Еліезер Двоскін
| Еліезер Двоскін | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | Рабин містечка Камаї в Литві |
| Дата народження | 5642 |
| Дата смерті | 3 тішрея 5702 (24 вересня 1941) |
| Місце проживання | Камаї, Херсон |
| Місце діяльності | Камаї (Литва), Одеса, Херсон |
| Рід діяльності | рабин, голова єшиви, машпіа |
| Освіта | «Томхей Тмімім» Любавич |
| Посада | рабин містечка Камаї, голова єшиви «Томхей Тмімім» у Херсоні, рабин хасидської громади Херсона |
| Сім'я | |
| Батько | Меїр |
| Дружина | Това-Рівка, дочка р. Еліезера Епштейна |
| Діти | Соня Гуркова, Естер, Песя, Лея, Ліба |
Рав Еліезер Двоскін (на прізвисько р. Лейзер Чечерскер; 5642 – 3 тішрея 5702 (24 вересня 1941)) — рав містечка Камаї в Литві; був посланий Ребе Рашабом до Одеси, а згодом до Херсона, де обіймав посаду голови єшиви «Томхей Тмімім» у Херсоні і рава місцевої хабадської громади.
Біографія
Народився в родині р. Меїра в 5642 році (1881/1882) у містечку Чечерськ у Білорусі.
Він був одинадцятою й останньою дитиною в родині і ще в дитинстві залишився сиротою без батька.
Будучи старанним і здібним юнаком, уже в 15 років був посланий навчатися в єшиву «Томхей Тмімім Любавич», засновану того самого року. Він успішно склав вступні іспити і був одним із перших учнів-тмімім, що навчалися в єшиві. Згодом отримав сміху на рабинство. Одружився з Товою-Рівкою, донькою р. Еліезера Епштейна, рава містечка Камаї в Литві (Ковенська губернія); після його відходу з життя успадкував місце тестя на рабинській посаді містечка, попри молодість. Слава про його геніальність ішла попереду нього, і рабини округи дуже його шанували, навіть «міснагдім».
З Камаїв він багато разів їздив до Любавичів до Ребе Рашаба.
Коли Ребе Рашаб збирався заснувати мережу єшив у Грузії, він хотів послати туди рава Двоскіна. Ребе навіть сказав йому: «Уже три роки ми думаємо про грузинських євреїв, і я хочу послати тебе туди». Однак ця місія не здійснилася з різних причин.
Одного разу до Ребе Рашаба прийшов єврей, мешканець Одеси. Він розповів Ребе, що багато молодих людей у місті захоплюються рухом «Гаскали» та іншими єретичними рухами. І цей єврей попросив Ребе послати до його міста одного зі своїх хасидів, щоб наблизити молодь до Тори і страху Небес.
Ребе відгукнувся на його прохання і послав туди рава Двоскіна. Той багато працював серед молоді. Коли той єврей з Одеси через деякий час знову прийшов до Ребе Рашаба, і вуста його були сповнені похвал діяльності р. Еліезера серед молоді, Ребе підвівся зі свого крісла і сказав: «Ер гот зей айнгенумен міт зайн ерлехкайт!» [Він підкорив їх своєю чесністю і правдивістю!].
З початком Першої світової війни він був змушений покинути свій дім з п'ятьма доньками, що народилися ще в той період, коли він жив у Камаях. Він переселився до міста Гомель, де жили кілька його сестер. Також деякий час він перебував у Кременчуці в домі відомого багатія, хасида р. Шмуеля Гурарі.
Наприкінці 5677 року (1916/1917) рав Двоскін прибув до Херсона за вказівкою Ребе Рашаба і був призначений головою єшиви «Томхей Тмімім» у місті. Фактично він служив викладачем, машпіа і директором єшиви, а крім того, обіймав посаду рава хасидської громади міста.
Одного разу, коли стан його здоров'я був дуже поганим, і він був дуже худий і виснажений, щодня пив лише склянку молока і їв лише трохи їжі для підтримання життя, р. Мендл Футерфас запитав його: «Як ти почуваєшся?» — і він відповів йому: «Якби в духовному було так, як у матеріальному»[1].
Коли в Херсоні шаленіли більшовики і його дружина хотіла повернутися до Литви, він не погодився, оскільки Ребе Рашаб послав його туди.
Через місяць після відходу з життя Ребе Рашаба звістка дійшла до Херсона. Коли про це дізнався р. Еліезер, він поринув у жалобу і внаслідок цього закрив єшиву.
Розповідають, що в піст Гдальї 5702 року (1941/1942) нацистські головорізи прийшли й підпалили хабадську синагогу «Бергвай шул» у Херсоні. Усередині перебували дев'ятеро євреїв, серед них рав Двоскін і його дружина, ребецн Това-Рівка. Усі вони були вбиті за освячення Імені.
Додаткова література
- Випуск «Кфар-Хабад» № 1953, с. 86–92
Родина
- Його дружина Тойба-Рівка (уроджена Епштейн)
- Його донька, Соня Гуркова, що вийшла заміж за р. Яакова-Йосефа Гуркова
- Його донька, Естер[2], вийшла заміж за р. Міхаеля Тейтельбойма
- Його донька, Песя, вийшла заміж за р. Іцхака-Айзіка Красика
- Його донька Лея вийшла заміж за р. Пінхаса Левітіна
- Його донька Ліба вийшла заміж за р. Аврагама Робінсона
Зовнішні посилання
- Йосеф Ашкеназі, «Історія його життя» (сторінка 13), відбиток з «Оцар га-хасидім» — особистості та хасидське вчення машпіїм Хабаду в Радянському Союзі та в Польщі, видавництво «Хазак», 5775
Примітки
- ^ Історія зі слів р. Мендла з усіма подробицями, у випуску «Га-Тамім» (51), сторінка 62; див. також опис рава Хаїма-Леві-Іцхака Гінзбурга у тижневику «Бейт Мошіах», випуск 571, с. 20.
- ^ Померла у святий Шабат тижневої глави «Кі теце» — 11 елула 5774 року (6 вересня 2014), у віці 96 років.
Код особи: № 1627265400