Продаж Йосефа
Продаж Йосефа — історія, наведена в тижневому розділі «Ваєшев» у книзі Берешит[1], про родоначальників колін, братів Йосефа, які продали його в рабство, аж поки він, переходячи з рук у руки, не був доправлений до Єгипту.
Ця історія стала вирішальним чинником у процесі сходження синів Ізраїлю до Єгипту, поневолення, аж до Виходу з Єгипту, як обіцяв Всевишній праотцю Аврагаму в Завіті між розсіченими частинами, а потім і до отримання Тори вільними людьми.
Розповідь у Торі та в коментаторів
Передісторія
Коли Яаков жив у землі Кнаан, між сімнадцятирічним Йосефом і його братами виникла сварка, яка з часом дедалі посилювалася. Йосеф, будучи сином старості Яакова[2], користувався прихильним ставленням і особливою любов'ю, якою батько любив його більше за інших братів. Яаков зробив Йосефові особливу «смугасту сорочку», яка викликала заздрість його братів. Крім того, Йосеф мав звичку доносити батькові про тяжкі вчинки, які, як він бачив, коїли брати[3], і зрештою розповів братам про два сни, які йому наснилися. У першому сні він бачив, як його сніп підіймається й стає, а снопи його братів кланяються його снопові. У другому сні він бачив сонце, місяць і одинадцять зірок, які кланялися йому. Причому сенс сну — його батько, його мати і його брати.
Брати ненавиділи Йосефа за його сни і за його слова, якими він доносив на них їхньому батькові, і через свою ненависть до нього «не могли говорити з ним мирно».
Брати, будучи пастухами, вийшли пасти худобу свого батька в Шхемі. Яаков покликав свого сина Йосефа, щоб той дізнався про добробут братів і добробут худоби. Хоча Йосеф добре знав про пекучу ненависть, яку брати мали до нього, він не вагався й вирушив із дорученням за велінням батька. Йосеф прийшов до Шхема й шукав своїх братів, аж поки його, коли він блукав полем, не знайшов чоловік[4], який повідомив йому, що брати рушили в бік Дотана[5].
Продаж
Коли брати прийшли до Дотана, вони здалеку помітили, як наближається Йосеф, і сказали одне одному: «Ось іде цей сновидець». Більшість братів хотіли вбити його, але Реувен, первісток, який знав, що відповідальність за вчинок буде покладено на нього, урятував його й запропонував кинути його в одну з ям і не проливати його крові.
Коли Йосеф підійшов до братів, вони накинулися на нього, зірвали з нього смугасту сорочку і його звичайну сорочку й кинули його в яму. Яма була порожня, без води, але в ній були змії та скорпіони, і з Йосефом сталося диво — вони йому не зашкодили[6].
Брати сіли їсти свою трапезу й помітили караван ішмаелітян, що віз різні пахощі й проходив повз це місце. Брати — за пропозицією Єгуди — продали його в рабство за двадцять срібняків[7] ішмаелітянам:
І сіли вони їсти хліб, і підвели очі свої, і побачили: ось караван ішмаелітян іде з Гілеада, і верблюди їхні несуть пахощі, бальзам і лот; ідуть відвезти до Єгипту. І сказав Єгуда братам своїм: яка користь, якщо ми вб'ємо брата нашого і приховаємо кров його? Ходімо й продамо його ішмаелітянам, а рука наша хай не буде на ньому, бо він брат наш, плоть наша він; і послухалися брати його. І проходили люди мідіянітяни, купці, і витягли, і підняли Йосефа з ями, і продали Йосефа ішмаелітянам за двадцять срібняків, і привели Йосефа до Єгипту
— Берешит, розділ 37, вірші 22–25
Під час продажу Реувена, первістка, не було на місці, і, повернувшись, він жахнувся, не знайшовши Йосефа в ямі.
Брати вигадали прикриття для свого старого батька: смугасту сорочку Йосефа вони розірвали, вмочили в кров козеняти й відіслали Яакову. Яаков упізнав сорочку й дійшов висновку: «Хижий звір з'їв його, розтерзаний Йосеф». Яаков гірко тужив, роздер у горі свій одяг і відмовлявся втішитися щодо свого сина.
Тим часом Йосефа було продано вдруге групі купців-мідіянітян. А вони доправили його й продали до Єгипту. Там один із вельмож Фараона на ім'я Потіфер купив його в раби.
Брати, бачачи горе свого батька, розкаялися у своїх учинках і звинуватили Єгуду в продажу Йосефа. Тому Єгуда втратив свою велич і переселився жити далеко від своїх братів.
