Головний виночерпій

На хабадському жаргоні «головний виночерпій» — це хасид, призначений відповідальним за роздавання «машке» для проголошення «лехаїм» на хасидському фарбрейнгені всім присутнім.
Титул узято з розповіді Тори в тижневій главі «Ваєшев» про головного виночерпія і головного пекаря, яких праведний Йосеф зустрів у в'язниці і витлумачив їм їхні сни.
Правила для «головного виночерпія»
Хасиди казали, що «головний виночерпій» має знати три речі[1]:
- Насамперед дбати про те, щоб усе «машке» потрапило всередину, остерігатися, щоб не пролилося марно навіть однієї краплі.
- По-друге, коли він наливає комусь «машке», він має мати на увазі, що він дарує цьому євреєві рясне благословення в духовному і в матеріальному. Коли він наливає «машке» євреєві, треба дивитися на нього і думати, що йому потрібно. Одному потрібен розум, одному потрібна скромність, одному потрібна старанність тощо. І молитися Святому, благословенний Він, щоб Він благословив його всім, що йому потрібно.
- І нарешті, щоб не забув сказати «лехаїм» і сам. Щоб не був зайнятий лише тим, щоб давати іншому, щоб не забув, що фарбрейнген — також і для нього, а не лише для того, щоб казати іншому, що йому треба робити.
Головні виночерпії Ребе

Уже з початку проводу Ребе, у 5711 році (1950/1951), рав Мордехай Ментлік, голова єшиви центральної «Томхей Тмімім» — 770, почав служити «головним виночерпієм» Ребе.
На початку кожного фарбрейнгену він наливав вино в келих Ребе і знову наповнював його під час фарбрейнгену. Одного разу, у 5711 році (1950/1951), Ребе попросив рава Ментліка налити лехаїм учасникам фарбрейнгену. Коли один сказав, що хоче від самого Алтер Ребе, Ребе почав говорити про те, що наводиться в каббалі і хасидуті, що є два способи у визначенні лінії — чи є вона однією довгою лінією від початку до кінця, чи вона складається з точок, і відповідно до цього пояснив, що всі наші Ребе, провідники поколінь, — одна сутність. Потім сказав тому чоловікові, що рав Ментлік — його «головний виночерпій», і від нього отримають.
Іншим разом Ребе висловився на фарбрейнгені: «Я щасливий тим, що рав Ментлік служить мені». Його бітуль перед Ребе бачили в кожній деталі, особливо в цій справі наливання вина. Те, як він підходив наливати вино — із трепетом перед величчю і трепетом шанобливості, було помітно і відчутно щоразу наново.
Також по закінченні великих фарбрейнгенів, коли Ребе роздавав «Кос шель браха», він стояв довгі години з глеком у руках і наповнював келих Ребе відразу, щойно той спорожнявся.
В один із Шабатів, в останні роки рава Ментліка, коли він страждав від тяжкої хвороби, він прийшов, за своїм звичаєм, виконати свою роль «головного виночерпія» Ребе. Хоча його руки тремтіли, він наполіг і намагався налити вина в келих Ребе, без успіху. Ребе взяв своїми святими руками глек із його рук і налив сам у свій келих. Багатьом здавалося, що тут є щось «небесне». І справді, це був останній раз, коли він наливав вино — відтоді він зліг, і більше вже не встав[2] .
Наступником рава Ментліка в ролі головного виночерпія Ребе був мешамеш бе-кодеш рав Берл Юнік.
Відразу після 3 тамуза 5754 (12 червня 1994), у Шабат тижневої глави «Хукат», 9 тамуза 5754 (18 червня 1994), рав Менахем-Нохум Герліцький удостоївся облаштувати святе місце Ребе для постійного фарбрейнгену і налити келих вина, і відтоді продовжує цю хазаку кожного Шабату.
«Головний виночерпій Ерец-Ісраель»
«Тут перебуває „головний виночерпій“ Землі Ізраїлю»
|
|---|
|
«Ребе шліта (Адмор шліта) дав пляшки машке рабинам Святої Землі. А потім сказав: тут перебуває „головний виночерпій“ Ерец-Ісраель, який постачає машке щедрою рукою і з радістю та добрим серцем для кожного хасидського фарбрейнгену, і напевно продовжить у цьому ще більше. І оскільки він „головний виночерпій“ — дадуть також і йому пляшку машке. Дав пляшку машке раву Йоні Ш. Мендельсону Ш., сказавши, щоб він змішав і влив це машке в машке, яке він виробляє.» |
| З фарбрейнгену ночі 12 сівана 5744 (12 червня 1984) |
Рав Йона-Зеєв Мендельсон, який був директором «Іквей Шимшон» в Єрусалимі, удостоївся особливого ставлення Ребе і був названий ним «головним виночерпієм Ерец-Ісраель».
«Головний виночерпій» в інших контекстах
В іншому контексті, в ученні каббали і хасидуту[3], головний виночерпій, головний пекар і начальник охоронців описують три чинники в горлі людини, що пов'язують голову і тіло: трахею, стравохід і вени. Їхня суть — посилення матеріальності і занурення в їжу і питво, а також кипіння крові в справах світу. Це «тіснина горла», від слова Міцраїм, у якій царює Паро, і ці три міністри Паро — ті, що стоять там і затримують точку бехен, не даючи їй дійти від мозку до серця.
І як це є в леумат зе, так само є три міністри і у святості. Головний виночерпій — це притягнення насолоди, притягнення Б-жественної насолоди в усьому порядку сходження світів, а в служінні — це вивчення Тори з насолодою, а також насолода в молитві. А начальник охоронців у служінні — це кипіння крові у святості, любов, як іскри вогню. А головний пекар — це Тора[4].
Примітки
- ^ «Лехаїм у-ле-враха — хасидський фарбрейнген», с. 19.
- ^ Зі слів рава Міхаеля-Ханоха Голомба.
- ^ «Тора ор» Ваера 57, в.
- ^ Маамар, що починається словами «Галелуя ширу ла-Шем шир хадаш тегілато бі-кегаль хасидім», Шабат тижневої глави «Матот-Масей» 5716.