ЄКО
ЄКО (абревіатура від «Ідіше колонізейшн асосіейшн») — єврейське об'єднання, засноване 5651 року (1890/1891), яке й донині заохочує еміграцію і планомірне поселення євреїв — у Землі Ізраїлю і за її межами; на це об'єднання впливав Ребе Рашаб, щоб воно не давало своїх грошей рухам Гаскали.
Кампанія за скасування бюджету для руху Гаскала
У 5657-5660 роках (1896–1900) Товариство поширення освіти заснувало близько ста п'ятдесяти шкіл по всій Росії. Зі збільшенням кількості шкіл зросли витрати, і Товариство освіти звернулося по допомогу до об'єднання ЄКО.
Центр ЄКО був у Парижі і в ці роки ним керували рав Цадок Кан — головний рабин Парижа, і рав Левен — який був президентом організації. До цих рабинів звернувся барон Давид Гінзбург із проханням про допомогу Товариству освіти, і об'єднання відгукнулося казковою сумою в 1 000 000 франків (сума, що дорівнювала на той час 400 000 рублів).
Ці відомості дійшли до Ребе з повідомлення, опублікованого в газеті «Га-Меліц» 1 адара II 5660 року (1899/1900).
Після тривалих, упродовж кількох місяців, нарад із громадськими діячами анаш Ребе 21 менахем-ава 5660 року (16 серпня 1900) вирішив розпочати особливу кампанію за скасування бюджету. Офіційним аргументом у проханні про скасування бюджету для Товариства поширення освіти був аргумент, що об'єднання призначене для заохочення поселення євреїв та їхнього прожитку, а не для підтримки шкіл для юнаків, і не для цього люди жертвували свої гроші об'єднанню.
Керівництво кампанією Ребе доручив раву Аврагаму-Абі Персону, який упродовж довгих місяців їздив по всій Європі задля боротьби з рухом Гаскала.
Упродовж двох наступних років Ребе і його посланці вели з цього питання широку діяльність[1].
Ребе сам писав керівництву ЄКО з цієї справи. Ребе намагався залучити й інших рабинів і громадських діячів, які вплинули б на ЄКО, серед них великих рабинів тогочасної Росії — рабі Еліягу-Хаїма Майзеля з Лодзі, рабі Хаїма Соловейчика з Бриська і рабі Хаїма-Озера Гродзенського з Вільни. І до цих рабинів посланцем Ребе був р. Аврагам-Аба Персон.
Ребе й сам відвідав Париж і зустрічався з громадськими діячами з цього питання.
Оскільки організацією ЄКО керували з Парижа, листи рабинів і широку агітацію, яку вів Ребе з цього питання, доводилося перекладати французькою — обставина, яка дуже ускладнювала роботу, а нерідко навіть призводила до протилежного результату.
Через три роки після затвердження бюджету організацією ЄКО в організації було вирішено його скоротити, і з мільйона франків зрештою Товариству поширення освіти було видано лише чотириста тисяч франків.
В одному з листів Ребе невдовзі після скасування бюджету Ребе висловлює припущення, що, можливо, його було скасовано внаслідок протестів проти Товариства поширення освіти[2].
Заснування ткацької фабрики
5662 року (1901/1902) Ребе Рашаб заснував ткацько-прядильну фабрику в Дубровно, щоб працевлаштувати на ній євреїв. Ребе просив підтримки в організації ЄКО, щоб вона фінансувала підприємство[3], на якому в період радянської влади працювали сотні євреїв Дубровно.
Примітки
- ^ Про цю діяльність Ребе писав (том 3, лист 746): «Якби я став роз'яснювати вам докладно все, що відбувалося в цій справі протягом зими досі, не вистачило б сувою, щоб умістити, і якби всі моря були чорнилом тощо».
- ^ «Ігрот кодеш», том 3, листи 813 і 815. У листі 815 пише, що неможливо знати, яка причина цього, можливо, через протести; а у вступі до «Кунтрес у-маайан», с. 21, — що завдяки зусиллям Ребе бюджет перейшов на заснування ткацької фабрики в Дубровно.
- ^ «Шалшелет га-яхас».