Перейти до вмісту

Ісраель-Іцхак Пікарський

Матеріал з Хабадпедії
Рав Ісраель-Іцхак Пікарський
Основна інформація
Відомий якРав Пікарський
Дата народження5665 рік
Місце народженняУ місті Сосновець у Польщі
Дата смерті23 елула 5752 (21 вересня 1992)
Місце смертіНью-Йорк
Місце похованняГар-га-Менухот, Єрусалим
КраїнаПольща[В]
Місце проживанняСосновець, Варшава, Хшанув, Модзіюв, Лондон, Нью-Йорк
Місце діяльностіПольща і Нью-Йорк
Рід діяльностірабин, Рош Єшива[В]
Посадаголова єшиви «Кетер Тора — Радомсько» в Хшануві, рабин Модзіюва, рабин бейт-мідрашу в Уайтчепелі й голова єшиви «Мтівта» (Лондон), рабин і голова рабинського суду громади «Цеірей Агудат Ісраель» у Бронксі, голова центральної єшиви «Томхей Тмімім» 770, рабин громади «Бейт Яаков» у Форест-Гіллс
Інші посадиРабин у районі Форест-Гіллс, Нью-Йорк
УчителіР. Ар'є-Цві Фрумер і р. Аврагам Вайнберг
Праці«Хікрей галахот» і «Оцрот га-шіурім»
Сім'я
Батькор. Мордехай-Менахем Пікарський
ДружинаЕстер-Мір'ям, дочка Ар'є Клапмана
ДітиЙосеф Пікарський, Менахем Пікарський та інші

Рав Ісраель-Іцхак Пікарський (5665 — 23 елула 5752 (21 вересня 1992)) — рабин у Польщі, Лондоні і в районі Форест-Гіллс у Нью-Йорку. Був головою центральної єшиви «Томхей Тмімім» у 770 (у 5748-5752 роках (1987–1992)). На прохання Ребе став його равом у галахічних питаннях.

Біографія

Рав Пікарський і рав Гіршпрунг під час талмудичної дискусії
Виступає на церемонії сіюму Рамбама (5746)

Народився в 5665 році (1904/1905) у місті Сосновець у Польщі в сім'ї р. Мордехая-Менахема Пікарського, амшинівського хасида. У юності навчався в р. Ар'є-Цві Фрумера, голови рабинського суду в Козеглових (автора книги «Ерец га-Цві»), і отримав від нього сміху. Потім перебрався до Варшави, де навчався в рава Аврагама Вайнберга, автора книги «Решит бікурім».

Був хасидом рабі Йосефа Каліша з Амшинова, а після Голокосту перебував у тіні брата і сина рабі Йосефа — рабі Шимона-Шалома Каліша і рабі Іцхака Каліша.

У 5696 році (1935/1936) одружився з Естер-Мір'ям, дочкою Ар'є Клапмана[1]. Після одруження був головою єшиви «Кетер Тора — Радомсько» в місті Хшанув у Галичині. Потім — рабином містечка Модзіюв у Польщі; під час Другої світової війни прибув до Лондона і був призначений рабином бейт-мідрашу в районі Вайтчепел і головою єшиви «Мтівта» рава Аврагама-Іссахара Пардеса. У 5707 році (1946/1947) рав Іцхак Гутнер здобув візу для сім'ї рава Пікарського, і вони переїхали жити до Нью-Йорка], де він був призначений рабином синагоги і головою рабинського суду громади «Цеірей Агудат Ісраель» у районі Бронкс.

У 5710 році (1949/1950) рав Пікарський уперше зустрівся з Ребе, і їхня коротка розмова справила на нього враження. Через рік, на початку 5711 року (1950/1951), його було призначено головою єшиви центральної «Томхей Тмімім» 770 замість рава Ісраеля-Зеєва Густмана, який пішов роком раніше. Раз на тиждень він давав урок Гемари. Разом з равом Мордехаєм Ментліком відповідав за вивчення учнями єшиви законів шхіти.

У 5714 році (1953/1954) був призначений рабином синагоги і громади «Бейт Яаков» у районі Форест-Гіллс у Квінсі.

