Перейти до вмісту

Шідух Іцхака і Рівки

Матеріал з Хабадпедії
Шідух Іцхака і Рівки пензлем Єхіеля Опнера. Ліворуч унизу: Еліезер і Рівка біля колодязя. Праворуч: Еліезер дає гроші Лавану-арамеєві. Ліворуч угорі: Рівка в наметі після того, як вийшла заміж за Іцхака.

Шідух Іцхака і Рівки — це подія, у якій був посланий Еліезер, раб Аврагама, до Харана, щоб знайти дружину для Іцхака.

Передісторія

Це було одразу після Акедат Іцхак (за якої Аврагаму було звелено принести в жертву свого сина Іцхака на жертовнику, щоб перевірити його вірність), і Аврагам почав розмірковувати, що було б, якби йому довелося принести в жертву Іцхака насправді, і повеління Всевишнього[1]: «Бо в Іцхаку наречеться тобі потомство» не сповнилося б[2]. Тому він почав думати про відповідний шідух для Іцхака, щоб було продовження потомства Іцхака[3].

Бачачи турботи Аврагама, Всевишній сповістив йому, що народилася дружина Іцхака — Рівка. Як каже вірш[4]: «І було після цих подій, і сповістили Аврагамові...ось народила...Рівку».

Коли Рівці було три роки й один день, коли вона стала придатною для шлюбу, Аврагам покликав свого раба — Еліезера, і узяв із нього клятву своїм обрізанням (яке було єдиним святим предметом у той час[5]), що він візьме Іцхакові дружину з його батьківщини — Харана, і що в жодному разі не візьме дружину з дочок кнаанеїв.

Еліезер, який хотів, щоб Іцхак одружився з його дочкою, намагався поговорити про це з Аврагамом. Кажучи[6]: «Може, не піде ця жінка за мною» — у дефектному написанні, зміст якого «елі» — до мене (у мій дім) одружиться Іцхак. На це Аврагам відповів йому[7]: «Мій син благословенний, а ти проклятий. І проклятий не приліпиться до благословенного».

Поїздка

Еліезер узяв із дому Аврагама десять верблюдів Аврагама[8], які були навантажені всяким добром. Аврагам написав грамоту[9], у якій віддав усе своє майно Іцхакові, щоб захотіли вийти за нього заміж, і віддав її Еліезеру[10].

З Еліезером сталося чудесне скорочення шляху, і того самого дня, коли він вийшов із землі Кнаан, — прибув до Харана. Як він сказав батькам Рівки[11]: «І прийшов я сьогодні» — сьогодні я вийшов, і сьогодні прибув.

Необхідність у чудесному скороченні шляху[12] була в тому, що Рівка була в Харані як троянда серед тернів (як троянда серед колючок). І коли вона стала придатною для заміжжя з Іцхаком (коли їй виповнилося 3 роки й один день), Аврагам одразу послав Еліезера забрати її звідти, і з чудом скорочення шляху, щоб це здійснилося найшвидшим чином. І тому Еліезер розповів родині Рівки про чудо, адже коли він побачив, що хочуть затримати її в себе, він пояснив їм терміновість справи і розповів їм про особливе чудо, здійснене задля цього.

Ще пояснення: Аврагам вручив Еліезеру дарчу грамоту на своє майно Іцхакові; якби Аврагам написав дату в грамоті за днем написання грамоти, він «заморозив» би гроші на весь час до кідушин Рівки; а якби написав за датою прибуття Еліезера до Харана, здавалося б, що грамота підроблена. І тому знадобилося чудо, щоб він написав і того самого дня грамота була вручена.

Коли Еліезер прибув до Харана, це було надвечір. Він підійшов до міського колодязя в годину, коли дівчата зазвичай черпали воду для вечірньої трапези[13]. Він поклав своїх верблюдів на коліна і напоїв їх водою з колодязя.

Знаходження Рівки

Еліезер підніс Всевишньому молитву, щоб знайти Іцхакові правильну дружину. І задав собі знак: незабаром вийдуть дочки міста черпати воду, і дівчина, яку він попросить принести йому трохи води, а вона скаже, що принесе води йому і також його верблюдам, це буде знаком, що вона — дружина, гідна Іцхака[14].

Ще до того, як Еліезер закінчив свої слова, вийшла Рівка, дочка Бетуеля, черпати воду. Вона попрямувала до колодязя, вода в колодязі піднялася їй назустріч[15], і вона наповнила свій глек. Побачивши це, Еліезер побіг до неї і попросив її принести йому трохи води з її глека. Рівка дала йому води і начерпала також для всіх його верблюдів удосталь.

