Перейти до вмісту

Аврагам Паршан

Матеріал з Хабадпедії
Аврагам Паршан
Хасид, пов'язаний із Ребе
Основна інформація
Дата народження22 тамуза 5670 (29 липня 1910)
Місце народженняЛодзь
Дата смерті11 іяра 5746 (20 травня 1986)
Місце похованняГар-га-Менухот
КраїнаДержава Ізраїль, Канада
Місце проживанняТель-Авів, Єрусалим, Торонто
Рід діяльностібізнесмен, філантроп, громадський діяч
Посадаодин із керівників руху ПАГІ, заступник міністра нормування і постачання (5708)
Сім'я
Батькор. Давид Прушановський
МатиМіхла-Брейндл (уроджена Бергер)
ДружинаСара-Гітл, дочка р. Дова-Беріша Пйотрковського, Іта-Браха Фрейнд
ДітиДов Паршан, Естер-Хана, Єгошева, Йосеф-Шауль
Родовід

Рав Аврагам Паршан (Прушановський) (22 тамуза 5670 (29 липня 1910) — 11 іяра 5746 (20 травня 1986)) — хасид, мекушар із Ребе; удостоївся багатьох єхідуйот і виконував різноманітні доручення Ребе в різних країнах, щедро жертвував на заклади Хабаду. Удостоївся того, що Ребе з власної ініціативи запропонував йому стати партнером у будівництві Шикун Хабаду в Лоді і в створенні закладів «Бейт Хана» в Єрусалимі. Був із тих, хто «сидів першим у царстві» позаду Ребе на фарбрейнгенах.

Біографія

Рав Паршан (праворуч) зустрічає голову уряду Менахема Бегіна (у центрі) на бар-міцві сиріт ЦАХАЛу. Ліворуч — рав Ісраель Лейбов

Народився 22 тамуза 5670 (29 липня 1910)[1] у місті Лодзь у Польщі у батька, рава р. Давида Прушановського, одного з шанованих хасидів Сохачева, і матері Міхли-Брейндл (уродженої Бергер), нащадка Магараля з Праги в 14-му поколінні, і був названий на прохання «Авней незер» із Сохачева, який помер приблизно за чотири місяці до його народження, його ім'ям, Аврагам.

Після одруження 5693 року (1933) із Сарою-Гітл, дочкою р. Дова-Беріша Пйотрковського (двоюрідною сестрою пана Давида Чейза), вони репатріювалися до Країни й оселилися в центрі Тель-Авіва. Через шість тижнів після народження їхньої дочки Естер-Хани 5696 року (1936) його дружина померла, залишивши двох немовлят. Через три роки він одружився вдруге з Ітою-Брахою Фрейнд з однієї з родовитих родин Єрусалима (сестрою рабі Ашера Фрейнда), від якої народилося ще двоє дітей. Після одруження переїхав жити до Єрусалима.

5699 року (1939) рав Еліягу Кі-Тов (Аврагам Мокотовський) разом із равом Уріелем Цімером, равом Аврагамом Трегером і равом Шломо Айзенбергом заснували харедимний робітничий рух, що називався ПАГІ. Після відходу з життя рава Айзенберга до керівництва рухом приєднався рав Паршан.

Діяльність рава Паршана в цих рамках зосереджувалася головним чином на будівництві житлових кварталів. Це був перший випадок, коли збудували особливий квартал для харедім, причому квартири продавалися за дуже зниженими цінами, відповідно до фінансових можливостей.

Попри розбіжності ПАГІ з деякими з голів хасидських дворів, які стояли на чолі «Агудат Ісраель», рав Паршан підтримував близький зв'язок із великими людьми Ізраїлю у Святій Землі, і серед них — з адморами з Лелова, Белза, Гура й адморами Ружинського дому, які дуже наблизили його. Також він підтримував зв'язок із Чебінським гаоном і великими рабинами Єрусалима. Особлива дружба пов'язувала його з рабі Бунемом Альтером, згодом адмором — автором «Лев сімха» з Гура.

5707 року (1947), коли він летів з Ерец-Ісраель до Європи, сталася аварія: під час вимушеної посадки літак частково розбився об землю. Усі пасажири загинули на місці, крім трьох, що залишилися живими, і серед них — рав Паршан, поранений у ногу. Його госпіталізували до медичного центру в Мюнхені, у Німеччині, на три місяці. Там він уперше зустрівся з хабадськими хасидами, які перебували в сусідньому таборі для переміщених осіб у Покінгу і допомагали йому діставати кошерну їжу.

Повернувшись до Країни, він хотів висловити подяку Творцеві світу за своє дивовижне врятування. У ті дні він дізнався через свого друга рава Йосефа-Еліягу Дейча, що в домі праведника рабі Моше-Мордехая Бідермана з Лелова страждають від голоду. Він почав підтримувати родину Адмора з Лелова і дбав про їхній добробут. Водночас виник особливий зв'язок між ним і рабі Моше-Мордехаєм; згодом його дочка вийшла заміж за сина Адмора, рабі Давида Бідермана.

5708 року (1948), коли було утворено Тимчасовий уряд Держави Ізраїль на чолі з Давидом Бен-Гуріоном, рава Паршана призначили заступником міністра нормування і постачання Дова Йосефа, і він став відповідальним за Єрусалимський округ, оскільки був відомий своєю діяльністю заради нужденних. У зв'язку з цим призначенням він змінив прізвище з Прушановський на Паршан, як того вимагав у ті дні голова уряду від міністрів і заступників міністрів. На посаді заступника міністра прослужив недовго, до проведення в країні загальних виборів.

