Перейти до вмісту

Нахліель

Матеріал з Хабадпедії
Нахліель

Селище сьогодні, вигляд згори
Місто Селище Нахліель, область Біньямін
Країна Ерец-Ісраель
Засновники громади Рав Шмуель Таїзі
Машпіа громади Рав Моше-Єгуда-Шалом Вайс
Установи «Томхей Тмімім» Нахліель
Див. також:
Особистості в Нахліелі

Нахліель — релігійне селище в західному Біньяміні. Від 5750 року (1989/1990) у селищі існує хабадська громада, а в минулому там навіть діяла єшива «Томхей Тмімім».

Історія

Селище в 5746 році (1985/1986)

Селище засноване в 5744 році (1983/1984) рухом «Поалей Агудат Ісраель» і належало до нього.

На час його заснування громада селища налічувала всього близько 10 — 20 родин і мала національно-релігійний («торані») характер.

Селище збудоване на вершині однієї з гір у серці території Юдеї і Самарії, на висоті 650 метрів над рівнем моря, і з нього відкривається краєвид на широкі області країни; з нього можна побачити навіть Прибережну низовину — від Ашдода до Хадери. Повітря чисте і прохолодне, а дороги, що ведуть до нього, здіймаються на зелені гори, звиваючись між підніжжями гір, долинами і ваді.

Рабин селища — рав Урієль Хубара, який багато підтримує громаду і діяльність Хабаду в селищі і навіть очолював єшиву.

Хабадська громада

У 5750 році (1989/1990) рав Шмуель Таїзі виступив ініціатором створення хабадської громади в селищі — відлюдному і гарному місці, місці Тори, що поєднує в собі якість життя й особливий спокій, і водночас — доступному з району центру, а також завдяки низьким цінам на квартири в районах Юдеї і Самарії порівняно з районами центру і низовини, що полегшило становище багатьох молодих хабадських пар.

На той час у цьому місці жили одинадцять родин, які були на межі розпачу, а саме селище було наполовину покинуте. Попри красу і пишність району, і селища зокрема, існували економічні проблеми, і нові люди більше не приїздили жити в це місце. Прибувши туди, рав Таїзі знайшов селище, що живе Торою, всього приблизно за 20 хвилин їзди від центру, Єрусалима і Тель-Авіва.

Рав Таїзі запропонував керівникам селища ідею заснувати в селищі хабадський навчальний заклад і привезти додаткові молоді родини, заробіток яких буде від цього закладу, і так селище зміцниться, і йому відповіли з великим піднесенням.

Узгодивши принципи поселення, рав Таїзі надіслав Ребе факс із проханням про благословення. Несподівано, за кілька годин надійшли рішуча відповідь і благословення Ребе: «Хай буде воля, щоб це було в добру й успішну годину, і час зобов'язує».

Услід за підтримкою Ребе і вказівкою поквапитися з цією справою («час зобов'язує») негайно було відкрито запис до малої єшиви в селищі, яка постала всього за місяць.

Із заснуванням єшиви до селища переїхали близько 15 хабадських родин, більшість із них — молоді пари. Чоловіки обійняли посади в єшиві; рамім, машгіахи, машпіїм, вожаті та господарський персонал.

Перші поселенці зіткнулися з багатьма труднощами: до селища вела одна в'їзна дорога, яка багато разів виходила з ужитку, коли трасу перекривали з міркувань безпеки. Загальних послуг, поліклініки, навчальних закладів і навіть елементарної продуктової крамниці в селищі не було, і поселенці були змушені часто їздити на велику відстань до сусідніх селищ.

Хабадське заселення дало поштовх занедбаному селищу, яке поступово розвивалося. З роками хабадське населення селища неухильно зростало (переживаючи впродовж років піднесення і спади), і селище розвивалося також і в матеріальному відношенні.

У кварталі «Гіват-Менахем» у селищі було збудовано хабадську синагогу. Унаслідок ускладнень із владою та її переслідування громади під приводом того, що будівництво незаконне, синагогу жорстоко зруйнували й осквернили честь святих книг, арон кодеш і сувій Тори. Попри це, синагогу було відбудовано заново. У ході цієї історії, що набула широкого розголосу і викликала велику бурю, синагогу відбудовували заново і руйнували знову сім разів[1].

Одним із шанованих мешканців селища був р. Цафрір Вальнер, який працював в єшиві і трагічно загинув під час повені дорогою до селища.

З роками селище стало привабливим місцем також для багатьох харедимних і торанічних родин і громад, і в ньому було відкрито дитячі садки, відомі єшиви та різні навчальні заклади всіх течій.

Сьогодні в селищі мешкають близько 120 родин, багато десятків із них — хабадські.

Єшива «Томхей Тмімім»

Основна стаття – «Томхей Тмімім» Нахліель

Як уже сказано, одразу зі створенням громади там було відкрито єшиву, яка стала центром і опорою хабадського селища і була призначена слугувати місцем роботи для тих, хто в ньому живе.

Єшива мала особливий і перший у своєму роді характер, покликаний стати хасидським і богобоязним середовищем зростання, пристосованим для хабадських бахурім, яким було важко в звичайних рамках того часу, за допомогою особливого методу виховання та особливого пейзажу й атмосфери самого селища.

Від моменту заснування і на всьому своєму шляху єшива удостоювалася особливих відповідей і благословень від Ребе.

У 5756 році (1995/1996) єшиву було закрито через економічні труднощі.

Попри відносно короткий час, протягом якого вона діяла, їй надавали великого значення, оскільки вона була проривом і важливою віхою, що вплинула на всю систему хабадських єшив в Ізраїлі та у світі в наступні роки.

Додаткова література

Зовнішні посилання


Примітки

Нахліель згадується ще в 19 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Повідомити про помилку на цій сторінці