Біньямін
| Біньямін | |
|---|---|
| Сім'я | |
| Батько | Праотець Яаков |
| Мати | Праматір Рахель |
| Дружина | Мехлія, дочка Арама, Арват, дочка Зімрана |
| Діти | Бела, Бехер, Ашбель, Гера, Нааман, Ехі, Рош, Мупім та інші |
| Брати й сестри | Шимон (по батькові), Леві (по батькові), Йосеф-праведник, Діна (по батькові), Ашер (по батькові), Гад (по батькові), Дан (по батькові), Звулун (по батькові), Єгуда (по батькові), Іссахар (по батькові), Нафталі (по батькові), Реувен (по батькові) |
| Родовід | |
Біньямін[2] був наймолодшим сином праотця Яакова, народженим від його матері праматері Рахелі.
Народження та ім'я
У тижневій главі «Ваїшлах» розповідається про народження Біньяміна як другого сина його матері Рахелі та про її відхід з життя під час пологів. Пологи і відхід з життя сталися під час мандрів праотця Яакова з Падан-Араму на шляху до Хеврона:
І рушили з Бейт-Е-ля, і була ще деяка відстань землі, щоб прийти до Ефрати, і народила Рахель, і були тяжкі пологи її. І було, коли тяжкі були пологи її, і сказала їй повитуха: не бійся, бо й цей тобі — син. І було, коли виходила душа її, бо вмирала, і назвала ім'я його Бен-Оні, а батько його назвав його Біньямін
— Берешит 35, 16–18.
Наші вчителі тлумачили вірш «бо й цей», що з кожним коліном народжувалася сестра-близнючка, а з Біньяміном народилася зайва сестра-близнючка.
Рахель назвала ім'я свого сина «Бен-Оні» — син страждання мого. Але батько його назвав його «Біньямін» — від слів «бен ямін» (син правого боку). Це тому, що Біньямін — єдиний син Яакова, народжений у Землі Ізраїлю, яка розташована відносно південніше від Арам-Нагараїму, звідки прийшов Яаков; і тому назвав його Бен-Ямін, бо південний бік — це правий (для того, хто стоїть обличчям на схід).
Ще одне пояснення імені Біньямін — від слів «бен ямім», що народився він на старість батька, і пишеться через «нун», як (Даніель 12) «ле-кец га-ямін».
Біографія
Після продажу Йосефа його батько, праотець Яаков, боявся посилати Біньяміна з його братами до Єгипту, щоб купити їжу в роки голоду. Йосеф, правитель Єгипту, поставив умовою прихід своїх братів і звільнення Шимона з ув'язнення прибуттям Біньяміна. Зрештою Яаков погодився послати його до Єгипту, де Йосеф схвильовано зустрічає Біньяміна, свого єдиного брата від тієї самої матері, вперше після двадцяти двох років. І зрештою Йосеф відкривається своїм братам і посилає їх, щоб привести Яакова і всю родину до Єгипту.
Коли Біньямін спустився до Єгипту разом з усією родиною Яакова, він уже був одружений, і Тора перелічує синів Біньяміна:
І сини Біньяміна: Бела, і Бехер, і Ашбель, Гера і Нааман, Ехі і Рош; Мупім і Хупім, і Ард
— Берешит 46, 21.
Згідно з розповіддю в «Сефер га-яшар», Біньямін одружувався двічі: від першої його дружини, Мехлії, дочки Арама, народилися в нього п'ятеро перших синів, а від другої його дружини, Арват, дочки Зімрана, сина Аврагама, народилися ще п'ятеро синів. У Гемарі наводиться, що Біньямін назвав імена своїх десяти синів на згадку про біди, що спіткали його брата Йосефа[3].
У тижневій главі «Ваєхі», у благословенні Яакова своїм синам перед його відходом з життя, Яаков благословив Біньяміна і провістив у своїх словах, серед іншого, про царя Шауля, який був з коліна Біньяміна і воював проти Моаву та Едому, і про Мордехая та Естер, які стали на захист Ізраїлю за часів Ахашвероша і були з коліна Біньяміна:
Біньямін — вовк хижий: уранці їстиме здобич, а ввечері ділитиме награбоване
— Берешит 49, 27.
У «Ялкут Шимоні» наводиться щодо вірша «І помер Йосеф і всі брати його»[4], що Біньямін народився 11 хешвана і помер у віці ста п'ятнадцяти років у Єгипті. Під час виходу з Єгипту сини Ізраїлю взяли всіх синів Яакова, щоб поховати їх у Землі Ізраїлю[5].
Біньямін і Храм
Храм був, за деякими думками, на території наділу коліна Біньяміна. У Гемарі наводиться, що в уділі Біньяміна були Улам, Гейхал і Святеє Святих, але жертовник був в уділі Єгуди. Біньямін знав це духом святості й журився через це, і тому удостоївся того, що Ковчег Завіту був у його уділі[6].
