Перейти до вмісту

Йосеф-Іцхак Ааронов

Матеріал з Хабадпедії
Йосеф-Іцхак Ааронов
Рав Ааронов
Основна інформація
Дата народження5714
Місце діяльностіЕрец-Ісраель
Рід діяльностіГромадська діяльність
Сім'я
БатькоМенахем-Мендл
ДружинаШифра

Рав Йосеф-Іцхак га-Коген Ааронов (народився 4 елула 5714, 2 вересня 1954) був головою «Цеірей Агудат Хабад» в Ізраїлі, мережі «Огалей Йосеф-Іцхак Любавич», «Агудат хасидей Хабад» у СНД, «Хабад — дітям Чорнобиля». Крім того, рав Ааронов був членом організації «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі і навіть був призначений частиною рабинів її головою, однак це призначення є предметом суперечок[1]. Згодом офіційно залишив свої посади[2].

Біографія

Народився в сім'ї рава Менахема-Мендла Ааронова в Торонто, Канада. Одружився з Шіфрою, донькою р. Цві-Гірша Рівкіна, 4 швата 5736 року (6 січня 1976) у Тель-Авіві. Переїхав до Кфар-Хабада, де живе донині.

Його громадська діяльність

Після переїзду до Землі Ізраїлю рав Ааронов почав працювати завгоспом у ремісничому училищі в Кфар-Хабаді. У 5746 році (1985/1986) почав допомагати в діяльності організації «Цеірей Агудат Хабад» у Святій Землі, а в 5747 році (1986/1987) був призначений генеральним директором організації, а потім її головою.

Коли працівники ремісничого училища попросили Ребе в 5748 році (1987/1988), щоб рав Ааронов керував училищем, Ребе відхилив це, написавши, що він «зайнятий нині на чолі найвідповідальнішої громадської діяльності»[3].

У 5751 році (1990/1991) рав Ааронов увійшов до складу делегації Хабаду, яку Ребе послав до Росії, щоб викупити значну частину Бібліотеки Хабаду, у якій були сотні книжок, що належали Ребе Раяцу, і яка залишилася в Росії; і був призначений членом «Агудат хасидей Хабад» у Росії.

У 5756 році (1995/1996) рав Ааронов був призначений головою мережі «Огалей Йосеф-Іцхак». Того ж року рав Ааронов виставив список на чолі із собою, намагаючись бути обраним головою Ради Кфар-Хабада, проте список зазнав невдачі на виборах.

У 5782 році (2021/2022) був обраний одним із 50 найвпливовіших людей року в Ізраїлі за версією журналу «Йом ле-йом»[4].

Робота в «Цеірей Агудат Хабад»

Рав Йосеф-Іцхак Ааронов (праворуч) з равом Гершоном-Мендлом Гареліком

У 5746 році (1985/1986) почав допомагати в діяльності організації «Цеірей Агудат Хабад» у Святій Землі. У той самий період був призначений директором газети «Кфар-Хабад», яка певний час виходила в рамках «Цеірей Хабад» до 5750 року (1989/1990).

У 5747 році (1986/1987) правління призначило його генеральним директором організації «Цеірей Агудат Хабад», на чолі якої стояв рав Ісраель Лейбов. Правління звернулося до Ребе по згоду на призначення, але Ребе відповів: «Звісно, усе вищезгадане стосується правління „Цеірей Агудат Хабад“. Згадаю на святій могилі». Того ж року він задумав випуск суботнього листка «Сіхат га-шавуа», який здобув широке поширення і щотижня доносить слово Ребе до тисяч євреїв. Із закликом Ребе в 5751 році (1990/1991) додати у вивченні тем Геули і Мошіаха було вирішено додати в нього також рубрику під назвою «Вивчаємо Геулу».

За свою діяльність у цей період Ааронов отримав особливі підбадьорення і благословення від Ребе, який навіть запросив його до своєї кімнати (у роки, коли вже не входили на єхідут) на півгодинну бесіду[потрібне джерело].

У ті роки йому вдалося утвердити організацію як упорядковану і сильну організацію з багатьма відділеннями, з видавничим центром, що забезпечує щотижневі й сезонні друковані матеріали високого рівня і якості за плату з боку Бейт Хабадів[5]. Ребе написав тоді, що «„Цеірей Агудат Хабад“ при і під керівництвом га-Когена Йосефа-Іцхака Ааронова, хай живе він, виконали дивовижну роботу, і до того ж так, що діяльність триває і зростає тощо, на всі покоління...»[6]. У Лаг ба-Омер 5750 року (13 травня 1990) р. Йосеф-Іцхак Гутнік[7] у листі секретареві раву Єгуді-Лейбу Гронеру попросив знову запитати думку Ребе з огляду на отриману ним вказівку не підтримувати зв'язку з громадськими діячами в Землі Ізраїлю: чи в порядку те, що він підтримує зв'язок з равом Аароновим (відповідно до того, що рав Гронер сказав йому, що це в порядку і що Ребе знає і згоден з цим), оскільки він бачить в Ааронові «людину, яка віддала своє життя справам Ребе шліта (Адмора шліта)». У своїй відповіді Ребе підкреслив слова «справам Ребе шліта (Адмора шліта)», а в запитанні «чи в порядку це» Ребе викреслив слово «чи» і додав: «повному» (так що вийшло: «це в повному порядку»)[8].