Помер 23 елула 5752 року (21 вересня 1992). Похоронна процесія пройшла повз 770 на шляху до Землі Ізраїлю, і його було поховано 25 елула на Гар-га-Менухот в Єрусалимі.

Рав Пікарський виростив тисячі учнів — знавців Тори і дав сміху сотням рабинів, море гораа і даянів.

Зв'язки з Ребе

Підпис рава Пікарського під постановою про те, що Ребе є «імовірним Мошіахом» (його підпис позначено стрілкою)

Учителі рава Пікарського, р. Ар'є-Цві Фрумер і р. Аврагам Вайнберг, схилялися перед Алтер Ребе, і від них він сприйняв дружнє ставлення до хасидизму Хабад. У 5710 році (1949/1950) він уперше прийшов до 770 і взяв участь у молитві мінха з Ребе. Після молитви рав Пікарський підійшов і сказав Ребе «Шалом алейхем», і вони кілька хвилин розмовляли про Тору. Згодом рав Пікарський розповідав, що ці хвилини справили на нього величезне враження, і хоча він бував у багатьох великих людей покоління в Польщі, це було духовне переживання, подібного до якого він ще не знав. Відтоді рав Пікарський «прив'язався» до Ребе[2]. Упродовж років він регулярно брав участь у великих фарбрейнгенах Ребе, а також у зібраннях і сіюмах Рамбама.

Рав Пікарський багато обговорював з Ребе, письмово і усно, питання Тори. Тривалий час він раз на місяць заходив до Ребе і викладав йому свої запитання, а Ребе відповідав на них. 24 тевета одного з років Ребе завершив трактат Шасу і виголосив на фарбрейнгені талмудичний пілпуль на тему «хаці шіур». За кілька днів Ребе по-дружньому звернувся до нього і запитав: «Чи немає у вас якогось запитання щодо гадрану?».

На своїх уроках він виводив багато нових галахічних положень, ґрунтуючись на точному прочитанні слів Ребе, звернених до нього, — здебільшого це стосувалося «Шулхан аруха» Алтер Ребе. Він часто заходив до Ребе на єхідут, зокрема в незвичний час. Бувало, що Ребе відкладав молитву мінха через затягнуту зустріч з равом Пікарським[3]. Ребе просив надсилати йому пілпулім рава Пікарського, виголошені в Землі Ізраїлю.

На початку першої частини своєї книги «Хікрей галахот», надрукованої в 5717 році (1956/1957), він пише: «Хоча я знаю свою нікчемність — хто я такий, щоб підступати до святого всередину, — але сперся я на вказівку його святості, нашого пана Адмора, святого гаона шліта з Любавичів». У 5720 році (1959/1960) він надіслав Ребе листа зі складними запитаннями щодо законів Шабату в «Шулхан арусі» Алтер Ребе. Ребе відповів на його листа[4], і рав Пікарський захоплювався відповіддю Ребе і навіть надрукував її як передмову до третьої частини своєї книги «Хікрей галахот». У дев'ятій частині книги «Хікрей галахот» він надрукував нові тлумачення Ребе на тему «Не зав'язуй рота волові, коли молотить» і докладно їх обговорює. Багато тем прояснилися для нас завдяки запитанням рава Пікарського до Ребе. Більша частина їх до нас не дійшла[5].