Пояснюється, що сини Рахелі, Біньямін і Йосеф, були на рівні праведників, на відміну від десяти колін, які були баалей тшува, що брали участь у продажі Йосефа; і тому Храм, а також основа жертовника, були саме в уділі Біньяміна, а не в уділі Єгуди[7]. Ще пояснюється в хасидуті, що перевага баалей тшува над праведниками в тому, що за допомогою тшуви досягають вищого; але для того, щоб було притягнення розкриття Б-жественності вниз, «Дира ба-тахтонім», — це за допомогою служіння праведників. А оскільки сенс Храму — «Дира ба-тахтонім», тому він був в уділі Біньяміна[8].
Коли зустрілися Йосеф і Біньямін, розповідається, що вони плакали один в одного на шиї: «і впав на шию Біньяміна, брата свого, і плакав, і Біньямін плакав на шиї його» — Йосеф плакав про два Храми, яким належало бути в уділі Біньяміна і яким судилося зрештою бути зруйнованими.
Ці речі пов'язані з благословенням коліну Біньяміна, яке воно отримало від Моше Рабейну, у тижневій главі «Везот га-Браха»:
Біньямінові сказав: улюбленець Г-спода житиме в безпеці при Ньому; Він опікується ним увесь день, і між плечима Його перебуває
— Дварім 33, 12.
Щодо праведності Біньяміна в Гемарі наводиться, що Біньямін — один із чотирьох людей, які не згрішили за всі свої дні, разом з Ішаєм, Амрамом і Кілавом, сином Давида. Також наводиться, що Біньямін — один із семи, над якими не владарювали черв'як і тлін, і був одним із чотирьох, що померли через намову змія[9].
У вченні хасидизму
У вченні каббали і хасидуту наводиться, що суть Біньяміна — «нижній праведник», а суть Йосефа — «вищий праведник». Алтер Ребе пояснює, що є душі, які походять від аспекту Йосефа, і є — від аспекту Біньяміна. Аспект Біньяміна, нижнього праведника, пов'язаний із прив'язаністю того, хто отримує, щоб увібрати вплив, із взаємовключенням і з бітулем. У служінні Всевишньому це служіння самопожертви, яке пов'язує Брію з Ацилутом знизу вгору. Душі, які походять від аспекту Біньяміна, — більшість їхніх занять саме в дії, у цдаці і гмілут хасадім, завдяки чому Б-жественність притягується і в цей низький світ[10].
Також пояснюється щодо срібного келиха, який Йосеф сховав у мішку Біньяміна, що іскри, які поширюються від аспекту Біньяміна, «нижнього праведника», — це душі бейнонімів, як описується їхня суть у книзі «Танія». А іскри від аспекту Йосефа, «вищого праведника», — це душі праведників. Любов з насолодами належить головним чином до праведників. І в цьому суть срібного келиха, який Йосеф сховав у мішку Біньяміна: срібло — це аспект любові, і Йосеф, вищий праведник, притягнув цей аспект до Біньяміна, щоб і в душах бейнонімів могла бути ця любов. А те, що він сховав келих, так що Біньямін не знав про нього, — це тому, що в бейнонімів ця любов має бути так, щоб він сам не знав про цю високу любов, щоб це не потягло його до єшут і до пихи[11].
Біньямін пов'язаний з «Єсод де-нуква», із «Шушвіна де-матроніта»[12] і з ор хозер[13], і суть його — піднесення світів знизу вгору, щоб увійти у свій корінь.
| Коліна — сини праотця Яакова | ||
|---|---|---|
| Сини Леї | Реувен • Шимон • Леві • Єгуда • Іссахар • Звулун • Діна (дочка) | |
| Сини Рахелі | Йосеф (Менаше і Ефраїм) • Біньямін | |
| Сини Білги | Дан • Нафталі | |
| Сини Зілпи | Гад • Ашер | |
| Див. також: Праотці та праматері | ||
Примітки
- ^ Ця могила згадується в книзі «Тув Єрушалаїм», де зазначено, що, за переказом арабів, там розташована могила «Набі Ямін». Однак інших джерел про це невідомо.
- ^ Багато разів написано в Танаху в неповному написанні: בנימן.
- ^ Сота, 36б. Наведено в Раші, Берешит 43, 30.
- ^ Ялкут Шимоні, Шмот 1, 6-7.
- ^ Єрусалимський Талмуд, Сота, розділ 1, галаха 10.
- ^ Мегіла, 26а.
- ^ «Лікутей сіхот», частина 35, с. 153.
- ^ «Сефер га-маамарім — Мелукат», ч. 3, с. 255.
- ^ Бава батра, 17а.
- ^ «Тора ор», Трума, 80г.
- ^ «Лікутей Тора», Масей, 90в.
- ^ «Лікутей Тора», Ре'е, 24а.
- ^ «Лікутей Тора», Ре'е, 27г.
Код особи: № 2072100000