Давид Окунов
| Давид Окунов | |
|---|---|
Хабадський хасид, який безстрашно протистояв КДБ у Радянській Росії та пережив Голокост | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5672 |
| Дата смерті | 4 хешвана 5740 (25 жовтня 1979) |
| Країна | Радянська Росія, Свята Земля, Сполучені Штати |
| Місце проживання | Ромни, Москва, Ташкент, Красний Луч, Лод, Краун-Гайтс |
| Рід діяльності | шадар, викладач |
| Освіта | «Томхей Тмімім» у Кременчуці, «Томхей Тмімім» у Невелі, «Томхей Тмімім» у Харкові |
| Посада | шадар організації «Езрат ахім», викладач Любавицької єшиви на Оушен-Парквей |
| Учителі | Ісраель-Ноах Беліницький, Єгуда Ебер, Єгошуа Корф |
| Сім'я | |
| Батько | Ефраїм Окунов |
| Мати | Естер |
| Дружина | Батья-Рівка |
| Діти | Меїр Окунов, Цві-Гірш Окунов, Менахем-Мендл Окунов, Іта |
| Родовід | |
Рав Давид Окунов (на прізвисько р. Давид Роменер; 5672 – 4 хешвана 5740 (25 жовтня 1979)) — хабадський хасид, що безстрашно протистояв КДБ у Радянській Росії і пережив Голокост. Був убитий у Краун-Гайтс дорогою до синагоги. Ребе виголосив маамар і сіху спеціально в пам'ять про нього. У цій сіхі Ребе висловився: «Оскільки він уже на своєму місці в Ган Едені, разом із нашими Ребе, провідниками поколінь».
Біографія

Народився в містечку Миргород в Україні, у місяці тамузі 5672, четверта дитина своїх батьків — р. Ефраїма, сина р. Іцхака Окунова, та Естер, дочки р. Гірша (сина р. Аврагама-Іцхака) і Сіми Кіт (вони одружилися в Ромнах 14 швата 5666 (9 лютого 1906)).
У його дитинстві родина переїхала до міста Ромни неподалік від Гадяча, де жив хасид рав Єхезкель Грінперс, який переконав р. Давида перейти вчитися до єшиви «Томхей Тмімім». Спочатку батьки р. Давида не погоджувалися, але р. Давид оголосив голодування, доки батьки не погодилися відправити його до єшиви «Томхей Тмімім» у Кременчуці під керівництвом рава Ісраеля-Ноаха Беліницького.
Після свята Песах 5688 року (5 квітня 1928) перейшов учитися до єшиви «Томхей Тмімім» у Невелі до рава Єгуди Ебера. Через кілька тижнів був заарештований КДБ, але через день звільнений.
На початку 5689 року (1928/1929) перейшов учитися до єшиви «Томхей Тмімім» у Харкові до рава Єгошуа Корфа, де був близький до хасида р. Іче дер Масміда.
Через кілька років переїхав до Москви, де жив в однокімнатній квартирі. Під час перебування там був близький до багатьох хасидів, зокрема до р. Шнеура-Залмана Бутмана і р. Шмуеля Любашицького.
У Ташкенті та у Святій Землі
У 5701 році (1940/1941), під час Другої світової війни, був призваний до радянської армії і там був поранений. Після закінчення війни одружився з Батьєю-Рівкою, дочкою р. Меїра Зубровського[1], і переїхав до Ташкента, де був близький до р. Шломо-Хаїма Кесельмана. Потім через переслідування КДБ утік до Красного Луча.
Протягом років він кілька разів намагався втекти з Росії, але раз у раз зазнавав невдачі. У 5725 році (1964/1965) Ребе благословив його прибути до Святої Землі, і в 5726 році (1965/1966) він прибув до Святої Землі і оселився в Шикун Хабад у Лоді.
У місяці елулі 5727 року (1966/1967) р. Давид поїхав із синами до Краун-Гайтс, де ввійшов на єхідут до Ребе. При цьому Ребе звелів йому залишитися в Сполучених Штатах як шадару організації «Езрат ахім».
Після свята Песах 5728 року (13 квітня 1968) повернувся до Святої Землі.
Повернення до Сполучених Штатів і вбивство
У 5736 році (1975/1976) поїхав до Ребе, і Ребе звелів йому залишитися в Краун-Гайтс, доки він не знайде нареченого для своєї дочки пані Іти.
У 5737 — 5740 роках (1976–1980) р. Давид викладав у Любавицькій єшиві на Оушен-Парквей.
У місяці тішреї 5740 року (1979/1980) його дочка Іта заручилася з р. Йосефом-Іцхаком Альтейном.
