Звулун
| Звулун | |
|---|---|
| Сім'я | |
| Батько | Праотець Яаков |
| Мати | Праматір Лея |
| Брати й сестри | Шимон, Леві, Йосеф-праведник (по батькові), Біньямін (по батькові), Діна, Ашер (по батькові), Гад (по батькові), Дан (по батькові), Єгуда, Іссахар, Нафталі (по батькові), Реувен |
| Родовід | |
Звулун був десятим сином праотця Яакова від праматері Леї.
Народження та ім'я
У тижневій главі «Ваєце» Тора розповідає про народження Звулуна як шостого сина Леї:
І зачала ще Лея, і народила шостого сина Яакову, і сказала Лея: обдарував мене Б-г добрим даром, тепер житиме зі мною чоловік мій, бо я народила йому шістьох синів; і нарекла йому ім'я Звулун
— Берешит, 30, 20.
Раші тлумачить його ім'я так: відтепер Яаков буде з нею в її житлі, оскільки в неї синів більше, ніж у всіх інших дружин Яакова разом. Сфорно пише, що цей син був даний їй як нагорода за заповідь — за історію з мандрагорами. Альших писав, що Звулун — це пристанище для Тори, бо він годував свого брата Іссахара, і тому, подібно до того як цей син — пристанище для Тори, так само прийде і Яаков і житиме разом із Леєю в одному пристанищі. Ребе пояснює, що причина, з якої Звулуна названо «пристанищем для Тори» більше, ніж самого Іссахара, — у тому, що, попри безліч справ, які були в коліна Звулуна, вони встановлювали час для Тори, а таке вивчення Тори має більшу перевагу, ніж у людини, в якої немає змагань і випробувань і яка цілий день вивчає Тору[1].
Під час походу синів Ізраїлю за прапорами в пустелі Звулун був на чолі табору зі східного боку під прапором табору Єгуди. І разом із ними також коліно Іссахара. Причина, з якої вони удостоїлися йти першими на чолі табору, — у тому, що сини Іссахара вивчали Тору, а коліно Звулуна утримувало їх за угодою Іссахара і Звулуна. Каменем Звулуна в каменях хошена був ягалом, а колір його прапора — білий, і на ньому був зображений корабель, за словом (Берешит 49, 13): «Звулун біля берега морів житиме»[2].
Благословення Яакова Звулуну
Перед своїм відходом з життя Яаков покликав своїх синів і благословив їх; Звулуна він благословив:
Звулун біля берега морів житиме, і він — біля пристані кораблів, і межа його — до Цидону
— Берешит, 49, 13
Раші пояснює благословення так: берег морів буде його землею, і він постійно перебуватиме біля пристані кораблів, у місці порту, куди кораблі привозять пракматію (товар), бо Звулун займався пракматією і постачав прожиток коліну Іссахара, а вони займалися Торою; про це сказав Моше у своєму благословенні Звулуну — про те, що Звулун виходить із пракматією, а Іссахар займається Торою в наметах:
І Звулуну сказав: радій, Звулуне, при виході твоєму, і Іссахаре — у наметах твоїх
— Дварім 33, 18
Гемара в трактаті «Мегіла»[3] на підставі вірша «народи на гору скличуть і приховані скарби піску» (Дварім 33, 19) описує землю Звулуна як благословенну тим, що в його наділі буде хілазон, з якого роблять тхелет для ціціт, а також тим, що з піску морського берега в його наділі виготовлятимуть біле скло. І матиме успіх у своїй торгівлі лише той, хто візьме в нього за плату.
| Коліна — сини праотця Яакова | ||
|---|---|---|
| Сини Леї | Реувен • Шимон • Леві • Єгуда • Іссахар • Звулун • Діна (дочка) | |
| Сини Рахелі | Йосеф (Менаше і Ефраїм) • Біньямін | |
| Сини Білги | Дан • Нафталі | |
| Сини Зілпи | Гад • Ашер | |
| Див. також: Праотці та праматері | ||
Примітки
Код особи: № 3851100000