Син рава Пікарського, р. Менахем, пише в передмові до нового видання [6] книги «Хікрей галахот» про свого батька: «…З одного боку — особлива любов, яку плекало його серце до засвоєння вчення „Шулхан арух га-Рав“, а з другого — його тісний зв'язок з його святістю Адмором з Любавичів — ось що породило ідею укладення цієї книги, „Хікрей галахот“ в усіх її частинах і виданнях, у яких він розкриває приховане з глибин слів Алтер Ребе, автора „Танії“, у його „Шулхан арусі“ і розбирає його приємні й солодкі слова, щоб видобути з них перлину, якій немає ціни. Це було з ініціативи його святості Адмора з Любавичів, який просив його впорядкувати свої нові тлумачення за порядком розділів „Шулхан арух га-Рав“ і видати їх у світ, розподілити їх у Яакові і поширити в Ізраїлі, у брамах багатолюдних. І на кожен виданий ним том він [= Ребе] також приклав руку і зробив важливі й необхідні зауваження, щоб показати, які дорогі вони в його чистих очах, — окрім усіх тих зауважень, виправлень і бесід, у яких він обговорював з батьком, благословенної пам'яті, усно ці нові тлумачення ще до їх виходу друком. „Дін гарма“ [= це стало причиною того], що дев'ять томів „Хікрей галахот“ виходили у світ упереміш, без жодного порядку і плану. Бо в кожен період він збирав усе, що в нього з'явилося нового, виправляв і доповнював необхідне, редагував і вичитував, і так віддавав до друку — за принципом „кама кама де-маті лідей“ [= перше, що потрапляло йому до рук]. Перший том вийшов у 5717 році (1956/1957). За вказівкою Адмора з Любавичів книга вийшла у світ у видавництві „Кегот“, і впродовж років ними ж були видані й решта томів „Хікрей галахот“… Між цими дев'ятьма томами розсіяні дивовижні нові тлумачення і роз'яснення та цінні зауваження до всіх частин „Шулхан аруха“ Алтер Ребе. Як сказано, вказівка і неодноразово повторюване прохання його святості Адмора з Любавичів спонукали його [= рава Пікарського] випускати у світ ще частину і ще частину, хоча між ними не було порядку, бо кожен том містить нові тлумачення до всіх частин „Шулхан аруха“, але його [= Ребе] опіка берегла його дух, доки дев'ята частина не вийшла у світ у 5749 році (1988/1989). У її кінці він уклав покажчик, щоб можна було знайти потрібне, розсіяне по всіх частинах книги, за порядком „Шулхан аруха“». (У новому виданні книгу заново відредаговано і впорядковано за порядком розділів «Шулхан аруха» Алтер Ребе, а там, де автор обговорює одну тему в кількох місцях різних томів, сказане зведено в одне місце і в єдиний блок).

У Сімхат Тора 5736 року (1975/1976) Ребе говорив про те, щоб перед весіллям вивчали закони. Унаслідок цієї сіхи рав Пікарський запропонував Ребе програму навчання та іспитів з гораа і рабинства. Відповідь Ребе була: «Якщо припускають, що це під силу учням, хай живуть вони… хай буде воля, щоб це було з великим успіхом… Згадаю на святій могилі». У четвер тижня глави «Бо» 5738 року (1977/1978) рав Пікарський повідомив про успіхи на проведеному ним іспиті[7].

У 5742 році (1981/1982), до вісімдесятиріччя Ребе, було надруковано книгу «Ва-єгі бі-Єшурун мелех», що містила, зокрема, нові тлумачення Тори рава Пікарського. Інші його нові тлумачення Тори були надруковані в збірнику «Гадрат мелех», що вийшов у Сполучених Штатах до першого сіюму Рамбама в 5745 році (1984/1985). У своїх книгах він писав «той, що прагне бути в самозреченні перед служителями Всевишнього», маючи на увазі Ребе.

У 5746 році (1985/1986) Ребе просив, щоб кожен зробив собі рава, за словами мішни в трактаті «Авот»: «Зроби собі рава». Після цього Ребе покликав рава Пікарського до свого кабінету і сказав йому, що хоче, щоб він — рав Пікарський — був його равом. Рав Пікарський погодився, і після цього Ребе іноді ставив йому галахічні запитання[8][9]. На фарбрейнгені 10 швата 5736 року (12 січня 1976) Ребе організував свого роду «рабинський суд» із сімдесяти одного даяна, які мали постановити, що Земля Ізраїлю належить лише народові Ізраїлю і що заборонено передавати території арабам. Під час цієї церемонії перед Ребе виступали поважні люди. Одним із них був рав Пікарський.

У 5746–5751 роках (1985–1991) Ребе здійснював у нього продаж хамецу.