5714 року (1954) емігрував до Канади й осів у місті Торонто. У цьому місті він зосередив свої справи, у яких досяг великого успіху. Також відтоді він мав звичай щоранку давати урок із «Шулхан аруху» та його коментаторів, щошабату — урок за книгою «Шем мі-Шмуель»; завдяки цим його урокам молоді люди наближалися до юдаїзму.

Прибувши до Канади, він почав шукати собі духовного наставника на новому континенті й обходив домівки великих людей Ізраїлю, які жили в Сполучених Штатах. Він приходив до дворів адморів і прагнув зблизька збагнути суть хасидуту і того, хто стоїть на чолі його.

Р. Аврагам Паршан біля входу до 770

Зрештою він прийшов і до 770 у супроводі свого друга рава Меїра Мінковича, з яким уперше зустрівся під час свого поранення в Мюнхені. Він провів Шабат у «Бейт хаєйну», брав участь у фарбрейнгені і наступного дня увійшов на єхідут; цей досвід глибоко вплинув на нього, і внаслідок цього він став відданим хасидом Ребе. Там, при дворі Ребе, він знову зустрів свого друга рабі Уріеля Цімера, одного із засновників ПАГІ.

У своєму будинку в Торонто він відвів поверх для приймання гостей; там зупинялися важливі люди поряд із посланцями закладів з усіх кіл, яким він себе присвячував і яких підтримував. Він був відомий як мудра людина, і Ребе багато разів скеровував людей радитися з ним щодо різних питань. Удостоївся отримувати від Ребе докладні вказівки щодо громадських справ і щодо своїх справ у сфері нерухомості. За вказівкою Ребе удостоївся в Сімхат Тора в святому дворі піднятися до Тори як хатан Тора.

Був відомий своїми численними пожертвами закладам Хабаду і Колелю Хабад у Святій Землі, а також брав участь третиною суми в будівництві Шикун Хабаду в Лоді[2]; крім того, пожертвував будівлю «Махон Хана» (Краун-Гайтс), перший танк мівцоїм «Цеірей Агудат Хабад» у Нью-Йорку, створення Бібліотеки «Леві-Іцхак» (Краун-Гайтс), будівлю інтернату єшиви «Томхей Тмімім» у Лоді, ділянку й будівлю «Бейт Хана» (Єрусалим) у Сангедрії, «Бейт Любавич» (Париж), а також придбав і присвятив будівлю поруч із синагогою «Цемах Цедек» (Єрусалим) і багато займався за вказівкою Ребе викупом будівель у районі Краун-Гайтс.

Про щедрі пожертви рава Паршана Ребе сказав раву Шнеуру-Залману Гурарі, що в нього анаш можуть учитися, як давати цдаку. В «Ігрот кодеш» Ребе згадує його як людину добрих якостей і приклад агават Ісраель.

У 5730-ті роки рав Паршан купив будинок на Президент-стріт навпроти будинку Ребе, де також збудував приватну розкішну мікву для Ребе під наглядом рава Залмана-Шимона Дворкіна; Ребе висловив подяку і вдячність, але міквою не користувався і сказав, що «видіння ще стосується призначеного часу»[3].

В останні роки він мав звичай підносити Ребе особливий подарунок до дня народження 11 нісана, на додачу до пожертви в розмірі числа років Ребе, помноженого на тисячу доларів, у 5737 році (1977) на фарбрейнгені 11 нісана він підніс Ребе зібрання всіх невідредагованих ганахот сіхот Ребе як основу для початкової ініціативи надрукувати й ці сіхот у вигляді комплекту. Щороку він купував для Ребе алію «мафтір» у «770» на весь рік.

Рав Паршан удостоївся також виконувати різні доручення й здійснювати поїздки за море за вказівкою Ребе. Серед іншого він часом був зв'язковим між Ребе й адморами, рабинами та відомими головами єшив, такими як рав Іцхак-Яаков Вайс, гаон, голова рабинського суду «Еда гаредіт» в Єрусалимі, рав Яаков Камінецький, голова єшиви «Тора ва-Даат», та інші. Особливо він передавав послання Ребе адморам Гура, з якими був близький, і саме він уперше привів до Ребе рабі Яакова Альтера, адмора з Гура. Також він приводив до Ребе інших рабинів і різних громадських діячів. Ребе передавав через нього послання найрізноманітнішим людям, і він удостоювався вказівок до дії в різних випадках, зокрема перед представниками влади в питанні «Хто є євреєм» та в інших темах. Навіть із постелі під час хвороби, незадовго до смерті, він займався викупом книжок Бібліотеки «Агудат хасидей Хабад», і за це Ребе висловився про нього з винятковою вдячністю.

11 іяра 5746 року (1986) рав Паршан помер у віці сімдесяти п'яти років. У його похороні взяло участь велике зібрання друзів і шанувальників з усіх куточків Сполучених Штатів і Канади, серед них рабини, голови єшив і шлухім Ребе. Його труну доставили літаком до Святої Землі, похоронна процесія пройшла повз єшиву «Томхей Тмімім» у Лоді, у будівництві й утриманні якої покійний допомагав; на його прохання його поховали на Гар-га-Менухот поруч із його добрим другом, письменником равом Аврагамом Мокотовським, відомим як Еліягу Кі-Тов.

У своєму заповіті він залишив Ребе п'яту частину всього, що мав.

Родина

Від першої дружини
Від другої дружини
  • Його дочка Єгошева[4].
  • Його син Йосеф-Шауль — Торонто, Канада.

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Картка, яку він заповнив для «Сефер га-хасидім».
  2. ^ Його ім'я вигравіювано на будівлі інтернату єшиви-ктани в Лоді
  3. ^ Будівля 1307 на Президент-стріт
  4. ^ Померла 5777 року (2016/2017)
Аврагам Паршан згадується ще в 15 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1457735800

Повідомити про помилку на цій сторінці