Перейти до вмісту

Центр рабинів Європи

Матеріал з Хабадпедії
Емблема Центру рабинів Європи

Центр рабинів Європи — орган, що об'єднує близько 800 ортодоксальних рабинів у Європі[1]. Центр організовує з'їзди рабинів, здійснює нагляд за давніми кладовищами на континенті, наглядає за проведенням гіюрів, допомагає у з'ясуванні єврейства кандидатів на приєднання до громад, допомагає в будівництві мікв і видає книжки та збірники з Тори.

Історія

Заснований у 5760 році (1999/2000) групою равів і шлухім Ребе в Європі під назвою «Центр рабинів Європи — Хабад Любавич». Тоді на чолі організації стояли рав Гершон-Мендл Гарелік — рабин у Мілані, рав Шломо-Дов-Бер-Пінхас Лазар — рабин Росії, рав Азріель Хайкін — рабин у Брюсселі, і рав Давид-Моше Ліберман — рабин в Антверпені. Після чотирьох років діяльності, унаслідок звернень рабинів, не пов'язаних із Хабадом, в організації вирішили вийти з офіційних рамок Хабаду й прийняти до організації додаткових рабинів, і назву було змінено на «Центр рабинів Європи».

З'їзд із кашруту від Центру рабинів Європи

Організація діє в усіх царинах рабинства в Європі. Щороку організація проводить щорічний з'їзд рабинів Європи[2] і додатковий з'їзд, присвячений царині кашруту, в одній із європейських столиць[3]. У з'їздах бере участь делегація Головного рабинату Ізраїлю на чолі з одним із головних рабинів Ізраїлю.

Організація підтримує зв'язок з органами влади в Європі, щоб просувати єврейські інтереси. У кількох випадках делегації членів організації зустрічалися з главами урядів і європейськими президентами[4].

Організація видає єврейський журнал під назвою «Кегілот»[5], що поширюється в єврейських центрах у Європі й у харедимних центрах у Країні. Крім того, вона публікує торанічні листки, призначені для рабинів. Вона видала кілька книжок з галахи, найвідоміша з них — «Шеелот у-тшувот» рабинів Європи. Голова центру — рав Менахем Марголін, а генеральний директор — рав Ар'є Гольдберг. Головні офіси організації розташовані в Брюсселі поблизу будівель Європейського Союзу, крім того, організація має офіс в Єрусалимі.

У 5766 році (2006) організація оголосила про великий проєкт, у межах якого вона підтримує створення 25 мікв у єврейських громадах Європи із загальним бюджетом півтора мільйона євро.

У 5773 році (2013) під егідою організації було створено орган кашруту EK.

Книжки

  • Рав Єгошуа Сегаль (редактор). «Шеелот у-тшувот рабинів Європи»: відповіді з галахи в порядку чотирьох частин «Шулхан аруха» на практичні запитання, які ставили рабини громад у розсіянні Ізраїлю й передусім у країнах Європи, викладені легкою і ясною мовою. Брюссель, Бельгія: видання відділу книговидання Центру рабинів Європи (5770).
  • Торанічний збірник з питань кашруту їжі і нагляду[6]. Брюссель, Бельгія: видання відділу книговидання Центру рабинів Європи (5770).
  • Рав Хаїм-Шауль Шмаель. Книга «Іюней хаїм» на Тору (дві частини). Лондон, Англія: видання відділу книговидання Центру рабинів Європи (5765 — 5769).
  • Рав Пінхас Падва. Книга «Гереш єрахім» на Когелет. Цюрих, Швейцарія: видання відділу книговидання Центру рабинів Європи (5767).
  • Рав Менахем Розенфельд (редактор). «Тіферет Ейропа»: торанічний збірник з питань галахи й технології в царині кашруту, мікв, медицини та іншого (три частини). Брюссель, Бельгія: видання відділу книговидання Центру рабинів Європи (5762 — 5769).

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Єврейство процвітає в громадах по всій Європі.
  2. ^ Стаття про щорічну конференцію рабинів Європи, проведену центром у Парижі, сайт ynet.
  3. ^ Стаття про третій європейський з'їзд із кашруту, проведений центром у Брюсселі, сайт ynet.
  4. ^ Рабини Європи зустрілися з президентом «Союзу», сайт «Бе-хадрей харедім».
  5. ^ Розділ журналу на сайті центру, де можна завантажити всі випуски у форматі PDF.
  6. ^ Чи потрібен бактеріям кашрут?, стаття про книжку на сайті ynet.

Повідомити про помилку на цій сторінці