Знаки кантиляції

Знаки кантиляції для читання Тори (або знаки наспіву, теамім) — це особливі знаки, що додаються доСлова הТанаху (над кожним словом, під ним або після нього) і спрямовують читця в наспіві слів і у формі вимови слів. Знаки наспіву супроводжують слова Тори, у кожного слова, як правило, один знак. Знак навчає про наголос слова і про міру його відокремлення від наступного слова.
Хабадська версія наспівів передавалася за традицією від Алтер Ребе до Ребе Цемах Цедека, доки не дійшла до Ребе Раяца. Цією версією сьогодні користуються хасиди Хабад-Любавич під час читання Тори в будні, Шабат і свята. Подібні мелодії наспівів хасиди використовують для читання Мегіли в Пурим, читання Тори в Грізні дні і гафтари щотижня.
Джерело знаків
Є розбіжності думок щодо джерела знаків наспіву та їхніх позначок; за більшістю думок наспів знаків — це галаха, дана Моше на Синаї[1].
Щодо форм знаків, є з рішонім той, хто писав, що їхню письмову форму встановили мужі Великих зборів[2], а є ті, хто писав у думці рішонім, що й форми знаків передані за традицією із Синаю[3] і були дані в їхньому зображенні та формі Моше усно, і форми та їхнє значення передавалися усно з покоління в покоління до того часу, коли було дозволено їх записувати [4]. (Так само випливає й з книг Каббали; назви знаків роз'яснено в книзі «Зогар» за Каббалою [5], і як нижче, що й їхні назви перейшли за традицією з покоління в покоління).
Ребе пише: «За прийнятим у нашому народі — знаки були дані з уст Всемогутнього, і як написав у „Пардесі“ Рамак, на початку брами 28 (щодо огласовок), і ось його слова: відоме всім мудрецям Ізраїлю — традиція з уст в уста від Езри-книжника, а він прийняв з уст в уста аж до Моше Рабейну, мир йому, із Синаю з уст Всемогутнього, що огласовки за їхніми видами — це тощо. І дивись там браму 29, звідки доводиться, що й назви знаків — за традицією, і тому і в них натякається багато-багато речей. І це не як р. Еліягу Бахур тощо, які хотіли сказати, що знаки та огласовки були встановлені пізніше, і вже велася про це докладна шакла ве-тарья в багатьох книгах (дивись також „Пекуат саде“ автора книги „Сдей хемед“), але після того як відкрилася книга „Зогар“ і „Тікуней Зогар“ — адже всякий, хто вірить у написане в них, тим самим повірить, що огласовки й знаки були дані з уст Всемогутнього»[6].
Наспів знаків
|
|
| |
| Допомога з відтворенням файлів | ||
Рідкісні знаки
Знаки, які не співаються
- Макаф־ — його завдання поєднати два слова і зробити їх як одне слово.
- Псік | — його завдання розділити два слова, попри те що вони поєднані сполучним знаком. З'являється переважно: поруч з одним з імен Святого, благословенний Він, між двома деталями, між двома схожими словами, між схожими приголосними або коли зв'язок між двома словами дуже малий. Після певних знаків, наприклад після знака шалшелет і мунах, з'являється «псік» ( | ), і це для того, щоб відрізнити їх від інших знаків, схожих на них.
- Метег — використовується в слові разом з іншим знаком, і його завдання позначити другорядний наголос.
Ланцюжки знаків
Правила знаків, і особливо те, що є знаки, які приходять лише поруч з іншими знаками, створюють сталі ланцюжки знаків, що повторюються знову і знову.
Наприклад:
- פַּשְׁטָ֙א מֻנַּ֣ח זַרְקָא֮, מֻנַּ֣ח סֶג֒וֺל.
- מַהְפָּ֤ךְ פַּשְׁטָא֙, מֻנַּ֣ח, זָקֵף־קָטֹ֔ן.
- מֵרְכָ֥א טִפְּחָ֖א, מֻנַּ֣ח אֶתְנַחְתָּ֑א.
- פָּזֵ֡ר, תְּ֠לִישָא־גְדוֹלָה, אַזְלָא־גֵּ֜רֵשׁ, מֻנַּ֣ח רְבִ֗יעִי.