Рав Пікарський був одним із трьох рабинів, разом з равом Хаїмом Ходаковим і равом Нісаном Мінделем, яких 14 сівана 5748 року (30 травня 1988) покликали до кабінету Ребе у справі про заповіт. У 5752 році (1991/1992) він підписав постанову, яка встановлює, що в Ребе сповнилися всі ознаки, зазначені Рамбамом, і він є «імовірним Мошіахом», і вони благословляють його благословенням «Єхі га-Мелех».

Цитати з інтерв'ю з равом Пікарським

«Мене завжди дивує, що саме цей момент — приголомшливу геніальність — немов приховували і замовчували… Наприклад, той факт, свідком якого я удостоївся бути впродовж десятків років: немає жодного місця у Вавилонському і Єрусалимському Талмуді чи в ранніх і пізніх законовчителів тощо, на якому можна було б „спіймати“ Ребе, ніби воно йому невідоме. Жодного навіть „глухого“ місця, і жодного разу — в жодному з багатьох випадків, коли я удостоювався розмовляти з Ребе про вивчення Тори впродовж десятків років. І я говорю не лише про вражаючу ерудицію, а й про дивовижну швидкість. Чи належить узагалі наше покоління до такого осягнення, чи було взагалі в нашому поколінні подібне поняття? Хіба не слід було б оповіщати про це точно так само, як оповіщають історії про численні чудеса і про його велику святість?

«Рідкісна велич Ребе у відкритій частині Тори виявляється воістину в усіх галузях, і цьому не було рівних. У нього наочно видно те, що пише Рогачовер: „Уся Тора — це одне ціле“. Є і були генії, які були великими знавцями, але при цьому був трактат або кілька трактатів, у яких полягала „головна їхня геніальність“, а в Ребе — і це те, що захопило мене з першої ж хвилини, — велика геніальність виявляється воістину в усьому. У будь-якому трактаті і в будь-якій темі, про яку з ним говорять, — ніби він саме цю тему щойно закінчив вивчати з граничною глибиною, просто в цю секунду… І все разом — і величезна гострота розуму, і приголомшлива ерудиція… в усіх видах величі, які були в справжніх геніїв. Увесь Шас і всі законовчителі воістину завжди відкриті перед ним. Це видно з тисяч його відповідей в усіх сферах життя. Кожна вказівка Ребе, з будь-якої теми на світі, дивовижно точна і відповідає галахі… Якби ця велич і приголомшлива геніальність були більш відомі, це позбавило б від великої праці в колах, які вважаються все ще „далекими“ від світу хасидизму.

«Я бачив у довоєнній Польщі видатних керівників і справді великих людей Ізраїлю, які здійснювали великі й дивовижні справи на благо громади, але це взагалі неможливо порівняти з великим діянням Ребе, що охоплює так багато євреїв усіх типів з народу Ізраїлю в усіх чотирьох кінцях землі. Можливо, велике нововведення Ребе — це те велике місце, яке посідає в нього кожен окремий єврей. Іншими словами, були такі, хто зробив багато на благо всього Ізраїлю, але Ребе запровадив новий підхід, що надає значення кожному окремому єврею, незалежно від того, у якому становищі він перебуває. Таке тлумачення і практичне втілення поняття агават Ісраель на найвищому рівні. Чи є у світі якийсь приклад, подібний до турботи Ребе про весь Ізраїль? Чи був коли-небудь у світі приклад, подібний до любові Ребе до Ізраїлю? Ніколи не було такого керівника Ізраїлю, який жив би лише заради всього Ізраїлю… Його хвилює лише одне — благо всього Ізраїлю!

«Досить зупинити будь-якого єврея з будь-якого кола і щиро запитати його: чи уявляєш ти собі, який вигляд мав би сьогодні весь Ізраїль, якби ми не удостоїлися дев'яносто років тому народження Ребе?! Чи можна взагалі уявити собі наше покоління без Ребе?!

«Не знаю, чи було коли-небудь з часів святого Бааль-Шем-Това таке величезне розмаїття „баал-шемських чудес“. Десятки тисяч євреїв отримали спасіння завдяки його святим благословенням і порадам цілковито надприродним чином, і десятки тисяч євреїв наблизилися до єврейства саме цим шляхом. Кожен, хто потребує великого спасіння, знає відповідну адресу.

