Перейти до вмісту

Метег (мова)

Матеріал з Хабадпедії
מֶֽתֶג

Метег (який називають також маарих, маамід або гаая) — один зі знаків огласовки, що вказує на правильну вимову слова за допомогою маленької вертикальної рисочки, яку ставлять під однією з літер слова, яку треба виділити під час вимови[1].

Значення назви «метег»

У святій мові поняття «метег» означає металеву пластину, яку вкладають у рот тварині як частину вуздечки; до метегу кріплять повіддя, щоб за його допомогою керувати твариною[2].

У переносному значенні знак «метег», що стоїть під словом, затримує його вимову, щоб воно було більш виділеним.

Щоб розрізняти різні види метегу, він із часом отримав додаткові назви: коли метег стоїть при літері, огласованій шва, він називається «гаая», а коли він стоїть при літері, огласованій однією з решти голосних, він називається маарих[3].

Основне застосування

Потреба в метегу існує найчастіше у слові з трьох і більше складів, особливо коли воно зазвичай читається з наголосом на останньому складі, і перші склади можуть бути прочитані швидко, так що частину з них буде проковтнуто і їх не буде чути як слід. У такому разі під одним із перших складів, зазвичай під першим у слові, ставиться метег на знак того, що треба трохи затриматися в читанні перед наступним складом, і в результаті його буде добре чути як годиться. Склад, під яким стоїть метег, стає складом із вторинним наголосом, тобто наголосом менш сильним порівняно з головним наголосом у слові (у складі, у якому стоїть знак кантиляції).

Нижче наводяться приклади використання одного метегу в слові (метег — під виділеною літерою): שַֽׁעַטְנֵז, לִרְצֹֽנְכֶם, תֹּֽאכְלֶנּוּ. У слові «шаатнез», наприклад, той, хто читає, прочитає перший склад — «ша» — трохи довше, ніж наступні за ним, але менш довгим, ніж останній склад — «нез» — наголошений.

В особливо довгому слові можна зустріти два метеги. Наприклад: מֹֽשְׁבֹֽתֵיכֶם, וּֽלְאֶבְיֹֽנְךָ.

У багатьох випадках метег стоїть перед одним із хатафів, щоб запобігти надмірному проковтуванню скороченого складу. Так, наприклад, у словах: וַֽאֲשֶׁר, לְאַֽהֲבָה, אַֽחֲרֵי, נַֽעֲרָה.

Метег сильно впливає на вимову слова, окрім легкої затримки під час його читання. Іноді він призводить до того, що шва після нього читається як шва на, тоді як без метегу шва було б шва нах. Так, наприклад, у слові «וּֽלְהַבְדִּיל»[4] або в слові «וּֽבְשָׁכְבְּךָ» [5]. Без метегу шва після шурука було б шва нах, а завдяки метегу — який спричинив легку затримку в читанні — шва стало шва на, як будь-яке шва на початку складу. (Але слід зазначити, що на думку інших, це приклади «важкого маариха», і шва не стає шва на.

У хасидуті Хабаду

Про читання Тори Алтер Ребе розповідають, що праведники покоління висловлювали своє захоплення тим, що «він був увесь нагорі і не пропустив жодного метегу внизу»[6], і тим, що «він спрямовував усі каванот Рамака і Арізаля і не помилився в жодному метегу»[7].

У служінні Всевишньому

Початок виховання подібний до метегу: людина повинна відштовхувати і приборкувати свою природну схильність, подібно до метегу, який вкладають у рот коневі і який змушує його слухатися голосу того, хто його веде[8].

Примітки

  1. ^ У тексті, до якого додаються також знаки кантиляції, слід відрізняти метег від знака кантиляції соф пасук, схожого на нього за формою, але який виконує іншу функцію.
  2. ^ Див. у мові віршів: «Не будьте як кінь, як мул нерозумний; вуздечкою і вудилами стримувати його прудкість, щоб не наближався до тебе» (Тегілім 32, 9); «Батіг для коня, вуздечка для осла, і різка для спини дурнів» (Мішлей 26, 3).
  3. ^ Оскільки шва неможливо «подовжити». Див., наприклад, «Мінхат шай», Шмот 20, 23: «„Ве-ло таале бе-маалот“: немає гаї на „бет“, і немає маариха на „мем“».
  4. ^ Берешит 1, 18.
  5. ^ Дварім 6, 7.
  6. ^ «Лікутей сіпурім», с. 55.
  7. ^ Тижневик «Кфар-Хабад», випуск 537.
  8. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 7, с. 136.

Повідомити про помилку на цій сторінці