Барух-Мордехай Ліпшиц
| Барух-Мордехай Ліпшиц | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Місце поховання | кладовище Монтефіоре, Нью-Йорк |
| Країна | СРСР, США |
| Місце проживання | Київ, Львів, Харків, Москва, Краун-Гайтс |
| Місце діяльності | Москва, Харків, Фрунзе, Свердловськ |
| Рід діяльності | шохет, моель, хазан |
| Освіта | єшива «Коль Яаков» (Москва) |
| Учителі | Йоель Іткін |
| Учні | Меїр-Моше Тамрін |
| Сім'я | |
| Мати | Фрума-Сара (уроджена Дубинська) |
| Діти | Шнеур-Залман Ліпшиц, Хая-Сара Хазкелевич, Шейндл Вайнер |
Р. Барух-Мордехай (Мотл) Ліпшиц (прозваний Мотл дер шойхет або «шойхет із Москви»; 30 менахем-ава 5676 (29 серпня 1916) – 4 адара II 5774 (6 березня 2014)) — хасид Хабаду, житель Москви, одна з опор хасидської громади в місті.
Біографія

Народився в місті Києві в батька з хасидів Чернівців і Фруми-Сари (дочки р. Айзика і Зісл-Хіни Дубінських) із двору Горностайполя, але виховання здобув у підпільних хабадських закладах. Усі роки свого життя в Росії він жертвував собою заради дотримання Тори і заповідей, попри протидію влади і смертельну небезпеку. Багато займався будівництвом мікв, збирав кошти на утримання мережі підпільних єшив «Томхей Тмімім» і сімей хасидів та організовував фарбрейнгени хасидів у йомей де-пагра. Був хасидським моелем і шойхетом у Москві в ті дні й був дивовижним хазаном.
У 5696 або 5697 році (1936/1937), коли Ребе Раяц жив в Отвоцьку в Польщі, р. Мотл та інші хасиди отримали лист від Ребе перед Рош га-Шана. У своєму листі Ребе написав, що, оскільки хасиди в Росії не можуть бути в нього на Рош га-Шана, він просить, щоб кожен з них надіслав йому свою фотографію із зазначенням свого імені та імені матері[1].
Усі хасиди тоді сфотографувалися, а фотографії передали р. Єхіелю-Міхлу Рапопорту, який переправив їх до Москви, а звідти — Ребе Раяцу. Деякий час потому він отримав лист-відповідь від Ребе, у якому той повідомляє, що отримав його фотографії, і благословляє його благословенням доброго року. Роки потому, коли його схопили і допитували, його питали про фотографію, яку він надіслав Ребе Раяцу.
Його арешт і заслання
21 адара 5699 року (12 березня 1939), після того як він довгий час чекав і не отримав відповіді Ребе Раяца на пропозицію про шидух і вирішив укласти шидух з дівчиною — дочкою родини хасидів Ружина, його було заарештовано, і внаслідок цього шидух розладнався. Понад пів року він провів у Лук'янівській в'язниці в Києві.
З пунктів, за якими його було звинувачено:
- Ліпшиц займається збиранням грошей для родин ув'язнених (це був один з найтяжчих «злочинів» в їхніх очах).
- Ліпшиц веде широку пропаганду, щоб євреї ухилялися від служби в російській армії, зокрема шляхом носіння окулярів, які псують якість зору.
- Ліпшиц підтримує часте листування з агентом польської таємної поліції — Шнеєрсоном, який проживає в Польщі.
- Ліпшиц збирає у себе вдома молодих юнаків і вивчає з ними те, що радянська влада забороняє вивчати, наприклад сіхот і маамарім Шнеєрсона.
- Ліпшицу належить велика роль в організації незаконних фарбрейнгенів.
На допиті йому поставили ультиматум: видати своїх товаришів, які працювали з ним у будівництві мікв, або вирушити на заслання.
4 хешвана 5700 (17 жовтня 1939) був відправлений на три роки заслання до трудового табору (ГУЛАГ) у Сибіру.
Унаслідок його відмови працювати в таборі в Шабат його відправили звідти до табору «Колима», що на сході Сибіру.
У 5702 році (1941/1942) скінчилися роки заслання, до яких його було засуджено, але в період Другої світової війни діяв закон, за яким навіть ув'язнених, які відбули покарання, не відпускали додому. Після зусиль він перейшов працювати до віддаленого містечка за плату, але залишати це місце йому було заборонено.