Інтерв'ю дано 11 нісана 5752 року (14 квітня 1992)[10].

Порятунок завдяки Ребе

Рав Пікарський розповідав[2]: «Одного разу, коли я зайшов попрощатися й отримати благословення на дорогу, Ребе поцікавився, як і коли я повертаюся. Я назвав дату і зазначив, що за планом лечу таким-то рейсом. Ребе раптом відреагував на це словами: „Навіщо вам затримуватися там так довго, можна повернутися на два дні раніше“. Це було для мене великою несподіванкою: у мене вже було все заздалегідь підготовлено й улаштовано — квиток, рейс, і це точно відповідало розпорядку, за яким я мав залишатися там до того дня. Але оскільки це „вийшло з його вуст“, я виконав вказівку і поїхав на два дні раніше запланованого терміну. Зрештою той самий літак, яким я мав повертатися, був збитий над Болгарією, і його пасажири загинули, борони Б-же. „Ця історія, до речі, наробила тоді багато галасу в усій громадськості“».

Цитати про Ребе

Вибрані цитати з виступів і творів рава Пікарського з різних нагод:

  • На сіюмі Рамбама 5748 року (1987/1988): «Своїми очима я бачив, як у місцях, де сотні років не бачили Хумаша, було створено єшиви, що виховують чудових знавців Тори. Якою силою прийшла вся ця пишнота? Виключно силою того, хто посилає, — праведника покоління, його слави й пишноти, шліта».
  • На сіюмі Рамбама 5749 року (1988/1989): «Наш пан Адмор шліта, що встановив постанову про вивчення Рамбама… немає нікого, хто освячував би Ім'я Небес так, як він, і в усіх віддалених місцях, куди не ступала нога єврея, який дотримується Тори, він здійснив переміну від краю до краю і привів синів Ізраїлю під крила Шхіни. І воістину нам не осягнути, скільки сил Ребе вкладає днями і ночами, щоб наблизити синів Ізраїлю до їхнього Небесного Батька. І справді, навіть від того, що я бачив своїми очима, я стою в величезному захопленні — як вплив Ребе сягає воістину всього світу, і навіть у „горах темряви“, до яких неможливо дістатися, можна знайти бейт-мідраш, місце вивчення Тори для дітей, мікву тощо. І також у вивченні Рамбама ми не можемо оцінити, наскільки нам слід вихваляти і дякувати Ребе за те, що він поширив вивчення Рамбама серед тисяч і десятків тисяч».
  • На сіюмі Рамбама 5750 року (1989/1990): «Давайте присвятимо трохи думки, коротке споглядання і невеликий підрахунок: скільки ударів зняв і знімає Любавицький Ребе з євреїв, скільком душам він повернув життя „частки Б-жества згори“ і воістину врятував їхні душі… Це не просто гарна фраза: прилучаючись до Любавицького Ребе, прилучаються до людини, яка врятувала і рятує тисячі тисяч євреїв, що були позбавлені життя, борони Б-же, у духовному відношенні, — а чи є порятунок життя більший за цей?.. Ребе — єдиний з усіх праведників покоління, і навіть щодо попередніх поколінь можна сказати, що він майже єдиний, хто присвячує весь свій час, 24 години на добу, оживленню душі єврея. Ми живемо у світі хаосу і порожнечі; це справжнє чудо, що тисячі євреїв повертаються до єврейства завдяки діяльності Ребе. Ребе волає „Ад матай“, він готує нас до приходу Мошіаха… Заслуга Любавицького Ребе, який дбає про кожного єврея і єврейку, — хай допоможе Б-г, щоб у нього було довголіття, і, як пояснює Раші в трактаті Шабат[11], „довголіття“ означає роки здорові й добрі».
  • На урочистості з нагоди виходу десятого тому «Ігрот кодеш» 25 адара 5749 року (2 березня або 1 квітня 1989): «Слід було б зупинитися на образі Адмора. Однак якщо розповідати про його діяння в усіх кінцях світу, то можна розповісти незліченну безліч історій. Говорити ж про його святість — це зовсім не личить людям нашого рівня, і я просто боюся підступати до святого. Але про його велич і геніальність у Торі я можу свідчити на весь голос: немає місця у Вавилонському і Єрусалимському Талмуді, у Сіфрі, у Тосефті тощо, яке не було б йому відоме. А понад те — його численні нові тлумачення, дивовижні нові тлумачення Тори, і буває, що на одному його короткому новому тлумаченні можна побудувати безліч уроків».
  • У книзі «Кавод хахамім — Атерет паз», надрукованій у 5749 році (1988/1989), він написав: «На честь володаря Тори і стовпа богобоязності, його святості, нашого пана, святого гаона шліта з Любавичів. Хай продовжить він дні на своєму царстві, доки не прийде Шіло, незабаром, у наші дні, амінь[12]»

