Йосеф-Дов Хазкелевич
| Йосеф-Дов Хазкелевич | |
|---|---|
Діяч поширення юдаїзму | |
| Основна інформація | |
| Відомий як | Берл |
| Дата народження | 5707 (1947) |
| Місце народження | Чернівці |
| Країна | США |
| Місце проживання | Краун-Гайтс |
| Рід діяльності | перекладач, лектор, радіоведучий, мандрівний шаліах |
| Освіта | колель аврехім (Краун-Гайтс) |
| Сім'я | |
| Батько | р. Моше-Давид Хазкелевич |
| Дружина | донька шохета р. Барух-Мордехай Ліпшиц |
| Діти | Леві-Іцхак Хазкелевич, Шмуель Хазкелевич, Менахем-Мендл Хазкелевич, Яаков-Єгуда-Лейб Хазкелевич, Залман Хазкелевич |
Рав Йосеф-Дов (Берл) Хазкелевич (народився в 5707 році, 1947) — діяч поширення юдаїзму, який виступає з лекціями та пише на теми юдаїзму російською мовою; переклав російською мовою багато видань на теми юдаїзму.
Біографія
Народився в Чернівцях у Росії в 5707 році (1946/1947) у р. Моше-Давида Хазкелевича, і у 18 років, у 5725 році (1964/1965), зумів виїхати з батьками з Радянського Союзу й оселитися в США.
У місяці елул 5732 року (серпень–вересень 1972) були заручини з донькою відомого шойхета р. Баруха-Мордехая Ліпшиця[1], а наприкінці місяця хешван 5733 року (жовтень–листопад 1972) відбулося весілля.
Після весілля оселився в Краун-Гайтс за вказівкою Ребе, вступив на навчання до колелю аврехім (Краун-Гайтс) на рік. У місяці ав того самого року, коли його тесть попросив у Ребе дозволу приїхати до США провідати доньку та зятя, оскільки не удостоївся бути на їхньому весіллі, Ребе відмовив у цьому, пояснивши, що в усій окрузі бракує богобоязливих шойхетів і неможливо залишити єврейську громаду без шойхета й моеля[2].
Коли він був молодим аврехом, до нього звернулися від імені мовного відомства США з пропозицією вести щотижневу передачу російською мовою на «Радіо Свобода», і він прийняв пропозицію та почав вести програму під назвою «Беседа раввина», яка набула великої популярності; протягом довгих років він вів цю програму, яку слухали в середньому близько 20 000 000 слухачів, і багато євреїв почали наближатися до юдаїзму завдяки регулярному слуханню програми.
Займався перекладом і коментуванням книжок Хабаду російською мовою у видавництві «Шамір»; серед цих книжок: Пасхальна Агада (5745, 5751), Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» (5759), «Маане лашон» (5757); також входив до команди перекладачів ТаНаХу з добіркою коментарів під редакцією професора Ірміягу Брановера. Щодо частини своїх праць удостоївся вказівок і настанов від Ребе[3]. За його свідченням, він удостоївся багатьох правок Ребе до своїх перекладів і, на відміну від звичайного порядку, за яким секретарі залишали в себе оригінальний примірник і передавали лише його копію, удостоювався отримувати від Ребе оригінальні правки[4].
У 5753 році (1992/1993) почав їздити до Росії для поширення юдаїзму як мандрівний шаліах і почав роз'їжджати й читати лекції на теми юдаїзму по всьому Радянському Союзу.
Родина
- Його син, р. Леві-Іцхак Хазкелевич — шаліах Ребе в Пенсільванському університеті[5]
- Його син, рав Шмуель Хазкелевич — шаліах Ребе в Колгейтському університеті
- Його син, р. Менахем-Мендл Хазкелевич
- Його син, р. Яаков-Єгуда-Лейб Хазкелевич
- Його син, р. Залман Хазкелевич — Південний Цфат
Зовнішні посилання
- Рав Хазкелевич звіщає Геулу, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 647, сторінка 24 і далі
Примітки
- ^ Тшура Мастер-Левін, 5773.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 28, лист 10884. «Зіхройнес фун Гулаг», сторінка 181.
- ^ Див., наприклад, ו-תשלז.pdf «Маанот кодеш» 5736, відповідь 180.
- ^ Імовірно, через те, що в секретаріаті Ребе не було тих, хто достатньо добре володів російською мовою, а також через характер рукописів правок, які відрізняються від відповідей і тому подібного, що їх можна скопіювати набагато легше.
- ^ Одружений з пані Нехамою-Ейдл, донькою р. Моше-Цві Райхера, з Мельбурна (онукою р. Моше-Залмана Фейгліна).
Код особи: № 5295434800