Причина продажу
Коментатори Тори б'ються над питанням, як могли брати Йосефа, які були праведниками, отак продати його в рабство. Було запропоновано кілька пояснень цього.
Згідно з одним тлумаченням, намір братів полягав у тому, щоб указ про поневолення нащадків Аврагама в Завіті між розсіченими частинами виконався через продаж Йосефа й виконався лише на ньому, і так більшість колін були б від нього врятовані[8].
Згідно з другим тлумаченням, виходячи зі свого досвіду, брати побоювалися, що Йосеф прийшов до них не дізнатися про їхній добробут, а знайти проти них звинувачення або ввести їх у гріх, щоб батько їх прокляв або Всевишній їх покарав, і так Йосеф залишився б єдиним нащадком праотців. А продаж мав усунути це побоювання[9].
Згідно з ще одним тлумаченням, брати вважали Йосефа пліткарем, а кожен пліткар спричиняє кровопролиття, як сказали мудреці, що лихослів'я вбиває трьох. Тому сказано: «І перш ніж він наблизився до них, задумали проти нього умертвити його», що означає: перш ніж він наблизиться до них, щоб убити їх, вони задумали умертвити його раніше, виходячи з принципу «Того, хто прийшов убити тебе, випереди й убий його»[10].
Згідно з усіма наведеними тлумаченнями, зрозуміло, брати розкаялися у своїх учинках після продажу. Або через жорстокість, яка до них пристала, або через те, що зрештою могли б діяти інакше.
Перебіг подій продажу
Перебіг історії продажу не зовсім зрозумілий із текстів. Після пропозиції Єгуди продати Йосефа ішмаелітянам Тора розповідає, що «проходили люди мідіянітяни, купці, і витягли, і підняли Йосефа з ями, і продали Йосефа ішмаелітянам за двадцять срібняків, і привели Йосефа до Єгипту»[11], а далі в тижневому розділі розповідається, що «мідіянітяни продали його до Єгипту Потіферові, царедворцеві Фараона, начальникові охоронців»[12]. І нарешті: «А Йосефа було відведено до Єгипту, і купив його Потіфер, царедворець Фараона, начальник охоронців, єгиптянин, з рук ішмаелітян, які привели його туди»[13].
Раші пояснює, що брати — це ті, хто підняв Йосефа з ями й власними руками продав його ішмаелітянам, ішмаелітяни потім продали його мідіянітянам, а мідіянітяни — до Єгипту. Його словами: «І повідомило тобі Писання, що його було продано багато разів».
Коментатори наводять і інші способи пояснити порядок перебігу продажу. Або Мідіян та Ішмаель — сини одного коліна, яке називають то так, то так[14], і тим зрозуміло, чому згадуються ішмаелітяни під час продажу до Єгипту, або мідіянітяни викрали Йосефа й підняли його з ями, і це вони продали його ішмаелітянам[15], як у словах Йосефа: «Бо викрадений я був із землі євреїв»[16].
Херем братів
У «Піркей де-рабі Еліезер»[17] наводиться, що після продажу брати сказали: «Накладімо херем між нами, щоб ніхто з нас не розповів про цю справу праотцю нашому Яакову. Сказали вони між собою: Реувена тут немає, Біньяміна тут немає, а херем діє лише за десяти, а нас дев'ять. Якщо так, як же зробили? Приєднали до себе Всюдисущого, і було десять, і наклали херем між собою, щоб ніхто з них не розповів цю таємницю Яакову».
І після того як Реувен повернувся на місце й знайшов яму порожньою, брати розповіли йому про те, що зробили, і про херем, який наклали, і він промовчав. І Всевишній теж промовчав і через херем не відкрив цього Яакову, хоча взагалі Він «звіщає Свої слова Яакову». Тому Яаков не знав про те, що було зроблено з Йосефом, і тому сказав: «Розтерзаний Йосеф».
Праотець Іцхак, який був живий у той час, знав через руах га-кодеш історію продажу. Як сказано у вірші «І оплакував його батько його» — Іцхак плакав через біду Яакова, але не тужив, бо знав, що Йосеф живий[18]. Але через херем не відкрив цього своєму синові Яакову.
У вченні хасидизму
Ребе пояснює, що про продаж Йосефа сказано в Зогарі[19]: «Гарім Кудша-бріх-Гу коль да бегін де-каїма гзейра де-гзар бейн га-бтарім» — Святий, благословенний Він, зробив так, що брати Йосефа продали його, щоб виконався указ Завіту між розсіченими частинами, що Ізраїль зійде у вигнання до Єгипту.