Його книги

Титульний аркуш його книги «Хікрей галахот»

У 5776 році (2015/2016) його син Менахем випустив книгу «Хікрей галахот» у трьох томах з книг його батька, впорядкованих за порядком «Шулхан аруха».

Родина

У рава Пікарського 3 сини і 2 дочки.

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Який був сином р. Давида Клапмана, рабина міста Женеви у Швейцарії.
  2. ^ 1 2 З інтерв'ю тижневику «Кфар-Хабад». 11 нісана 5752 (14 квітня 1992).
  3. ^ 9 тамуза 5735 року (18 червня 1975) молитву було відкладено на три чверті години, а 13 елула 5736 року (8 вересня 1976) — на двадцять п'ять хвилин. Зі щоденника р. Іцхака-Меїра Сосовера.
  4. ^ Надруковано в «Ігрот кодеш», лист 7242.
  5. ^ Інші листи Ребе до нього надруковані в «Ігрот кодеш» Ребе: лист 8889, лист 7572 (про результати іспиту в єшиві), а також лист зими 5726 року (1965/1966) та інші.
  6. ^ «Хікрей галахот», частина 1, бруклінське видання 5776, с. 9 і далі.
  7. ^ Відповідь Ребе була: «Велике спасибі, велике спасибі за добру звістку. І хай буде воля, щоб учні, хай живуть вони, відповідали надії засновників „Томхей Тмімім“, наших Ребе, провідників поколінь, — і повною мірою».
  8. ^ У 5748 році (1987/1988), коли він прийшов утішити Ребе після відходу з життя ребецн Хаї-Мушки Шнеєрсон, Ребе запитав рава Пікарського, чи може він виголошувати слова Тори на фарбрейнгені в Шабат упродовж «шиви». Рав Пікарський відповів, що оскільки Ребе кожного Шабату зазвичай виступає з промовою, то якщо він не виступатиме, це буде публічною жалобою, забороненою в Шабат, — і Ребе справді виголосив сіху в той Шабат.
  9. ^ Одного разу він сказав Ребе, що оскільки удостоївся отримати сміху від великих людей Ізраїлю попереднього покоління, він насмілюється винести постанову і попросити Ребе намагатися берегти своє здоров'я, бо багато хто його потребує. Ребе відповів йому: «Мій тесть, Адмор, казав, що ознака здорової людини — у тому, що вона не відчуває себе, а інакше саме відчуття „болить у нього голова“ доводить, що стан її здоров'я не в порядку. Тому краще, щоб мені не потрібно було берегти себе, оскільки від початку я буду здоровий».
  10. ^ Повне інтерв'ю наводиться в книзі «Шемен сасон ме-хаверейха», частина 4, с. 56 і далі
  11. ^ Аркуш 105, сторона 2
  12. ^ З передмови до його слів Тори в книзі
  13. ^ У 5717 році (1956/1957) вийшла у світ його перша книга «Хікрей галахот». У передмові рав Пікарський писав: «Хоча я знаю свою нікчемність […] але сперся я на вказівку його святості, нашого пана Адмора, святого гаона шліта з Любавичів».
  14. ^ Книга «Оцрот га-шіурім» на сайті HebrewBooks
  15. ^ «Евен Ісраель» на сайті HebrewBooks
Ісраель-Іцхак Пікарський згадується ще в 42 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5377717700

Повідомити про помилку на цій сторінці