Перейти до вмісту

Книга Ірміягу

Матеріал з Хабадпедії

Книга Ірміягу — одна з чотирьох книг «Пізніх пророків» у Танаху, і містить пророцтва пророка Ірміягу, який пророкував напередодні руйнування Першого Храму.

Пророцтва Ірміягу почалися ще тоді, коли він був юнаком, у 13-й рік царювання царя Йошіягу (3298), і тривали сорок років — до вигнання Єрусалима (3338). Хоча він пророкував і в Анатоті[1], більшість його пророцтв була в Єрусалимі[2].

На відміну від багатьох пророків, пророцтва Ірміягу призначені не лише народу Ізраїлю, а й усім народам.

(Ця книга — на додаток до Книги Мелахім, яку також відредагував і завершив Ірміягу, а також до Сувою Ейха[3]).

Пророцтва в книзі

Книга Ірміягу містить 52 розділи, і вона містить застереження синам Ізраїлю та слова мусару, щоб пробудити їх здійснити тшуву.

  • Розділ 1 — являє собою своєрідний вступ про життєпис Ірміягу, час його пророцтва і спосіб його призначення пророком.
  • Розділи 2-36 – викриття Ізраїлю і слова мусару про лиха, які можуть прийти на синів Ізраїлю, якщо вони не здійснять тшуву й не виправлять своїх шляхів.
  • Розділи 37-45 — розповіді про самого Ірміягу і про негоди, що спіткали його народ у дні руйнування і після нього, і слово Б-га, яке він провидів після вигнання.
  • Розділи 46-52 — викриття народам, які чинили зло Ізраїлю та його землі.

Книга Ірміягу містить безліч образів і притч, навіть порівняно з іншими пророками, і через це вважається однією з найважчих для вивчення пророчих книг[4].

У вченні хасидизму

У хасидуті пояснюється, що місія Ірміягу відповідає місії, покладеній на кожну єврейську душу: спуск душі від її вищого Б-жественного джерела в цей нижній світ — це спуск у «тлата де-пуранута», до тяжкої праці всередині реальності вигнання[5].


Примітки

  1. ^ Ірміягу 12, 21.
  2. ^ Ірміягу 7, 2. 26, 2. 17, 19. 32, 2. 22, 1. 18, 2. 19, 2.
  3. ^ Див. Гітін 58а. Таанит 22б. Тосефта, Таанит 2, 10. Ейха раба 1, 53. Та ін.
  4. ^ І див. в Абарбанеля в його передмові до коментаря на Ірміягу: «Однак щодо досконалості складу я вважаю, що Ірміягу не був досконалий у побудові слів і в красі складу, як Єшаягу та інші пророки; з цієї причини ти знайдеш безліч віршів, у яких бракує слова чи слів... І причиною цього було те, що Ірміягу був юний літами на початку пророцтва і ще не був досконалий у шляхах мови, і в її ладі, і в красі складу, як він сказав: не вмію я говорити, бо я юнак... А щодо досконалості правильності письма та його граматики я вважаю також, що він не був у ньому досконалий з причини, яку я згадав. І на це вказують „крі“ і „ктів“, яких у його книзі більше, ніж в інших пророків» (але див. слова Мальбіма, який із ним не погодився).
  5. ^ Див. «Лікутей сіхот», том 18, с. 342.

Повідомити про помилку на цій сторінці