Гілель Зайдман
| Гілель Зайдман | |
|---|---|
Харедимний громадський діяч | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 7 кислева 5675 (25 листопада 1914) |
| Дата смерті | 3 елула 5755 (29 серпня 1995) |
| Місце смерті | Нью-Йорк |
| Країна | США[В] |
| Місце проживання | Варшава, Нью-Йорк |
| Рід діяльності | письменник[В] |
| Посада | секретар «Агудат Ісраель» у Польщі, директор архіву єврейської громади Варшави, редактор журналу «Ді ідіше вох» |
| Сім'я | |
| Батько | Аврагам Зайдман |
| Дружина | донька рава Цві-Яакова Абрагама |
| Діти | Аврагам-Моше Зайдман, Наомі |
Д-р Гілель Зайдман (7 кислева 5675 (25 листопада 1914)-3 елула 5755 (29 серпня 1995)) — харедимний громадський діяч, журналіст і письменник у Польщі та в Нью-Йорку.
Біографія
Народився 7 кислева 5675 (25 листопада 1914) у Бучачі (בוטשאטש) у Галичині в родині р. Аврагама Зайдмана.
Уже в молодому віці взявся до громадської діяльності й був наближеною та довіреною особою духовних провідників «Агудат Ісраель», особливо був близький до Хафец Хаїма[1] рабі Аврагама-Мордехая Альтера, автора «Імрей емет» із Гура, і до р. Хаїма-Озера Гродзенського.
Завдяки своїй близькості був призначений секретарем «Агудат Ісраель» у Польщі і секретарем від «Агуди» в польському «Сеймі», і поряд із численними справами від імені «Агуди» багато займався письменництвом і публікував брошури та колонки в єврейській і загальній пресі їдишем і польською, а у своїх статтях захищав єврейську позицію перед лицем антисемітської пропаганди.
Напередодні Голокосту був заручений із пані Рахель Френкель, але її вбили нацисти в Галичині в місяці менахем-ав 5702 (липень–серпень 1942).
З початком Другої світової війни був одним із керівників єврейської громади у Варшаві і директором архіву громади. Документував у своєму щоденнику те, що відбувалося у Варшавському гетто, і рукопис пройшов безліч перипетій і був опублікований як «Щоденник Варшавського гетто». У ньому наводиться також опис повстання і знищення гетто, що настало після нього, і він — один із небагатьох уцілілих, яким вдалося вижити в гетто.
Допомагав в отриманні візи з Риги до Польщі для Ребе[2].
Після закінчення війни долучився до допомоги біженцям у таборах, а через деякий час емігрував у 5710 році (1949/1950) до Сполучених Штатів і влився в громадську діяльність на різних теренах і діяв за дорученням Ребе, а також за дорученням рава Йосефа-Еліягу Генкіна, рава Йосефа-Дова Соловейчика, а також був у близькому зв'язку з людьми руху «Херут» Менахема Бегіна і, серед іншого, долучився до знаменитого візиту Менахема Бегіна до Ребе на єхідут.
Серед іншої своєї діяльності редагував журнал їдишем «Ді їдіше вох» («Єврейський тиждень») у Нью-Йорку. А пізніше писав також у газетах «Га-Цофе» і «Шеарім» та в «Алгемейнер журнал» і «Ді їдіше гейм».
У Сполучених Штатах одружився з донькою рава Цві-Яакова Абрагама, який був одним із керівників громади євреїв Трансильванії до Голокосту, а після нього служив рабином у Брукліні.
Допомагав у діяльності «Мерказ ле-іньоней хінух»[3].
Помер у Нью-Йорку 3 елула 5755 року (29 серпня 1995).
Родина
- Його син, Аврагам-Моше Зайдман.
- Його донька, пані Наомі.
Його книги
- «Єшиви в Польщі», про єшиву «Хахмей Люблін» та ін. (польською, Варшава 5694)
- «Правда про кошерний забій», роз'яснювальна книжка про шхіту за Галахою, проти антисемітської пропаганди, яка прагнула заборонити шхіту з міркувань страждань тварин (польською, Варшава 5696)
- «Сара Шнірер і рух „Бейт Яаков“» (польською, Лодзь 5696)
- «Клятва за Торою» відповідь на антисемітські звинувачення проти юдаїзму (польською, Варшава 5697)
- «Релігійне виховання в Польщі» (їдишем і польською, Варшава 5697)
- «Податки громади у Варшаві» (польською, Варшава 5697)
- «Історія євреїв у Землі Ізраїлю» (польською, 5699)
- «Мрія про єврейську державу» (польською, 5699)
- «Щоденник Варшавського гетто» (Тель-Авів 5706, Нью-Йорк 5717)
- «Рав д-р Езра Мунк» (івритом, Нью-Йорк 5717)
- «Ішим ше-гікарті» — короткі біографії шістдесяти п'яти особистостей єврейського світу у Східній Європі, багато з яких загинули під час Голокосту (івритом, «Мосад га-Рав Кук» 5730)
- «Еле езкера», про історію особистостей, що загинули під час Голокосту (співредактор)
Додаткова література
- Гілель Зайдман, «Історія ставлення Хабаду до Землі Ізраїлю», у книжці «Га-хасидут ве-Ціон», Єрусалим 5723, с. 257-269.
- «Ве-гаю месаперім» додаток «Бейт Мошіах» до свята Песах 5784 (23 квітня 2024), с. 54-61.
Зовнішні посилання
- Запис із його єхідуту в Ребе — кислев 5728 (грудень 1967 – січень 1968)

- Гілель Зайдман, «Любавицькі єшиви», на сайті «Даат» (опубліковано в тижневику «Бейт Мошіах», випуск 524)
- Шнеур Бергер, Не забувай Зайдмана — зв'язки письменника з Ребе, тижневик «Бейт Мошіах» випуск 339 с. 49

Примітки
- ^ У листі, який він надіслав йому в 5692 році (1931/1932), приблизно за рік до свого відходу з життя, він звернувся до нього з титулами: «Шановному, дорогому й видатному рабинові, людині життя і багатьох діянь заради Тори і свідчення».
- ^ «Кулам бе-хохма», частина 2, сторінка 95.
- ^ «Зіхрон га-Рашаз Гурарі», розділ 224.
Код особи: № 3220389200