«Ніцоцей ор»
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
| ||
| Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань. | |
«Ніцоцей ор» — книга, що містить записи рава Аврагама Вайнгартена з періоду, коли він був юнаком в єшиві «Томхей Тмімім» Центральна в 770, у 5705 — 5710 роках (1944–1950).
Зміст записів
Зошити р. Аврагама було опубліковано лише після його відходу з життя, і в них міститься приховений скарб, головно про те, що відбувалося в 770 у ті роки. Р. Аврагам поділив історії, пояснення, сіхот тощо на розділи.
Записи містять:
- Ганахот сіхот кодеш Ребе Раяца, частина з яких належить до часів, коли р. Аврагам не чув їх сам, а переписав із ганахот хасидів, що не ввійшли до «Сефер га-сіхот», до якого ввійшли лише сіхот, відредаговані Ребе Раяцем.
- Пояснення до книги «Танія», «Гемшеху 5666» і маамарів Ребе Раяца з уроків рава Шмуеля Левітіна в єшиві «Томхей Тмімім» Центральна в 770.
- Записи з фарбрейнгенів Ребе, Рашага і хасидів у 5705 — 5710 роках (1944–1950).
- Копіювання листів і записів від рава Єхезкеля Фейгіна і від рава Моше-Дов-Бера Рівкіна.
- Уроки з Гемари від рава Мордехая Ментліка, голови єшиви.
Видання книги
Як сказано, записи було виявлено після відходу з життя р. Аврагама, і 5761 року (2000/2001) книгу було передано на редагування равові Йосефу-Іцхаку Келлеру, який відредагував книгу й додав примітки та посилання.
Потім матеріал було знову передано на редагування равові Шалому-Беру Гордону і равові Ісраелю-Мордехаю Козомінському, які завершили редагування книги, додали до неї ще примітки й доклали огляд життя р. Аврагама, автора щоденника.
Через кілька місяців матеріал було передано до рук рава Єгонатана-Давида Райніца, який додав до нього ще примітки й опублікував частини з нього в тижневику «Бейт Мошіах» під псевдонімом Й. Бен-Барух.
Частину 1 книги, що містить записи 5705 року (1944/1945) [перший рік записів, якого вистачає на цілий том], видали онуки р. Аврагама, родина рава Матітьягу-Ар'є Вайнгартена, у місяці елулі 5767 (серпень–вересень 2007) як тшуру до весілля їхньої сестри з тамімом Барухом-Моше Міром.
Відтоді й до сьогодні не вийшло більше жодної книги із записів, хоча частина 2 уже готова до друку[1] і ще не надрукована. Більшу частину книги вже надруковано — без порядку — у тшурот родини, і головно в газеті «Бейт Мошіах».
Додаткова література
- Історії, почуті від Ребе до днів його проводу, із записів рава Вайнгартена, «Гейхал га-Бааль-Шем-Тов», випуск 45, літо 5785, сторінка 17. Абсолютна більшість матеріалу, опублікованого в «Гейхал га-Бааль-Шем-Тов» як перша публікація, уже надрукована [якщо не в газетах «Бейт Мошіах», де було опубліковано переважну більшість записів р. Аврагама] у книзі «Сіхот кодеш» до прийняття проводу.
Зовнішні посилання
- Відбиток із книги «Ніцоцей ор» у тшурі з весілля Давида і Йохевед Окунових, у ніч на світлий день 5 тевета 5769 (1 січня 2009)
Примітки
- ^ Так наводиться в покажчику книг маамарів і друшім Мітлер Ребе та їхніх видань р. Олександра-Зискінда Пікарського [згідно з покажчиком книг у його кінці].
