Перейти до вмісту

Аврагам-Агарон Хен

מוגן חלקית
Матеріал з Хабадпедії
Аврагам-Агарон Хен
Один із хасидів Хабаду, які самовіддано діяли в Радянській Росії
Основна інформація
Дата народження29 менахем-ава 5672 (12 серпня 1912)
Дата смерті22 іяра 5760 (27 травня 2000)
Місце похованнякладовище в Лоді
КраїнаРадянський Союз, Земля Ізраїлю
Місце проживанняНевель, Кременчук, Ленінград, Львів, Нахалат-Гар-Хабад, Шікун Хабад у Лоді
Рід діяльностізнавець нігунів, бааль тфіла
Освітаєшиви «Томхей Тмімім»
Сім'я
Батькорав Перец Хен
Дід (по батькові)Меїр-Сімха Хен
ДружинаМіна, дочка Іцхак Раскін
ДітиХаїм-Бен-Ціон Хен, рав Ар'є-Лейб Хен, та інші
Брати й сестриХаїм-Дов-Бер Хен, Давид-Лейб Хен
Родовід

Рав Аврагам-Агарон Хен (29 менахем-ава 5672 (12 серпня 1912) — 22 іяра 5760 (27 травня 2000)) — один із хасидів Хабаду, які самовіддано діяли в Радянській Росії, мекушар з Ребе Раяцем і з Ребе, провідником нашого покоління, овед і знавець нігунів.

Біографія

Рав Аврагам-Агарон Хен (у центрі) з родиною свого брата р. Берке
Р. Аврагам-Агарон (третій праворуч) із братами й батьком. Справа наліво: р. Файвіш, р. Давид-Лейб, р. Аврагам-Агарон, р. Перец, р. Берке (5684)

Народився 29 менахем-ава 5672 року (12 серпня 1912) у хасидському містечку Невель у батька, рава Переца Хена, у роки гонінь на релігію в Росії, і, попри пов'язану з цим небезпеку, був вихований у повному дотриманні Тори і заповідей навіть ціною самопожертви. Разом із двома братами, р. Берке і Давидом-Лейбом, був посланий навчатися до єшив «Томхей Тмімім», а коли р. Переца схопили, влада заарештувала й решту його синів, зокрема р. Аврагама-Агарона. Коли влада переконалася, що переслідування родини не допомагають, її майно було конфісковано, а членів родини виселено з міста, і звідти вони перебралися до Кременчука.

Узимку 5698 року (1937/1938) почав сватання з донькою рава-хасида р. Іцхака Раскіна з Невеля, Міною. 2 адара 5698 року (3 лютого або 5 березня 1938) рава Раскіна заарештували разом із двадцятьма п'ятьма хасидами Хабаду в Ленінграді. В останню мить, перш ніж кати вивели його з дому, він звелів дружині й донькам зіграти весілля найближчим часом і не чекати на нього.

Весілля зіграли в ніч бдікат хамец, до початку днів відліку Омеру, коли радість і смуток змішалися воєдино.

Після весілля вони з великими труднощами заробляли на життя простою фізичною працею, оскільки неможливо було знайти пристойну роботу, на якій можна було б бути відсутнім по Шабатах.

По закінченні Другої світової війни повернулися до міста, де жили, — Ленінграда, після того як утекли з нього. Коли стало відомо, що організовується втеча через прикордонне місто Львів, вони негайно поїхали до Львова, намагаючись вибратися з Росії.

Прибувши до Львова, тимчасово оселилися в домі його брата, р. Давида-Лейба Хена. Цей дім фактично був центром підроблення паспортів, з якими анаш виїжджали з Радянського Союзу. У цьому домі, що складався лише з двох кімнат, ночували десятки гостей, серед них організатори втечі, і там само відбувалися таємні зустрічі.

Попри зусилля, братам Хен, і серед них р. Аврагамові-Агарону з родиною, не вдалося вибратися з Радянського Союзу. Узимку 5707 року (1946/1947) співробітники КДБ заарештували багатьох хасидів, пов'язаних з організацією втечі, і лише дивом не натрапили на слід братів Хен. Р. Аврагам-Агарон, його дружина Міна, їхній син Бен-Ціон, а також народжений у той час син Єгуда-Лейб залишилися жити у Львові.

Страшний арешт

У 5710 році (1949/1950) співробітники КДБ прийшли до дому його брата, хасида р. Давида-Лейба Хена, і провели в домі обшук. Під час обшуку було знайдено підроблені паспорти, а через деякий час прийшли до дому р. Аврагама-Агарона і заарештували його.

Тоді ж його дружина Міна пішла попередити свого дівера р. Берке про небезпеку з боку КДБ, і, благословенний Всевишній, він устиг утекти.

Під час його перебування у в'язниці дружина Міна передавала йому посилки з кошерною їжею тощо. Одного разу тюремні чиновники забрали її на допит, де вимагали, щоб вона розкрила, де перебуває її тітка Сара Каценеленбоген («Муме Сара»); коли вона відмовилася виконати їхню вимогу, чиновники заарештували її, і так діти Міни та р. Аврагама-Агарона залишилися «живими сиротами».

Звільнення

Через вісім років р. Аврагам-Агарон і його дружина вийшли з в'язниці — після того як за два роки до цього помер тиран Сталін, хай зітреться ім'я його.

На початку 5740-х років удостоївся вибратися за залізну завісу, репатріювався до Землі Ізраїлю і оселився в Нахалат-Гар-Хабаді. На старості переїхав жити до Шикун Хабад у Лоді разом зі своїм сином, равом Хаїмом-Бен-Ціоном Хеном, і став однією з величних постатей хасидської громади. Був бааль тфіла.

Коли він прибув до наших святих дворів, Ребе висловився про нього і про його брата, р. Берке, що якщо хочуть побачити «самопожертву», можна подивитися на них.

Брав участь у з'їздах Геули і Мошіаха, що відбувалися в 5755 році (1994/1995), для зміцнення віри у вічність життя Ребе і проголошення його Мелех га-Мошіахом.

Помер у ніч на Шабат 22 іяра 5760 року (27 травня 2000) і похований на кладовищі в Лоді[1].

Складені ним нігуни

Р. Аврагам-Агарон склав кілька нігунів, серед них: «Мошіах цідкейну яво»[2], «Але хасидім», нігун «Дер бітохн» та інші.

Родина

Додаткова література

Примітки

מוגן חלקית Ця сторінка захищена, і редагувати її можуть лише зареєстровані учасники зі стажем 4 дні та 50 редагуваннями. Подробиці й причини див. у журналі захисту і на сторінці обговорення. Якщо ви вважаєте, що вміст сторінки треба змінити, будь ласка, зазначте це на сторінці обговорення.
Аврагам-Агарон Хен згадується ще в 12 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1457446001

Повідомити про помилку на цій сторінці