У місяці кислеві 5749 року (1988/1989), коли члени «Комітету за цілісність народу» запропонували, щоб він узяв на себе проєкт роз'яснення широкій громадськості важливості поправки до закону «Хто є євреєм», Ребе відхилив це, написавши: «6 тих, хто підписався, „набралися сил“ звалити на нього ще одну справу з того, що стосується їх, — „поки що“ я не знайшов причини, щоб він допомагав їм у цьому».

У 5747 — 5750 роках (1986–1990) низка осіб вороже діяла й заважала роботі Ааронова в «Цеірей Агудат Хабад». В одній із відповідей, отриманих ним у той період, Ребе написав йому: «Всевишній, благословенний Він, хай дарує успіх йому та його товаришам у „Цеірей Агудат Хабад“ продовжувати святу роботу в радості й з добрим серцем, і щоб ті, хто заважає, перестали заважати, тим більше що ті, хто заважає, від початку знають, що їхній намір не заради Небес, а вони помиляються, ніби світ припустився помилки, і це легко зрозуміти. Згадаю на святій могилі»[9].

У 5749 році (1988/1989) виникли гострі розбіжності між парасольковою організацією установ Хабаду у Святій Землі та «Цеірей Агудат Хабад» під керівництвом Ааронова щодо управління відділеннями Бейт Хабадів у Країні Ізраїлю. Рабинський суд Хабаду видав тоді лист, у якому постановив, що управління перебуває в руках рава Ааронова. Парасолькова організація подала на це апеляцію, і рабинський суд вирішив заморозити лист. Через кілька днів Ребе викликав секретарів Біньяміна Кляйна та Єгуду-Лейба Гронера і різко висловився перед ними щодо апеляції, поданої парасольковою організацією, і сказав, що управління передано «Цеірей Агудат Хабад». Серед іншого Ребе сказав під час бесіди: «Він [Ааронов] є головою „Цеірей Агудат Хабад“, і ніхто не може цього змінити, і хай продовжує свою діяльність»[10].

У 5750 році (1989/1990) «Агудат хасидей Хабад» на чолі з равом Шломо Майданчиком займалася доставкою до Ізраїлю першої групи «дітей Чорнобиля» після ядерної катастрофи в Чорнобилі. Ініціаторами проєкту були рав Іцхак Коган і рав Урі-Єгуда Коген, а фактично керував ним рав Майданчик. Учасниками були також рав Ааронов як заступник голови «Агудат хасидей Хабад», рав Шмуель Хефер і рав Дов-Бер Шиф. Ребе підтримав проєкт і його учасників і навіть говорив про це в особливій святій сіхі в Шабат з'їзду шлухім 5751 року (1990/1991). Згодом повна відповідальність перейшла до рава Ааронова, поруч з яким був душею проєкту рав Йосеф-Іцхак Райчик — до свого відходу з життя в місяці елулі 5768 року (2007/2008).

Після відходу з життя рава Лейбова в 5754 році (1993/1994) був призначений також головою організації.

Робота в «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі

Відповідь Ребе щодо його вступу до членів «Агудат хасидей Хабад»
Лист протесту проти його призначення головою «Агудат хасидей Хабад»

У місяці тамузі 5750 року (1989/1990) Рабинський суд Хабаду включив Ааронова до нового правління, яке він призначив для «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі, а також до числа трьох членів правління, призначених представляти її назовні. Ааронов написав Ребе, що вагається, чи слід йому прийняти ці призначення, і Ребе відповів: «Безумовно, через це анітрохи не поменшає його святої роботи в „Цеірей Агудат Хабад“; якщо є сумнів, хай продовжує тільки в „Цеірей Агудат Хабад“. Згадаю на святій могилі»[11].

З 5756 року (1995/1996), у продовження згаданих розбіжностей щодо кампанії «Нетаньягу добрий для євреїв», виник розрив між ним і тодішнім головою «Агудат хасидей Хабад» равом Шломо Майданчиком, і фактично Ааронов не з'являвся на її збори й не брав участі в діяльності організації. І навіть коли рабини Хабаду призначили чотирьох нових членів «Агудат хасидей Хабад», а представники рабинів (рав Ярославський і рав Глуховський) брали участь у зборах «Агудат хасидей Хабад», – рав Ааронов не брав у них участі до 5764 року (2003/2004).

