Перейти до вмісту

Гілель Зайдман

Матеріал з Хабадпедії
Гілель Зайдман
Харедимний громадський діяч
Основна інформація
Дата народження7 кислева 5675 (25 листопада 1914)
Дата смерті3 елула 5755 (29 серпня 1995)
Місце смертіНью-Йорк
КраїнаСША[В]
Місце проживанняВаршава, Нью-Йорк
Рід діяльностіписьменник[В]
Посадасекретар «Агудат Ісраель» у Польщі, директор архіву єврейської громади Варшави, редактор журналу «Ді ідіше вох»
Сім'я
БатькоАврагам Зайдман
Дружинадонька рава Цві-Яакова Абрагама
ДітиАврагам-Моше Зайдман, Наомі

Д-р Гілель Зайдман (7 кислева 5675 (25 листопада 1914)-3 елула 5755 (29 серпня 1995)) — харедимний громадський діяч, журналіст і письменник у Польщі та в Нью-Йорку.

Біографія

Народився 7 кислева 5675 (25 листопада 1914) у Бучачі (בוטשאטש) у Галичині в родині р. Аврагама Зайдмана.

Уже в молодому віці взявся до громадської діяльності й був наближеною та довіреною особою духовних провідників «Агудат Ісраель», особливо був близький до Хафец Хаїма[1] рабі Аврагама-Мордехая Альтера, автора «Імрей емет» із Гура, і до р. Хаїма-Озера Гродзенського.

Завдяки своїй близькості був призначений секретарем «Агудат Ісраель» у Польщі і секретарем від «Агуди» в польському «Сеймі», і поряд із численними справами від імені «Агуди» багато займався письменництвом і публікував брошури та колонки в єврейській і загальній пресі їдишем і польською, а у своїх статтях захищав єврейську позицію перед лицем антисемітської пропаганди.

Напередодні Голокосту був заручений із пані Рахель Френкель, але її вбили нацисти в Галичині в місяці менахем-ав 5702 (липень–серпень 1942).

З початком Другої світової війни був одним із керівників єврейської громади у Варшаві і директором архіву громади. Документував у своєму щоденнику те, що відбувалося у Варшавському гетто, і рукопис пройшов безліч перипетій і був опублікований як «Щоденник Варшавського гетто». У ньому наводиться також опис повстання і знищення гетто, що настало після нього, і він — один із небагатьох уцілілих, яким вдалося вижити в гетто.

Допомагав в отриманні візи з Риги до Польщі для Ребе[2].

Після закінчення війни долучився до допомоги біженцям у таборах, а через деякий час емігрував у 5710 році (1949/1950) до Сполучених Штатів і влився в громадську діяльність на різних теренах і діяв за дорученням Ребе, а також за дорученням рава Йосефа-Еліягу Генкіна, рава Йосефа-Дова Соловейчика, а також був у близькому зв'язку з людьми руху «Херут» Менахема Бегіна і, серед іншого, долучився до знаменитого візиту Менахема Бегіна до Ребе на єхідут.

Серед іншої своєї діяльності редагував журнал їдишем «Ді їдіше вох» («Єврейський тиждень») у Нью-Йорку. А пізніше писав також у газетах «Га-Цофе» і «Шеарім» та в «Алгемейнер журнал» і «Ді їдіше гейм».

У Сполучених Штатах одружився з донькою рава Цві-Яакова Абрагама, який був одним із керівників громади євреїв Трансильванії до Голокосту, а після нього служив рабином у Брукліні.

Допомагав у діяльності «Мерказ ле-іньоней хінух»[3].

Помер у Нью-Йорку 3 елула 5755 року (29 серпня 1995).

Родина

  • Його син, Аврагам-Моше Зайдман.
  • Його донька, пані Наомі.

Його книги

  • «Єшиви в Польщі», про єшиву «Хахмей Люблін» та ін. (польською, Варшава 5694)
  • «Правда про кошерний забій», роз'яснювальна книжка про шхіту за Галахою, проти антисемітської пропаганди, яка прагнула заборонити шхіту з міркувань страждань тварин (польською, Варшава 5696)
  • «Сара Шнірер і рух „Бейт Яаков“» (польською, Лодзь 5696)
  • «Клятва за Торою» відповідь на антисемітські звинувачення проти юдаїзму (польською, Варшава 5697)
  • «Релігійне виховання в Польщі» (їдишем і польською, Варшава 5697)
  • «Податки громади у Варшаві» (польською, Варшава 5697)
  • «Історія євреїв у Землі Ізраїлю» (польською, 5699)
  • «Мрія про єврейську державу» (польською, 5699)
  • «Щоденник Варшавського гетто» (Тель-Авів 5706, Нью-Йорк 5717)
  • «Рав д-р Езра Мунк» (івритом, Нью-Йорк 5717)
  • «Ішим ше-гікарті» — короткі біографії шістдесяти п'яти особистостей єврейського світу у Східній Європі, багато з яких загинули під час Голокосту (івритом, «Мосад га-Рав Кук» 5730)
  • «Еле езкера», про історію особистостей, що загинули під час Голокосту (співредактор)

Додаткова література

  • Гілель Зайдман, «Історія ставлення Хабаду до Землі Ізраїлю», у книжці «Га-хасидут ве-Ціон», Єрусалим 5723, с. 257-269.
  • «Ве-гаю месаперім» додаток «Бейт Мошіах» до свята Песах 5784 (23 квітня 2024), с. 54-61.

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ У листі, який він надіслав йому в 5692 році (1931/1932), приблизно за рік до свого відходу з життя, він звернувся до нього з титулами: «Шановному, дорогому й видатному рабинові, людині життя і багатьох діянь заради Тори і свідчення».
  2. ^ «Кулам бе-хохма», частина 2, сторінка 95.
  3. ^ «Зіхрон га-Рашаз Гурарі», розділ 224.
Гілель Зайдман згадується ще в 6 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 3220389200

Повідомити про помилку на цій сторінці