Предвічність розуму
Передвічність розуму — початок і джерело розкриття розуму, а у світах це «корінь гішталшелуту»[1]. Мовою кабали це називається Хохма стімаа, мовою гаонів — сехель муфла, і це сила розуму гіюлі (який сам по собі позбавлений усіх розкриттів, що походять від нього)[2].
У душі
Вислів «передвічність» виражає те, що вона перша і до неї немає нічого, бо всі речі, що вищі за неї, не є самостійною реальністю (а є сутністю або вираженням самої душі), тоді як у передвічності розуму починається розкриття окремої реальності (сила, що належить душі).
Тобто, попри висоту цього аспекту (який називають також «внутрішньою стороною Хохми», і він — джерело Хохми, з якого виникли інші сили душі, розум і якості), зрештою і він — самостійна реальність поза душею (на відміну від волі, яка зовсім не є самостійною реальністю, а лише вираженням схильності душі).
Корінь розуму, мовлення і літер
Корінь розуму і мовлення
Передвічність розуму — джерело розкритого розуму. Тобто сила, що розділяє точку ідеї на деталі, а мовлення — на літери[3]. Тому, коли людина виражає в мовленні розумний довід, він стає для неї яснішим і світлішим (бо коли вона розкриває літери, у неї розкривається сама суть розуму (звідки прийшли літери, і це здійснює в розумі очищення від усякої домішки і покидьків).
Корінь літер
Докази того, що вони коріняться в передвічності розуму
Також простим розумом зрозуміло, що літери походять із прихованого розуму і передвічності розуму[4]. Адже зміна вимови літер не спричиняється диханням серця (яке доходить до рота однаково), і вже звісно не самі органи мовлення визначають, що скаже людина, і також кожен відчуває сам, що не вказує органам мовлення, як рухатися[5]. А якщо джерело літер — не тіло (органи мовлення), не почуття (дихання серця) і не розум, то неминуче вони походять із місця, що вище за розум, — з прихованого розуму і передвічності розуму.
Ще один доказ наводить Цемах Цедек[6] від німого, у якого є всі органи мовлення і розум, і все ж він не говорить – бо йому бракує сили мовлення, яка в сутності душі.
Корінь літер уподібнений повітрю
Повітря — те, що спричиняє сяяння світла свічки, а коли на неї перекидають посудину, припиняється повітря навколо неї, і це спричиняє те, що вона гасне. Причина цього в тому, що авір — це літери ор-й', світло, що походить від йуд. Йуд, що в літерах «авір», є літерою «спочиваючою» (якої не чути) і натякає на ступінь приховання світла, що в ньому, і через нього притягується й виходить світло з приховання в розкриття. І так само в корені літер:
Чотири щаблі нефеш, руах, нешама, хая, єхіда — це літери мовлення і думки (нефеш), дихання серця (руах), розуміння й осягнення (нешама) і джерело Хохми (хая). Причина того, що людину[7] названо «живою душею», у тому, що піднесений щабель у ній — аспект «хая». І суть цього аспекту в тому, що в ньому коріняться літери. Інакше кажучи: гідність людини — у літерах, що в ній: з одного боку, вона називається «вид, що говорить» за літерами мовлення (які є вираженням найнижчого щабля в душі), а з другого боку — «жива душа» за їхнім коренем (який на найпіднесенішому щаблі її душі).
І згідно з цим зрозуміло, чому корінь літер уподібнений «авіру», адже літери, якими вони є у своєму корені, — це аспект йуд (авіра), і вони розкривають світло (авіра), тобто сенс заповідей і літер Тори, — які притягуються з Хохми (як сказано, що «Тора з Хохми вийшла»[8])[9].
У світах
Хоча початок і витік світів (АБЕА) — сфіра Хохма, у неї самої є корінь і джерело в Б-жественності, що вища за світи (у Кетері), і в самому цьому корені кілька щаблів, один вищий за інший, – а загалом два: «прихований розум» і «передвічність розуму».
Прихований розум
Це щабель, що називається мовою кабали Моха стімаа, яка є світлом внутрішнім, і її уподібнено вогню всередині вуглини[12]: у якої є реальність вогню (вона гаряча, і її легко розкрити роздмухуванням, а водою вона гаситься) — але він не розкритий. Цей щабель — корінь Хохми.
Передвічність розуму
Це щабель, що називається в кабалі авіра, яка оточує Моха стімаа. Передвічність розуму зовсім не розум, але вона «дозволяє» бути реальності розуму[13]. Це уподібнюється повітрю, що оточує світло свічки, – адже сутність повітря зовсім не із сутності світла, але воно — умова його існування. Це також причина того, що «авір» — це літери ор-й (тобто літера йуд натякає на щабель, який не є світлом і вищий за світло, але оточує і робить можливим його існування)[14].
Але хоча «авіра» (передвічність розуму) є макіфом для «Моха стімаа» (яка є світлом внутрішнім), це ближній макіф (подібно до одягу, що пасує людині та різним частинам її тіла). Тоді як воля (що називається Гульгальта) є дальнім макіфом (подібно до дому, що оточує людину з її одягом, з її майном тощо)[15].
Примітки
- ^ «Сефер га-маамарім — Мелукат» частина 3, маамар, що починається словами «Ве-ата їгдаль на».
- ^ «Маамарім 5689», маамар, що починається словами «Ба-йом га-шміні ацерет», пункт 52.
- ^ «Сефер га-маамарім — Мелукат», частина 3, маамар, що починається словами «Ве-ата їгдаль на». «Біурей га-Зогар», Пінхас 113, а.
- ^ «Ігерет га-кодеш» розділ 5.
- ^ На відміну від майстра, що грає на музичному інструменті, наприклад, у якого рухи рук, що видобувають ноту за нотою, — за розумом, а не як у мовленні (яке зовсім не спрямоване на те, щоб вимовити цю літеру губами, а потім горлом тощо).
- ^ «Маамарей Адмор га-Цемах Цедек» Ганахот 5615 сіман 158.
- ^ Берешит, 2, 7.
- ^ Зогар частина 2 121 а.
- ^ «Тора ор», маамар, що починається словами «Тану рабанан нер Ханука мі-смоль».
- ^ «Лікутей Тора на три тижневі глави» до тижневої глави «Ноах», маамар, що починається словами «Леваер га-дварім аль пасук маїм рабім»
- ^ «Шіурім бе-Гемшех 5672», «Теце» 5673 с. 394).
- ^ Джерело цієї притчі — у «Сефер Єціра» на її початку. Окремо притча про вогонь у вуглині стосується щабля Аріх Анпін[10], але загалом це притча про всі щаблі зовнішньої сторони Кетера[11].
- ^ «Лікутей Леві-Іцхак» до Зогару частина 1 с. 202, і в «Лікутей Леві-Іцхак» на Танах і висловлювання мудреців с. 54.
- ^ «Бе-шаа ше-гікдіму 5672» частина 3 с. 1329.
- ^ «Маамарім 5665» сторінка 265, з «Ец хаїм» шаар 13 (шаар Аріх Анпін).