Звільнення
У 5706 році (1945/1946), із закінченням війни, він був звільнений повністю. Коли він поїхав до Києва знайти членів своєї родини, то виявив, що вся його родина і багато його друзів були вбиті нацистами. Тоді йому сказали, що хасиди тікають із Росії через Львів. Р. Мотл поїхав туди, але запізнився і не встиг виїхати з Росії. Р. Мотл одружився у Львові й оселився там.
У Росії
Унаслідок його відмови працювати в Шабат р. Мотл був змушений тікати зі Львова в 5708 році (1947/1948). У ті роки р. Мотл вивчав шхіту в р. Йоеля Іткіна і почав працювати шохетом у Харкові. Коли в Москві в 5717 році (1956/1957) відкрилася єшива «Коль Яаков», р. Мотл вивчав там шхіту і мілу.
У наступні роки р. Мотл служив шохетом і моелем (а іноді й рабином) у різних містах, серед них Фрунзе і Свердловськ.
У 5727 році (1966/1967) він переїхав жити до Москви, де прожив понад чверть століття.
20 адара II 5749 року (27 березня 1989) комуністичний режим зняв з р. Мотла всі звинувачення.
У шваті 5753 року (1992/1993) померла його дружина від другого шлюбу, і внаслідок цього через місяць він покинув Росію.
У Ребе
Багато разів він просив Ребе дозволити йому покинути Росію і поїхати до Ребе, але Ребе не дозволив йому залишити місце без шохета[2]. Лише в 5747 році (1986/1987), коли він повідомив Ребе, що навчив р. Моше Тамріна професії шхіти, йому було дозволено відвідати наші святі двори, і він приїхав до Ребе вперше на місяць тішрей 5748 року (вересень–жовтень 1987) і удостоївся рідкісних знаків наближення від Ребе.
У США

Після того як він виїхав з Росії, жив у Краун-Гайтс і був постійним молільником у синагозі «Хеврат Шас» у кварталі. У ніч святого Шабату тижневої глави «Ваякгель» 5774 року (2013/2014) він упав, виходячи із синагоги після молитви, і через два тижні помер у віці 97 років, 4 адара II (5774).
Р. Мотл записав свої спогади про трудовий табір мовою їдиш, і вони вийшли у світ у книзі під назвою «Зіхройнес фун Гулаг». У 5768 році (2007/2008) вийшов у світ переклад його книги англійською, зроблений литовським рабином без дозволу автора, при цьому будь-яку згадку про наших Ребе, провідників поколінь і Хабад там опущено[3].
Родина
- Його шурин, р. Песах-Моше Зейде
- Його син, Шнеур-Залман Ліпшиц
- Його дочка, Хая-Сара — дружина р. Йосефа-Дова Хазкелевича
- Його дочка, Шейндл Вайнер
Додаткова література
- Мотл Ліпшиц, «Зіхройнес фун Гулаг» (ідиш).
- Шнеур-Залман Бергер, «Людина і легенда в столиці Москві», «Бейт Мошіах», випуск 919, сторінка 60 і далі.
- Останні на передовій 2, у тшурі Тамрін-Паладіні, 19 елула 5783 (5 вересня 2023).
Зовнішні посилання
- Розділ з книжки «Зіхройнес фун Гулаг» на сайті «Хабад Інфо».
- «Ми всі йому завдячуємо»: голова Кнесету пан Юлій Едельштейн виголошує надгробне слово за равом Мордехаєм Ліпшицом на сайті col.
- Р. Мотл дер шойхет, 97 років, пережив життя в ГУЛАГу
(англійською)
- Незламний дух — р. Мотл дає інтерв'ю програмі «Моя зустріч» компанії JEM
(англійською)
Примітки
- ^ У «Ігрот кодеш», т. 11, с. 295, надруковано лист, написаний у 5696 році (1935/1936) усім анаш у Росії: «Бажання їхнього родича [=Ребе], який любить їх тілом і душею, — бачити їхню фотографію і фотографію домочадців [=членів їхньої родини], хай ж[ивуть вони]»
- ^ У 5737 році (1976/1977) він просив дозволу приїхати з візитом, і Ребе написав у відповідь на лист його зятя: «У всьому місті та його околицях залишилися лише лічені одиниці як шохет і тому подібне — і як же він залишить їх навіть на найкоротший час? І як же він пропустить — навіть на найкоротший час — не здійснити на ділі найбільшої заслуги, яка в нього є, бути там шохетом і т. д.?». ( Слова «і тому подібне» було підкреслено лініями знизу. Імовірно, Ребе натякнув на те, що він моель, але не хотів писати, бо це слово було проти закону, а шхіта — ні, і тому лише натякнув у своїй відповіді)
- ^ Some nerve, he's got — на сайті блогу «Гіршл Ціг» (англійською)
Код особи: № 2148571800