«Огель Аврагам»
«Огель Аврагам» — шатро з чотирма входами, яке праотець Аврагам поставив у пустелі Беер-Шеви. У цьому шатрі Аврагам приймав усіх подорожніх і насаджував у їхніх серцях віру в Єдиного Б-га.
У Торі
Джерело цього шатра міститься в Торі, у вірші:
І насадив він ешель у Беер-Шеві, і закликав там ім'я Г-сподь, Б-г вічний
— Берешит 21, 33.
Про цей вірш розійшлися в думках амораї Рав і Шмуель: що мається на увазі під словами «насадив ешель»? Один вважає, що це фруктовий сад, а другий — що це заїжджий двір — шатро[1].
У «Мідраш раба»[2] ця суперечка наводиться загостреніше: на думку рабі Єгуди, під «ешелем» — садом — мається на увазі, що страви, які Аврагам подавав у своєму шатрі, були з того, що росте в саду: інжир, виноград і гранати. А на думку рабі Нехем'ї, «ешель» — заїжджий двір — означає, що Аврагам годував їх тим, що приготовано руками людини: кругами пресованого інжиру[3], яйцями і вином.
Слово «ешель» пояснюється трьома способами[4]:
- Рабі Єгуда: усе, що гість запитував — просив, Аврагам йому приносив.
- Рабі Нехем'я: Аврагам запитував свого гостя і пропонував йому багато видів їжі.
- Мудреці: ешель — абревіатура: ахіла, штія, лвая — три речі, які Аврагам пропонував своїм гостям у своєму шатрі[5].
Ребе пояснює[6], що два способи в кожній із думок — це два види служіння, притаманні кожному єврею: макіф і пнімі:
- Згідно з думкою, що ешель — це дерево, він є макіфом, подібно до дерева, яке дає тінь згори. І в межах цієї самої думки є тлумачення, що сад — це плоди, які ростуть у саду, а вони — їжа, тобто пнімі, що проникає в тіло людини.
- Згідно з думкою, що ешель — заїжджий двір, у ньому теж було два аспекти: «їжа і пиття» — це пнімі, а «проводи» — макіф.
І коли діють і в пнімійут — виконанні Тори і заповідей, і в служінні-макіф, розкривають, що Всевишній — «Б-г вічний».
Проголошення Б-жественності
Шатро Аврагама служило засобом проголошення Б-жественності і єдності Всевишнього у світі. Як каже вірш[7]: «і закликав там ім'я Г-сподь, Б-г вічний» — тобто саме за допомогою свого шатра він проголошував Б-жественність.
І каже про це Гемара[8]: «Не читай „ва-їкра“, а „ва-якрі“» — тобто Аврагам не лише сам закликав ім'я Всевишнього, а й «спонукав закликати» — дбав про те, щоб увесь світ закликав ім'я Всевишнього. А відбувалося це так: посеред пустелі до нього приходило багато ідолопоклонників. Вони їли й пили, а потім вставали і дякували йому (Аврагамові). І тоді Аврагам казав їм: «Хіба ви їли моє? Адже ви їли від Б-га вічного! Дякуйте і прославляйте Того, за чиїм словом постав світ!» Тобто Всевишній дав вам їжу, і Його ви повинні прославляти.
Якщо гості приймали його слова і благословляли Всевишнього, Аврагам відпускав їх без оплати. Але якщо вони відмовлялися прийняти його слова про Всевишнього, Аврагам вимагав із них високу плату (відповідну до умов пустелі) за те, що вони досхочу їли й пили, і негайно вони знову благословляли ім'я Всевишнього.
Ребе пояснює[9], чого досяг Аврагам тим, що примушував ідолопоклонників благословляти ім'я Всевишнього, незважаючи на те що вони в це не вірили: і в нащадків Ноаха є сила зрозуміти, що Всевишній — Господар світу. Тільки інколи може бути матеріальний шар, що заважає їм це зрозуміти, і щоб зламати цю матеріальність, потрібно привести її в стан тиску — криком або іншим шляхом. Тому, коли гості відмовлялися вірити у Всевишнього, Аврагам піддавав їх тиску плати і так ламав їхню матеріальну оболонку, і справді, одразу після цього вони вже дякували і прославляли Всевишнього.
Прийом ангелів
Основна стаття – Три ангели в домі Аврагама
У цьому шатрі Аврагам прийняв трьох ангелів на третій день після свого обрізання. Коли ангели прийшли до нього, попри весь біль після обрізання і попри те що він був посеред розмови зі Всевишнім, він побіг їм назустріч і сказав найпочеснішому з них[10]: «Якщо я знайшов милість в очах твоїх, не проходь повз раба твого». І він квапив їх увійти, оскільки вони, побачивши, що він перев'язує свої рани від обрізання, не хотіли його турбувати[11].
Три ангели прийшли кожен зі своєю визначеною місією: один — щоб зцілити Аврагама від болю обрізання і врятувати Лота від знищення Сдому. Другий — щоб сповістити, що в праматері Сари народиться син. А третій — щоб знищити Сдом і Амору.
Він запропонував їм води, щоб обмити ноги, бо думав, що вони араби, які поклоняються пилу своїх ніг, і не хотів вносити ідолопоклонство у свій дім. І запропонував їм сісти в тіні дерева у своєму дворі. Аврагам звелів Сарі спекти для них коржі (а зрештою не подав їх, бо того дня в Сари відновилися місячні і тісто стало нечистим), і сказав Ішмаелю приготувати для них три язики від трьох биків із гірчицею. А також подав їм масло і молоко.
Ангели вдали, ніби їдять, щоб не відступати від місцевого звичаю[12]. Ангели запитали його, де Сара, і Аврагам відповів їм, що вона в шатрі. І тоді вони сповістили йому і Сарі (яка слухала зсередини шатра), що в цей самий час наступного року в Сари народиться син.
Потім Аврагам провів їх, а ангели поглянули на місто Сдом і приготувалися його знищити.
У служінні людини
Кожен єврей повинен винести урок зі служіння Аврагама в його шатрі:
Аврагам давав безплатно гостям, що випадково опинялися в нього, не лише необхідне для життя, а й ласощі та вишукані страви: вино, молоко, масло, язик із гірчицею і навіть Санедрин, щоб відповідати на їхні запитання.
Така поведінка суперечить правилам розуму: холодний розум схильний думати, що іншому слід давати лише необхідне для життя, та й то з «жалю» до нього. Але праотець Аврагам вчить нас, що іншому потрібно давати, як улюбленому синові, не лише найосновніше, а й те, що приносить насолоду[13].
Зовнішні посилання
- Ешель праотця Аврагама — опрацьована сіха Ребе, із книги «Шулхан Шабат»
Примітки
- ^ Раші на цей вірш
- ^ 54, 6.
- ^ Великий круг із розчавленого інжиру.
- ^ «Мідраш леках тов», Берешит 21, 33, 1.
- ^ Як видно на прикладі ангелів, що гостювали в нього, яким він запропонував воду, хліб, м'ясо, масло, а наприкінці провів їх.
- ^ Маамар, що починається словами «Ваїта ешель», 5747.
- ^ Берешит, 21, 33.
- ^ Сота, 10а, унизу.
- ^ «Лікутей сіхот», том 15, тижнева глава «Ваєра», сіха 3.
- ^ Берешит 18, 3.
- ^ Раші до вірша.
- ^ Раші 18, 8.
- ^ «Лікутей сіхот», том 3, «Ваєра».