- דַּרְגָּ֧א תְּבִ֛יר, מֵרְכָ֥א טִפְּחָ֖א, מֵרְכָ֥א סוֺף פָּסֽוּק׃
Знаки «Емет»
У книг Тегілім і Мішлей, і в більшої частини книги Йов (за першими літерами називаються книгами «Емет»), є свої власні знаки. Ці знаки наспіву називаються «знаки Емет».
Алтер Ребе навчив свого онука «Цемах Цедека» і правнука Рабаша наспіву знаків «Емет». Нині наспів цих знаків втрачено, і в нас немає традиції щодо них[7].
Використання знаків
Основне використання знаків наспіву в наші дні відбувається в синагозі — під час читання Тори, читання гафтарот із Пророків і п'яти сувоїв із Писань.
У сувоях Тори, написаних на пергаменті й використовуваних у синагозі, знаки не з'являються[8].
Нігун знаків
Основна стаття – Нігун знаків наспіву
Серед нігунів Хабаду є нігуни знаків читання і наспіву, за якими читають різні книги Танаху.
У «Сефер га-цеецаїм» розповідається, що Алтер Ребе навчив свого онука Ребе Цемах Цедека і правнука Рабаша десяти видів мелодій (зокрема наспівів для книг «Емет» — Тегілім, Мішлей та Іов), Рабаш навчив їх Разу, який навчив їх Ребе Раяца. Частину цих мелодій втрачено, і сьогодні в нас немає традиції щодо них.
Сьогодні в нас є чотири види наспівів знаків: будні, Шабат і Йом-тов[9], гафтара[10], Грізні дні[11], Мегілат Естер (Сувій Естер)[12] і Мегілат Ейха.
Див. також
Зовнішні посилання
- Наочно: знаки кантиляції за хабадською версією від бааль коре рава Міхаеля Славіна

- Лев Лейбман, Традиція знаків кантиляції, у «Негіна ле-ор га-хасидут», на сайті «Оцар га-хохма».
- Рав Пінхас Аш, Знаки кантиляції — верхній знак і нижній знак, збірник «Гаарот га-тмімім ве-анаш», мала єшива Мельбурн, 3 тамуза 5786 (18 червня 2026), с. 58
Примітки
- ^ Докладніше на цю тему див.: «Талмудична мікропедія»: теамім (знаки кантиляції) — «Вікієшива».
- ^ «Махзор Вітрі», Авот 1, 1.
- ^ «Талмудична мікропедія»: теамім (знаки кантиляції) — від імені: «Меор ейнаїм», «Імрей біна» 59; «Масорет га-масорет», третя передмова, від імені книги «Семадар» р. Леві, сина р. Йосефа; «Аругат га-босем» 26.
- ^ «Аругат га-босем», там само.
- ^ «Зогар», Берешит, аркуш 24б, «Трума», аркуш 158а, «Тікуней Зогар» 47а.
- ^ «Ігрот кодеш», частина 4, с. 386. І див. там продовження листа.
- ^ Рав Лев Лейбман, Знаки наспіву Тегілім і нігун «Годіені Гашем кіці», на сайті «Стіна нігунів».
- ^ А якщо напишуть — зроблять сувій непридатним. «Шулхан арух» 274, 7.
- ^ Ці наспіви наводяться як нігун 172 у «Сефер га-нігуним». Прослухати нігун: у виконанні р. Давида Гурвіца: ⓘⒾ, у виконанні р. Міхаеля Славіна: ⓘⒾ.
- ^ Ці наспіви наводяться як нігун 174 у «Сефер га-нігуним». Слухати нігун: у виконанні р. Давида Гурвіца: ⓘⒾ.
- ^ Ці наспіви наводяться як нігун 173 у «Сефер га-нігуним». Слухати нігун: у виконанні р. Давида Гурвіца: ⓘⒾ.
- ^ Ці наспіви наводяться як нігун 175 (останній нігун) у «Сефер га-нігуним» (частина 1). Слухати нігун: у виконанні р. Давида Гурвіца: ⓘⒾ.