У четвер — 4 хешвана 5740 року (25 жовтня 1979) був застрелений Карлом Міллером дорогою до синагоги; вбивство викликало бурю. У 5786 році (2025/2026) суд постановив, що «є ясні й переконливі докази того, що обвинувачений фактично невинуватий», і вбивцю було звільнено з в'язниці.
Відгук Ребе на вбивство і заснування «Огель Давид»
На фарбрейнгені 7 хешвана 5740 року (28 жовтня 1979) Ребе виголосив маамар «Ва-ярах Гашем ет реах га-ніхоах», у якому говорив про вбивство. Під час маамару і сіхи, що відбулася після нього, його святий голос уривався страшним плачем:
Після довгого вигнання, і указів, і винищень, хай врятує Милосердний, як можливо, що всього цього недостатньо і ми все ще перебуваємо у вигнанні та в темряві подвійній і багаторазовій, і аж до того, що час від часу трапляються такі події, яким немає жодного пояснення і тлумачення взагалі, з жодного боку... все ще є темрява вигнання, аж до темряви подвійної і багаторазової і аж до подій тощо з посланцями заповіді тощо.
У Гмарі обговорюють визначення «посланців заповіді», у трактаті Псахім, аркуш 8, і там ідеться про того, хто перевіряє квасне, здійснює паломництво тощо, тобто зайнятий заповіддю, а р. Давид був на шляху до синагоги; і сенс у тому, що, попри все вигнання і всі випробування, тепер приходить ще одне випробування — єврей, який був у статусі посланця заповіді, убитий...
У зв'язку з жахливою подією потрібно пов'язати її зі справою Тори, щоб було «засновують єшиву на його могилі» — заснувати установу Тори, особливо для тих, хто прибув із тієї країни..
І безсумнівно, що цей фарбрейнген, і тим паче нова установа, — це найбільше задоволення (не лише згода, а найбільше задоволення), і це пов'язано з піднесенням душі тощо, оскільки він уже на своєму місці в Ган Едені, разом із нашими Ребе, провідниками поколінь; і оскільки це пов'язують із додаванням у вивченні Тори в багатьох — це притягнеться і вниз, у справах, які є видимим і явним добром також для очей із плоті, тобто не лише у справах, які поки що є прихованими милостями, а саме в явних милостях, відкритих милостях, видимих очима з плоті»[2]
Група з анаш і членів родини зібралася наступного дня і заснувала навчальний заклад для вихідців із Росії, за вказівкою Ребе, спільно з організацією «ФРІ», «Бейт Рівка» і «Томхей Тмімім» Оушен-Парквей. Ребе вибрав для цієї установи її назву — «Огель Давид». Ця установа діє донині.
Родина
- Його син, рав Меїр Окунов — шаліах Ребе в Нью-Йорку — голова установ «ФРІ»
- Його син, рав Цві-Гірш Окунов — шаліах Ребе і директор хабадського центру «ФРІ» у Брайтон-Біч
- Його син, рав Менахем-Мендл Окунов[3] — шаліах Ребе, директор єшиви та літнього табору «ФРІ»
- Його дочка, Іта — дружина рава Йосефа-Іцхака Альтейна
Додаткова література
Зовнішні посилання
- Шнеур-Залман Бергер, «Огель Давид» — життєпис р. Давида Окунова (хай помститься Всевишній за його кров), 5769, видано до весілля його онука р. Давида Окунова з Йохевед Шейнбергер
- Огляд його життя, опрацьований за тшурою «Огель Давид» 5769 року (2008/2009), опубліковано в тижневику «Бейт Мошіах» 714

- Маамар — текст і запис, — виголошений Ребе після вбивства р. Давида Окунова
- 41 рік від дня вбивства рава Давида Окунова
(англійською)
Примітки
- ^ Померла 5 сівана 5725 року (5 червня 1965). Фотографія її пам'ятника в: «Що ти знаєш про самаркандських хасидів?», фотографія номер 19
29 кислева 5784 December 11, 2023 (англійською)
- ^ Опис фарбрейнгену і фотографії опубліковано в тижневику «Бейт Мошіах» 1433, с. 48-49
- ^ Помер у 5782 році (2021/2022)
Код особи: № 2600157300
- Хасиди часів Ребе Раяца
- Хасиди часів Любавицького Ребе
- Особистості Краун-Гайтс
- Особистості в Ташкенті
- Хасиди, що виїхали з Росії в 5680-ті роки
- Особистості, що народилися в 5672 році (1911/1912)
- Особистості, що померли в 5740 році (1979/1980)
- Хасиди, що загинули за трагічних обставин
- Випускники «Томхей Тмімім» у Катеринославі
- Випускники «Томхей Тмімім» у Невелі
- Хасиди, що загинули за освячення Імені Всевишнього
- Випускники «Томхей Тмімім» у Харкові
- Випускники «Томхей Тмімім» у Кременчуці