Єгуда-Єгошуа Цадка
| Рав Єгуда-Єгошуа-Хаїм Цадка | |
|---|---|
Голова єшиви «Порат Йосеф» | |
| Основна інформація | |
| Відомий як | Рав Цадка, Хахам Єгуда, «Коль Єгуда» |
| Дата народження | 3 швата 5670 (13 січня 1910) |
| Місце народження | Єрусалим |
| Дата смерті | 12 хешвана 5752 (20 жовтня 1991) |
| Місце смерті | Єрусалим |
| Місце проживання | Єрусалим |
| Місце діяльності | Єшива «Порат Йосеф»[1] |
| Належність | Сефарди і східні громади |
| Рід діяльності | рабин, голова єшиви |
| Освіта | талмуд-тора «Бней Ціон», єшива «Порат Йосеф» |
| Посада | голова єшиви «Порат Йосеф» в Єрусалимі |
| Учителі | Рабі Езра Атія[2] та інші |
| Учні | Рав Мордехай Еліягу, рав Овадья Йосеф, рав Бен-Ціон Аба-Шауль та інші. |
| Праці | «Коль Єгуда» |
| Сім'я | |
| Батько | Шауль Цадка |
| Мати | Сімха Цадка |
| Дружина | Фахіма з родини Батат, Тамар з родини Судрі |
| Діти | Моше Цадка, Давид Цадка, Еліягу Цадка, Шауль Цадка, Шломо Цадка, та інші |
Рав Єгуда-Єгошуа-Хаїм Цадка (3 швата 5670 (13 січня 1910) — 12 хешвана 5752 (20 жовтня 1991)[3]) — автор книги «Коль Єгуда» і голова єшиви «Порат Йосеф» у кварталі Геула в Єрусалимі, друг Ребе та хасидизму Хабад, один із головних лідерів сефардського єврейства і східних громад.
Біографія
Рав Єгуда-Єгошуа-Хаїм[4] Цадка народився 3 швата 5670 року (13 січня 1910) в Єрусалимі другим сином у рава Шауля та Сімхи Цадки. Його мати була дочкою сестри рабі Йосефа-Хаїма (автора «Бен Іш Хай»). Названий «Єгуда» на честь свого діда, рабі Єгуди Сомеха з Багдада, а ім'я «Єгошуа» йому додали згідно зі сном його матері[5]. У дитинстві навчався в талмуд-торі «Бней Ціон», а в юності навчався в єшиві «Порат Йосеф» і був одним із найкращих учнів.
У 5694 році (1933/1934) одружився з пані Фахімою з родини Батат.
Протягом сорока служив своєму вчителеві, рабі Езрі Атії, який бачив у ньому свого духовного наступника. У 5697 році (1936/1937) учитель призначив його давати уроки в єшиві, а в 5730 році (1969/1970) його було призначено головою єшиви. Виховав тисячі учнів, багато з яких служать головами єшив і великими знавцями Тори. Серед них: син його сестри рав Мордехай Еліягу, рав Овадья Йосеф, рав Бен-Ціон Аба-Шауль та інші; заохочував створення багатьох талмуд-тор, серед них талмуд-тора «Ва-йомер Іцхак» в Єрусалимі[6].
У 5739 році (1978/1979) померла його дружина, і він другим шлюбом одружився з Тамар[7]. Пані Тамар померла 14 адара 5767 (4 березня 2007).
Рав Цадка був гаоном у нігле і в ністарі, скромним і смиренним, і разом із тим твердо стояв на сторожі святості Тори та честі Небес. Був також служителем Б-га в молитві з виливом душі. Займався порятунком дітей репатріантів від безбожного виховання. Усе життя без перерви був прив'язаний до вчення «Реш галута де-Бавель», «Бен Іш Хая», марана рава Йосефа-Хаїма, і завжди тримав його вчення перед очима. На виході святого Шабату, 12 хешвана 5752 року (20 жовтня 1991), помер.
Зв'язки з Ребе
Рав Цадка благоговів перед Ребе як перед лідером Ізраїлю, що дбає про кожного єврея у світі. Багато говорив про велич Ребе в Торі та в керівництві і про необхідність дотримуватися його вказівок. Підписав відозву великих Ізраїлю про виправлення закону «Хто є євреєм» і був членом «Комітету рабинів за цілісність народу»[8]. Брав участь майже в усіх урочистостях Тори Хабаду в Єрусалимі: у святі завершення загальних сувоїв Тори в Старому місті Єрусалима, у сіюмах Рамбама, у зібраннях Лаг ба-Омеру для дітей тощо. Отримуючи кунтреси «Лікутей сіхот» Ребе, висловлював своє захоплення ними[9].