І в Зоарі пояснюється причина того, що Йосеф мав зійти до Єгипту саме через його продаж братами — адже, здавалося б, щоб виконався указ Завіту між розсіченими частинами, Йосеф міг би потрапити до Єгипту так, щоб «рука братів не була на ньому», — але причина цього в тому, що через те, що сини Яакова владарювали над Йосефом, кинувши його в яму й продавши його, як пан продає свого раба, ще до його сходження до Єгипту, він став рабом своїх братів.
Завдяки цьому вийшло, що, коли сини Ізраїлю згодом зійшли до Єгипту, єгиптяни не мали можливості повної влади над ними, як та, що була в них над іншими їхніми рабами, про яких сказано, що «жоден раб не міг утекти з Єгипту». І навпаки: оскільки єгиптяни стали рабами Йосефа, а Йосеф був «рабом синів Ізраїлю», виходить, що «Ізраїль владарював над усіма ними».
З цього пояснення Зоару зрозумілий внутрішній сенс продажу Йосефа, підкреслений у Торі: незалежно від негативного наміру братів Йосефа, на ділі з цього виросло благо — «Для збереження життя послав мене… щоб залишити вам залишок на землі й зберегти вам життя для великого порятунку».
Не лише продаж привів до доброго результату для Ізраїлю, коли Йосефа згодом було призначено другим після царя, але сам продаж дав силу «щоб залишити вам залишок… для великого порятунку» — для визволення з Єгипту.
Виходить, що продаж Йосефа братами спричинив річ і її протилежність: з боку братів Йосефа, чиїм наміром під час продажу було, щоб Йосеф став рабом, продаж спричинив вигнання до Єгипту. А з боку того, що «Гарім Кудша-бріх-Гу коль да» — з боку наміру й волі Святого, благословенний Він, у продажу — цим було дано силу для Геули[20].
Див. також
Зовнішні посилання
- Позитивний намір у продажу Йосефа — сіха Ребе, оброблена, з листка «Сіхат га-шавуа»
- Рав Тамір Кастіель, Чому Яакову випала біда продажу Йосефа? відеоурок

Примітки
- ^ Берешит 37:1.
- ^ Раші навів кілька пояснень цього: що він народився в його старості, що він був його мудрим сином і отримав від нього те, що той вивчив у Шема та Евера, а також що його обличчя було схоже на обличчя Яакова; а в Рамбана: «Звичай старців — брати одного зі своїх молодших синів, щоб він був із ним і прислуговував йому, і він спирається на його руку завжди, не розлучається з ним, і він називається в нього сином його старості, бо прислуговує йому в старості, і ось узяв Яаков Йосефа для цього, і він був із ним завжди, і тому не ходив із худобою, коли пасли її в далекому місці».
- ^ «Усе зло, яке він бачив у своїх братах, синах Леї, він розповідав батькові: що вони їли орган від живого, зневажали синів служниць, називаючи їх рабами, і їх підозрювали в заборонених зв'язках». Раші.
- ^ Це ангел Гавріель. Мідраш «Танхума». Наведено в Раші.
- ^ У Раші (37:17): «Ходімо до Дотана: шукати проти тебе підступів законів, щоб умертвити тебе ними, а за простим сенсом це назва місця, і вірш не виходить зі свого простого сенсу». Роз'яснено в «Лікутей сіхот», т. 35, с. 169.
- ^ «Берешит раба». Шабат 22а. Хагіга 3а. Наведено в коментарі Раші. Роз'яснено в «Лікутей сіхот», т. 15, с. 324
- ^ В Єрусалимському Талмуді (Шкалім, розд. 2, галаха 3) наводиться, що через продаж Йосефа за двадцять срібняків Ізраїль зобов'язали двома видами виплат: викуп первістка (п'ять шекелів, які коштують двадцять срібняків) і півшекеля (вартістю два срібняки, які припали на кожного з братів під час продажу). Роз'яснено в «Лікутей сіхот», т. 20, с. 185.
- ^ Хізкуні.
- ^ Сфорно.
- ^ «Клі якар».
- ^ Берешит 37:28.
- ^ Там само, вірш 36.
- ^ Берешит 39:1.
- ^ Ібн Езра.
- ^ Рашбам.
- ^ Берешит 40:15.
- ^ Розділ 38.
- ^ Берешит 37:35 і в коментарі Раші
- ^ Зогар, тижневий розділ «Ваєшев», 184, початок сторони а.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 20, с. 187.