Побачивши добрі справи Рівки, Еліезер дістав золоту каблучку вагою в бека і нею посвятив її Іцхакові[16]. Еліезер дістав також два браслети вагою в десять золотих, які були її ктубою.

У цих подарунках натякаються теми, що стосуються всього Ізраїлю (бо весілля Іцхака і Рівки було основою для них): золота каблучка вагою в бека натякає на заповідь півшекеля, яка теж була вагою в бека. А два браслети вагою в десять золотих натякають на дві Скрижалі Завіту, що прилягають одна до одної («два браслети»), і на них Десять заповідей.

Ці теми належать також до основи єврейського дому: півшекеля — це заповідь цдаки, яка є сукупністю всіх заповідей, а Десять заповідей — сукупність усієї Тори. А дві Скрижалі Завіту натякають, що Тора і заповіді мають бути невіддільні від дому. Як літери, висічені на Скрижалях Завіту, які неможливо відокремити від Скрижалей[17].

Еліезер запитав її, чия вона дочка і чи є в його домі місце для ночівлі. Рівка відповіла йому, що її батько — Бетуель, син Мільки — невістки Аврагама, і що в їхньому домі є місце для ночівлі. Еліезер подякував Всевишньому за все добро, яке Він дарував у знаходженні Рівки. А Рівка побігла до дому своєї матері, щоб повідомити їй про гостя.

З родиною Рівки

Щойно Рівка розповіла матері про чоловіка, який приніс їй подарунки, це почув її брат — Лаван, і зажадав його грошей. Він побіг до Еліезера і сказав йому ввійти до його дому, бо він уже очистив дім від ідолів та ідолопоклонства, і в ньому є місце для нього, його людей і верблюдів. Лаван дав солому його верблюдам, і воду, щоб обмити ноги Еліезера та його людей.

Бетуель (батько Рівки) дав Еліезеру миску їжі й попросив його поїсти. Еліезер відповів йому, що не їстиме, поки не скаже своїх слів, і тим виконає доручення Аврагама. «Бааль га-турім» каже, що в страву, яку подали Еліезеру, Бетуель поклав отруту і мав намір цим отруїти Еліезера, забрати все майно Аврагама, яке той привіз із собою, і не відпускати з ним Рівку. Еліезер відповів йому, що не їсть, поки не благословить і не обмиє руки («я сказав свої слова»). Завдяки цьому Еліезер урятувався, адже за цей проміжок часу ангел поміняв його порцію з порцією Бетуеля, і той помер.

Еліезер розповів їм усі події та чудеса, які сталися з ним відтоді, як Аврагам послав його. Його повторна розповідь згадується в Торі знову і в усіх подробицях, на відміну від великих і головних заповідей, що згадуються в Торі натяками слів і літер. Після закінчення його слів Лаван і Бетуель відповіли йому, що від Всевишнього вийшла ця справа і вони не можуть відмовитися віддати йому свою дочку. Почувши це, Еліезер подякував Всевишньому за те, що його місія вдалася. Він вийняв срібні і золоті речі та одяг, і дав їх Рівці; а її братові та її матері дав солодощі — плоди із Землі Ізраїлю.

Приведення Рівки до Землі Ізраїлю

Еліезер та його люди їли й пили й ночували в домі Рівки. Коли вони встали вранці, Еліезер попросив, щоб йому привели Рівку. Лаван і мати Рівки просили його, щоб Рівка залишилася в їхньому домі ще рік або ще десять місяців, бо це прийнятий час, щоб дати дівчині підготуватися до весілля, і також браслетів та каблучки, які приніс їй Еліезер, було недостатньо[18].

Еліезер відповів їм, щоб його не затримували, бо в домі його пана в неї буде набагато більше прикрас, щоб підготуватися до весілля. Оскільки це було щось нове, про що раніше не домовлялися, родина Рівки сказала йому, що треба запитати Рівку про її думку щодо кідушин[18]. Коли Рівку запитали про це, вона відповіла, що піде навіть проти волі своєї родини. Не маючи вибору, її брат і мати розлучилися з нею і благословили її, щоб від неї вийшло велике потомство, обіцяне Іцхакові.

Рівка їхала до Землі Ізраїлю на верблюдах, разом зі своїми служницями та своєю годувальницею. Коли вони прибули до намету Аврагама, якраз вийшов у поле Іцхак молитися молитвою Мінха і побачив верблюдів, що йшли. Коли Рівка побачила його, вона схилилася вниз, бо побачила його велич і злякалася його. Вона запитала Еліезера, хто цей чоловік, що йде їм назустріч, і коли той відповів їй, що це Іцхак, вона взяла своє покривало і вкрилася ним від страху дивитися на його святе обличчя.