У 5764 році (2003/2004), після відходу з життя попереднього голови «Агудат хасидей Хабад» рава Шломо Майданчика, частина рабинів Рабинського суду Хабаду призначила рава Ааронова головою «Агудат хасидей Хабад». Інші рабини протестували проти цього призначення, і навіть від імені частини рабинів «суду» вийшов різкий лист проти цієї процедури, у якому йшлося: «З огляду на викладене вище, оскільки засідання суду було скликано із заздалегідь обдуманим наміром, щоб не всі рабини змогли взяти участь і висловити свою думку, всупереч галасі, всупереч порядку належного судочинства, всупереч справедливості й моралі та всупереч явно досягнутій домовленості, засідання і його рішення не мають жодної сили, і слід провести нове обговорення за участю всіх рабинів, надавши зацікавленим сторонам можливість висловитися перед рабинським судом, як заведено»[12].

Після багаторічних судових розглядів сторони погодилися провести вирішальний розгляд перед арбітрами, і в місяці іярі 5773 року (2012/2013) було ухвалено остаточне рішення, «що призначення рава Ааронова головою не має законної сили, і шестеро членів, яких він намагався включити до об'єднання, не є його членами»[13].

У пряме продовження цього, за вказівкою кількох рабинів «суду», обидві сторони погодилися на включення шести членів, обраних равом Аароновим (які були відхилені арбітрами), за умови що згодом і інша сторона додасть шість членів, щоб урівноважити становище в об'єднанні і дати належне представництво громаді анаш у Святій Землі. Мета угоди полягала в тому, щоб припинити розбрат і дати змогу обрати раду об'єднання. Згідно з цією схемою кожна сторона зобов'язалася зосередитися на своїй наявній діяльності, звання голови на цьому етапі не обговорюється, а врегулювання спірних питань буде винесено на розгляд трьох рабинів. Фактично шістьох інших включено не було.

У місяці нісані 5784 року (2023/2024), за підсумками низки розглядів в окружному суді щодо упередженого функціонування «Агудат хасидей Хабад» під його керівництвом, було постановлено призначити нових офіційних членів із числа мешіхістів, попри заперечення Ааронова. Після скандального програшу Ааронова в розгляді він звелів своїй правій руці Аріелю Ламбергу подати клопотання про ліквідацію «Агудат хасидей Хабад» — і все це лише через програш у суді, як прямо написано в його листі; це викликало шок, потрясіння й подив серед хасидів Хабаду та величезну критику[14].

Обвинувальний акт і угода про визнання вини

Лист рабинів

У 5767 році (2006/2007) податкове управління почало поглиблене розслідування діяльності об'єднання, під час якого виникла підозра в ухиленні від сплати податків і відмиванні грошей самим Аароновим, якого було затримано на кілька днів і звільнено на обмежувальних умовах. У місяці кислеві 5776 року (2015/2016) проти нього було подано обвинувальний акт у рамках угоди про визнання вини, і суд засудив його до двох років реального ув'язнення і штрафу в розмірі півтора мільйона шекелів.

Ще на початку цієї історії кілька море цедек і рабинів хабадських громад звернулися з листом до самого Ааронова і до Рабинського суду Хабаду, цитуючи галахічні джерела, із застереженням і вимогою усунути його від громадських посад, щоб не завдати шкоди важливим закладам і доброму імені Хабаду, проте рав Іцхак-Єгуда Ярославський і рав Менахем-Мендл Глуховський, які становлять керівництво Рабинського суду Хабаду, відмовилися прийняти це, а в розпал розслідування навіть стали на його бік і допомогли йому захопити контроль над об'єднанням «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі після того, як він програв арбітражний розгляд у цій справі.

У холь га-моед свята Песах 5777 року рав Ааронов був звільнений з ув'язнення після скорочення терміну на третину, і його зустріли фарбрейнгеном у 770 в Кфар-Хабаді за участю рабинів і громадських діячів Хабаду.

Хабад і політика

Перед виборами до Кнесету 5749 року (1988/1989), виконуючи вказівку Ребе, хасиди Хабаду провели кампанію на підтримку списку «Агудат Ісраель», проте одразу після неї, згідно з прямою відповіддю Ребе, вийшов різкий лист за підписом рава Ааронова до всіх Бейт Хабадів, у якому він роз'яснює, що це було одноразово і що відтепер існує чітка заборона займатися політикою в будь-якому вигляді: суть справи така, що все, що має політичний присмак, перебуває під найсуворішою забороною[15].

