Сім голосів
Мудреці витлумачили, що сімома голосами було дано Тору.
Джерело поняття
У кількох місцях мудреці[1] витлумачили, що сім разів, які написано слово «голос» у Тегілім 29[2], натякають на сім голосів, якими було дано Тору. У пізніший період[3] було відкрито барайту «Трактат Софрім», у якій мудреці[4] пов'язують вищезгадані сім голосів із поділом Тори на сім книг[5]. Тобто уривок «І було, коли рушав ковчег» є окремою книгою. А якщо так (що ці два вірші посередині книги Бемідбар є «окремою книгою»), виходить, що книга Бемідбар становить три книги, і разом з чотирма іншими Хумашами їх сім.
У вченні хасидизму
Сім сфірот Ацилуту
Ребе Цемах Цедек пояснює[6] щодо вірша «Заклинаю вас, дочки Єрусалима... не будіть і не пробуджуйте любові, доки не забажає»[7], що слово «заклинаю» походить від слова «сім» і від слова «клятва». Тобто сім голосів є сімома мідот Ацилуту, якими Всевишній дав Тору Ізраїлю і якими Він керує світом. А слова «не будіть і не пробуджуйте» тощо натякають на три перші (Кетер, Хохма і Біна), які розкриються в прийдешньому майбутньому – коли буде кінор з вісьмома струнами (тобто восьмий «голос» натякає на розкриття прийдешнього майбутнього).
Сім звуків у музичній гамі
Автор «Мішнат хасидім»[8] пов'язує вірш, сказаний про Тору, «Витесала сім стовпів своїх», з наукою музики: як Тора побудована із семи книг, так і наука музики побудована із семи ступенів звуку. Адже від низького до високого є лише сім ступенів: коли звук підноситься від першого до сьомого, це звуки, відмінні один від одного, але коли доходить до восьмого ступеня, він — одна сутність і один тон зі звуком першого ступеня, найнижчого з усіх.
З його слів випливає, що сім звуків музики не є чимось «умовним», а випливають із законів природи. Тобто сім ступенів у музичній гамі сходять від семи сфірот. Це поняття пояснюється у вченні хасидуту[9], що сім струн кінора Храму відповідають семи сфірот[10], і так само в Зогарі Хадаш[11] щодо вірша[12] «Витесала сім стовпів своїх»: «Голоси вони — таємниця написаного "витесала сім стовпів своїх" — і вони 7 днів Творення».
Зв'язок із наукою граматики та із сімома сторонами світу
Магараль[13] пов'язує сім голосів дарування Тори із сімома голосними граматики[14]. Бо як під час дарування Тори був один голос, що розділився на сім[15] (і так само Тора розділилася на сімдесят мов), так розділяється пара, що виходить із серця, на сім голосних мовлення[16]).
І додає Магараль, що сім голосних і голосів відповідають межі простору, у якому сім сторін: чотири сторони світу, вгору, вниз і посередині[17].
А Рабейну Бах'є[18] докладно роз'яснює зв'язок між формою некудот і їхнім місцем[19] та сімома голосами — сімома голосними, які чути у вимові мовлення. І пов'язує це з віршем «Витесала сім стовпів своїх» — що вся Тора цілком «висічена» з цих семи голосних, які є коренем Тори.
Див. також
Примітки
- ^ «Шмот раба» 28, 6, «Мехілта», Ітро; «Сіфрей» 343; «Звахім», 116а.
- ^ Псалом, що говорить про дарування Тори.
- ^ Цей трактат належить до «малих трактатів» і займається головним чином законами написання сувою Тори. На думку дослідників, він був укладений у тому вигляді, у якому дійшов до нас, у Землі Ізраїлю в період гаоним. Трактат був відомий уже гаоним і рабейну Хананелю, і водночас мудреці Іспанії не знали його — аж до Рамбана (який, мабуть, знав його завдяки своїм зв'язкам з євреями Ашкеназу).
- ^ Трактат «Софрім» 6, 1.
- ^ Тобто, окрім поділу на п'ять Хумашів Тори, є в Торі також поділ на сім книг.
- ^ «Ор га-Тора» — записи до Пісні пісень, с. 48.
- ^ Пісня пісень 3, 5.
- ^ У книжці «Гон ашір» до Мішни, Йома, розділ 3.
- ^ «Лікутей Тора», Тазрія 21г
- ^ Див. також «Сефер га-маамарим — Мелукат», т. 3, с. 50.
- ^ Ваєце 27г 7.
- ^ Мішлей 9 1.
- ^ У його книжці «Тіферет Ісраель», розділ 66.
- ^ Камац, патах, сеголь, хірик, шурук, кубуц і холам.
- ^ Думка р. Йоханана в «Шмот раба», розд. 28.
- ^ А в «Кегілат Яаков» пояснюється згідно з каббалою, що цей поділ на сім пов'язаний з очищенням семи царів Тогу, які померли і впали під час розбиття посудин.
- ^ І див. у статті Сторони світу, що в більшості місць ідеться лише про шість сторін.
- ^ У тижневій главі «Ваєра».
- ^ Наприклад, що крапка під літерою є хіриком, а над літерою — холамом.