Геула Коген
| Геула Коген | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Ім'я в оригіналі | גאולה כהן[В] |
| Відомий як | Депутат Кнесету від правого табору в Ізраїлі |
| Дата народження | 8 тевета 5686 (25 грудня 1925) |
| Дата смерті | 21 кислева 5780 (19 грудня 2019) |
| Місце поховання | Єврейське кладовище на Оливковій горі[В] |
| Країна | Ізраїль[В] |
| Рід діяльності | журналіст, політик, видавець, письменник[В] |
| Посада | депутатка Кнесету, заступниця міністра, старша журналістка газети «Маарів» |
| Сім'я | |
| Діти | Цахі Ганегбі |
| Нагороди | |
| Премія Ізраїлю[В] Якір Єрушалаїм[В] | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Геула Коген (8 тевета 5686 (25 грудня 1925) — 21 кислева 5780 (19 грудня 2019)) — депутатка Кнесету від правого табору в Ізраїлі, яка обіймала також посаду заступниці міністра, і журналістка. До створення держави служила в організації ЕЦЕЛЬ, а згодом приєдналася до ЛЕХІ, де розпочала свою першу роботу журналістки на підпільній радіостанції «Голос Сіону, що визволяється».
Її зв'язок із Ребе
Коген багато діяла на громадській арені в боротьбі за Шлемут га-арец, що проходила під знаком зміцнення єврейського поселення в усій Землі Ізраїлю та утвердження статусу Єрусалима. Коген також була однією з найпомітніших противниць рішення прем'єр-міністра пана Менахема Бегіна передати Синайський півострів і Ямит за угодою з Єгиптом.
У межах своїх численних посад удостоїлася особливого зв'язку з Ребе, що включав безперервне листування. Коли вона була старшою журналісткою в газеті «Маарів», вона навіть удостоїлася увійти до кабінету Ребе на єхідут, під час якого провела рідкісне інтерв'ю з Ребе на теми цілісності народу і Землі.
Протягом багатьох років вона відмовлялася публікувати низку вражаючих речей, які Ребе сказав їй на тому єхідуті. Незадовго до періоду вигнання з району Катіф і північної Самарії вона розкрила, що на тому єхідуті, який відбувся одразу після Шестиденної війни, Ребе сказав їй, що в нього є побоювання, що ще доведеться заново завойовувати Єрусалим: «Ми завоювали Єрусалим не з бажання завоювати Єрусалим. Ми не були готові до Єрусалима, ми не воювали так, ніби це наш дім і ми чекали цього дому. І тому я побоююся, що нам доведеться знову завойовувати його заново»[1]. Тоді ж вона запитала Ребе, коли він приїде до Землі Ізраїлю, і Ребе відповів їй: «Я приїду до країни за мить до того, як прийде Мошіах»[2]. До 11 нісана 5747 (10 квітня 1987) у вітальному листі Ребе вона написала: «Нашому вчителеві, раву Шнеєрсону, шліта: я ніколи не забувала і весь час пам'ятаю те, що ви сказали мені на нашій зустрічі одразу після Шестиденної: „Я приїду до Землі Ізраїлю за мить до того, як прийде праведний Мошіах“. Оскільки разом із кожним євреєм я чекаю приходу Мошіаха, я також чекаю кожної миті, що ми удостоїмося побачити вас у нашому святому місті»[3].
24 елула 5741 (23 вересня 1981) Коген отримала листа від Ребе[4] про те, чому він не велить своїм хасидам селитися в поселеннях Юдеї, Самарії та Гази. Ребе пояснює їй, що оскільки мета поселення в них політична, воно не буде довговічним, — лист, який було розкрито[5] в дні вигнання євреїв із району Катіф і північної Самарії і який став знаком пророцтва Ребе для історії.
У місяці іяр 5750 (квітень–травень 1990) з нею зустрівся рав Йосеф-Іцхак Гутнік, а 25 іяра секретар рав Єгуда-Лейб Гронер повідомив Ребе про зустріч і додав, що депутатка Кнесету Коген просить підтримки від Ребе.
Ребе відповів на це — серед іншого: «...що стосується її вимог і вимог її партії — зрозуміло, що неможливо повністю поступитися (і це не партія, гідна цього імені), — на мою думку, те, у чому неможливо поступатися взагалі, — це справи порятунку життя народу, що живе в Сіоні, як я проголошував багато-багато разів. І так само чинила вона, будучи в підпіллі. І нехай буде воля, щоб тодішнє натхнення відчувалося в її нинішньому впливі на її оточення» [6].
13 адара I 5752 (17 лютого 1992) Ребе написав їй у відповідь на її лист про партію «Тхія»: «Зрозуміло, я уважно прочитав усе вищезгадане. І, мабуть, згідно з нинішнім становищем у Святій Землі, у Святій Землі очікується низка змін, а згідно з тим, що було досі, — очікуються і несподіванки, і, перебуваючи на місці, вона, безсумнівно, це відчуває. Те, що не змінилося за понад сорок років, — що Свята Земля вимагає (увесь цей час) — цілісності Землі, цілісності Тори — разом з обіцянкою Тори в цьому: «трудився і знайшов» — кожен із нас і кожна. Весь час до мене доходили чутки, що її син, хай живе він, її однодумець, а також активний (у її партії?). І нехай буде воля, щоб вона отримала і в цьому багато радості від нього. Згадаю на святій могилі»[7].
Померла 21 кислева 5780 (19 грудня 2019).
Її родина
- Її син, пан Цахі Ганегбі — голова Ради національної безпеки і колишній депутат Кнесету, близький до Хабаду.
Зовнішні посилання
- Геула Коген у відеоінтерв'ю про Ребе
- Лист Ребе про поселення в Юдеї, Самарії та Газі

- «Ще доведеться заново визволяти Єрусалим» — розповідає про слова, які сказав їй Ребе

- «Мелаве малка» з Геулою Коген — канал «Морешет»

- «Торі Синаю потрібен командир»
у журналі «Оламот»
Примітки
- ^ «Ще доведеться заново визволяти Єрусалим»
- ^ Так вона написала у своєму листі до Ребе в 5747 році (1986/1987), і так розповіла у відеоінтерв'ю
- ^ Текст листа надруковано в газеті «Хадашот» 3 нісана 5747 (2 квітня 1987).
- ^ Фото листа
.
- ^ Уперше опубліковано в листку «Єхі га-Мелех»
- ^ «Маанот кодеш — Гутнік», [сиван 5782 (травень–червень 2022)], с. 9
- ^ «Лікут маанот кодеш» 5752, маане 440
Код особи: № 2420431300