У 5756 році (1995/1996), коли Біньямін Нетаньягу балотувався на виборах, кілька громадських діячів вирішили, що, попри заперечення Ребе проти втручання Хабаду в політику, слід одноразово втрутитися і домогтися його обрання главою уряду.

Рав Ааронов як голова «Цеірей Агудат Хабад» створив оперативну групу і очолив кампанію «Нетаньягу добрий для євреїв», причому під час кампанії навіть випустив заяву для ЗМІ, що за кампанією стоїть Хабад. Рав Шломо Майданчик, голова «Агудат хасидей Хабад» в Ізраїлі, виступав проти втручання у вибори і дотримувався думки Ребе не втручатися в ці вибори, а також опублікував в ізраїльській пресі роз'яснювальну заяву, у якій заперечив будь-який зв'язок між хасидизмом Хабад і кампанією та засудив будь-яке використання імені Хабаду без дозволу «Агудат хасидей Хабад» — органу, уповноваженого щодо хасидизму Хабад в Ізраїлі. Натомість рав Ааронов стверджував, що вся ця діяльність велася за рішенням рабинів Хабаду, проте письмове рішення рабинів так і не було опубліковано. З іншого боку, рав Моше Непрастек свідчив, що всі рабини, яких він знав, були рішуче проти втручання Хабаду у вибори відповідно до думки Ребе, але боялися висловити свою думку публічно через особисті нападки на них[16].

Унаслідок цієї кампанії багато хто розірвав зв'язок з Хабадом, а в урядових відомствах Хабад був записаний як політична організація, що виявилося головним чином на військових базах, куди хасидів Хабаду не пускали під приводом того, що вони політичні активісти[17].

Згодом р. Йосеф-Іцхак Гутнік відмовився від підтримки кампанії[18].

Родина

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Див. далі
  2. ^ Див. #Обвинувальний акт і угода про визнання вини
  3. ^ «Лікут маанот кодеш» 5748, пункт 272.
  4. ^ Голову «Агудат хасидей Хабад» обрано людиною року в проєкті «50 людей року» — на сайті
  5. ^ Попередні голови надавали друковані матеріали безплатно
  6. ^ Відповідь Ребе секретаріатові від 1 адара 5750 року (26 лютого 1990), опублікована в «Цеірей Агудат Хабад», с. 350.
  7. ^ Який перебував тоді в Землі Ізраїлю з особистим дорученням Ребе роз'яснити його думку щодо цілісності Землі Ізраїлю, неприйняття створення уряду на чолі з Шимоном Пересом і необхідності вузького уряду на чолі з Іцхаком Шаміром
  8. ^ За фотокопією листа і копією відповіді Ребе
  9. ^ Відповідь, отримана ним 28 адара 5749 року (5 березня або 4 квітня 1989), опублікована в «Цеірей Агудат Хабад», с. 98.
  10. ^ «Цеірей Агудат хасидей Хабад», с. 114—116. Файл:Слова Ребе в 5749 про обов'язок коритися рабинам.jpg
  11. ^ «Лікут маанот кодеш» 5750, відповідь 292. Є ті, хто стверджує, що рабини сказали йому, що саме через це «зменшиться його робота в „Цеірей Агудат Хабад“», і тому йому слід залишитися тільки в «Цеірей Агудат Хабад», але він їх не послухав (лист рава Шмуеля Грейзмана Рабинському суду Хабаду).
  12. ^ Фотокопія «листа протесту проти призначення»
  13. ^ Через дев'ять років: арбітри визначили членів «Агудат хасидей Хабад»
  14. ^ Фотокопія листа, у якому права рука Ааронова Аріель Ламберг просить окружного суддю ліквідувати «Агудат хасидей Хабад» унаслідок програшу в суді
  15. ^ Фотокопія листа קובץ תמונה.
  16. ^ Кунтрес «Агудат хасидей Хабад і її завдання», с. 39
  17. ^ Так, наприклад, Йосі Сарід, ультралівий депутат Кнесету від партії «МЕРЕЦ», казав у минулому, що дуже любив Хабад до цієї кампанії і був пов'язаний з єврейством, але кампанія, у яку пустився рав Ааронов, відірвала його від будь-якого зв'язку з релігією, і він утішався тим, що бачив, як його друг-хасид р. Шломо Майданчик різко виступав проти кампанії; див. «Локомотив Хабаду», с. 233—236.
  18. ^ Усе ще добрий для євреїв? Гутнік розчарований поведінкою прем'єр-міністра Нетаньягу — на сайті


Попередній:
Ісраель Лейбов
Голова «Цеірей Агудат Хабад»
з 5754
Наступний:
-
Попередній:
Давид Ханзін
Голова мережі
з 5756
Наступний:
Ісраель-Барух Бутман

Повідомити про помилку на цій сторінці