Іцхак узяв Рівку до намету Сари, своєї матері (яка вже померла), і полюбив її і втішився нею після відходу з життя своєї матері. Мідраш[19] пояснює, що Тора наводить той факт, що Іцхак привів її «у намет Сари, своєї матері», щоб сказати нам, що в Рівки були ті самі чудеса, які були в Сари: а. що хмара постійно була прив'язана біля її входу («у намет»). б. що благословення перебувало в її тісті («Сара» — бо чудо тіста підкреслене в Сари, яку Аврагам просив зробити коржі для ангелів). в. що в неї свічка горіла від Шабату до Шабату («його матері» — бо запалювання шабатних свічок належить особливо до матері)[20].

Загальні шідухи

Шідух Іцхака і Рівки не був приватними шідухами їх обох, а загальними шідухами, що стосуються всього Ізраїлю.

Ці шідухи та шлюби були тим, що принесло продовження народу Ізраїлю, і тому виражають шлюб усього народу Ізраїлю. І це причина того, що Аврагам вручив Еліезеру все своє майно, бо оскільки це шідух усього народу Ізраїлю, а Аврагам був главою всього народу Ізраїлю, тому він віддався цьому й віддав задля нього все своє майно.

Іхуд МА і БАН

Хасидут пояснює[21], що шлюб Іцхака і Рівки — це загальний шлюб усього народу Ізраїлю, бо він відображає служіння синів Ізраїлю в усіх поколіннях:

Є два загальні щаблі та аспекти: МА — світло духовне, і БАН — матеріальність. Поєднання цих двох тем було в шлюбі Іцхака і Рівки. Бо Іцхак більш духовний — душа (адже він був досконалою всепальною жертвою, після того як Аврагам приніс його на жертовнику), а Рівка була більше пов'язана з матеріальністю — тіло (адже вона була в Харані як троянда серед колючок).

Поєднання двох тем у шлюбі Іцхака і Рівки — це також усе служіння синів Ізраїлю — поєднання синів Ізраїлю і Святого, благословенний Він. Адже їхнє поєднання почалося при дарунку Тори, коли був шідух синів Ізраїлю і Всевишнього, а сьогодні наше служіння — привести Мошіаха, коли поєднання буде в досконалості (шлюб).

Причина того, що в Торі докладно пояснюється саме місія Еліезера, а не сам шідух Іцхака і Рівки, у тому, що для іхуду МА і БАН потрібні посланці (як Еліезер). Як у посланці є дві точки: а. його власне існування як самостійної людини. б. те, як він скасований перед тим, хто послав, і діє точно за його вказівками. Так і в нашому служінні, адже кожен єврей — посланець, щоб розкрити у своєму тілі Б-жественне розкриття, щоб і так, як тіло є існуванням саме по собі, у ньому розкрилося світло душі, і воно скасувалося б перед ним.

Примітки

  1. ^ Берешит 21 12.
  2. ^ Зрозуміло, він не сумнівався в повелінні Всевишнього, а лише думав, що він може зробити зі свого боку.
  3. ^ Коментар Раші на Берешит 22 20.
  4. ^ Берешит 22 20.
  5. ^ Раші Берешит 24 2.
  6. ^ 24, 39.
  7. ^ Раші.
  8. ^ Які були з намордниками в роті, щоб не їли з чужих полів.
  9. ^ «Діатікі»
  10. ^ Раші 24, 10.
  11. ^ 24, 42.
  12. ^ «Лікутей сіхот», т. 1, тижнева глава «Хаєй Сара».
  13. ^ 24 11, і «Мідраш Сехель тов» на цей вірш.
  14. ^ Вірші: 12 — 14.
  15. ^ Раші вірш 17.
  16. ^ «Мідраш агада».
  17. ^ «Лікутей сіхот», 1 «Хаєй Сара», пункти 9 — 10.
  18. ^ 1 2 «Лікутей сіхот» т. 10 «Хаєй Сара» сіха 2.
  19. ^ «Мідраш раба» розділ 60, 16. Наведено в Раші.
  20. ^ «Лікутей сіхот» т. 15, «Хаєй Сара» сіха 3. (покажчик)
  21. ^ «Лікутей Тора» «Везот га-Браха» маамар, що починається словами «Тора ціва», «Двар малхут» Хаєй Сара.

Повідомити про помилку на цій сторінці