволене, як їжа й пиття, має мати ясний зв'язок із виконанням Б-жественної волі. Те, що не має такого зв'язку, — не стосується єврея. Це щось за своєю суттю чуже йому, і якщо він робить це — він поєднується із чужим йому служінням. Більше того: навіть легкі й буденні рухи мають бути вільні від значення схиляння перед чужим служінням або тим, що його представляє. Любавицький Ребе, Мелех га-Мошіах, свідчив про себе, що не схиляє голови перед неєвреєм. Сказати неєвреєві «шалом» — можна й годиться, але не схиляти перед ним голови. Бо єврей схиляє голову лише перед Святим, благословенний Він, і перед Його синами — своїми братами з народу Ізраїлю. Ми маємо поводитися зі справжньою єврейською гордістю й віддалятися від усякої ознаки чужого служіння. Від дії, що не має заявленої мети виконання Б-жественної волі, — здійснити вже повну Геулу, яка настане негайно й відразу. редагувати | шаблон | обговорення


Повідомити про помилку на цій сторінці