Рав Цадка підтримав постанову про вивчення Рамбама Ребе. Перед першим сіюмом Рамбама [10] написав: «Будьте тверді й мужні, заслуга Рамбама захистить вас і весь Ізраїль, щоб усі ми удостоїлися зустріти нашого праведного Мошіаха разом із його святістю Адмором шліта, ініціатором вивчення Рамбама для всього Ізраїлю». На урочистості завершення в «Біньяней га-Ума» в Єрусалимі виступив і сказав: «Від часів Рамбама небагато було зібрань Тори, на яких було таке освячення Імені Всевишнього, як на цьому зібранні». Рав Цадка брав участь у сіюмі Рамбама у 5746 році (1985/1986) в Єрусалимі[11].
У 5746 році (1985/1986) в місті Нетівот відбулася урочистість завершення сувою Тори на пам'ять про рабі Ісраеля Абухациру. Під час урочистості він сказав: «Хай буде воля, щоб заслуга того святого праведника, рабі Ісраеля Абухацири, якого всі називають „Баба Салі“, праведної і святої пам'яті, і заслуга — хай буде він відокремлений для довгих і добрих днів — його святості Адмора, праведника, марана Любавицького Ребе шліта, стояла за нас і за весь Ізраїль, щоб ми йшли у світлі Тори, і сувій Тори супроводжував нас на всіх наших шляхах, щоб берегти, і робити, і виконувати всі слова цієї Тори».
У Рош ходеш кислева 5748 року (листопад–грудень 1987) в Єрусалимі відбулося святкування десятиріччя одужання Ребе [12]. У своєму листі до урочистості рав Цадка написав:
«Шановним равам, гаонам, і поважним святим громадам, учасникам подячної трапези з нагоди порятунку його святості марана, гаона, святого Ізраїлю, Адмора з Любавичів шліта. „Ось день, який створив Г-сподь, радіймо і веселімося в нім“. Ця радість одужання Адмора, як у цей день десять років тому, — загальна радість для всього народу Ізраїлю. І тому наш обов'язок — відчути це, і дякувати, і прославляти Ім'я Благословенного.. бо його порятунок — це порятунок усього Ізраїлю.. Через свою слабкість я не зміг узяти участь особисто, і тому пишу це, щоб мати хоч малу частку заслуги. Хай буде воля, щоб Г-сподь продовжив його дні й роки в міцному здоров'ї, і він удостоївся керувати народом Ізраїлю в усьому світі в повному здоров'ї, до приходу праведного Визволителя незабаром, амінь. „Дні до днів царя додай, роки його — як рід і рід“. Від мене, малого, Єгуди Цадки.»
15 кислева 5748 року (6 грудня 1987) одружився онук рава Цадки, і він попросив рава Менахема-Бен-Ціона Вільгельма надіслати Ребе запрошення на весілля. На запрошенні він написав: «Його честі маранові, великому гаонові, нашому вчителеві й наставникові та вінцю нашої голови, його святості Адморові з Любавичів шліта». Ребе надіслав йому лист-благословення до весілля, і, попри свою слабкість, рав Цадка доклав зусиль, щоб зачитати його на початку хупи.
У 5748 році (1987/1988), після відходу з життя дружини Ребе, пані Хаї-Мушки Шнеєрсон, рав Цадка надіслав Ребе лист зі співчуттями: «Його честі маранові, гаонові Ізраїлю і його святому, його святості Адморові з Любавичів шліта. Ми вражені відходом з життя праведної ребецн. Хай буде воля, щоб завдяки заслузі поширення святої Тори та його святих і чистих діянь у всьому світі він удостоївся повної втіхи». 27 швата, у дні «шіви» за ребецн, відбулося зібрання «Гакгель» рабинів Святої Землі в Єрусалимі, на якому виступив рав Цадка і сказав: «О, якби заслуга того праведника, його святості Адмора з Любавичів шліта, вплинула і вилила дух чистоти на всіх нас, щоб ми удостоїлися стати в пролом і стояти на сторожі, і здійснилося в нас „і будете Мені вибраним скарбом“, щоб усі ми стали святим народом і удостоїлися повного Визволення незабаром, у наші дні, амінь.»
За кілька років до відходу з життя він захворів і надіслав через рава Вільгельма лист Ребе, у якому написав так:
«Його святості Адморові шліта. Я, після цілування його святої руки, дякую йому за минуле, за те, що він молився за мене, і, благословенний Всевишній, я врятувався, а тепер прошу на майбутнє, на прийдешній нам на добро новий рік, щоб він помолився за мене, Єгуду-Єгошуа-Хаїма, сина Сімхи. Здоров'я та успіху в духовному і в матеріальному. Мені й усім синам та їхнім родинам, і всім онукам, щоб удостоїлися Тори, і богобоязності, і здоров'я, і радості. І хай здійсниться на честі його Тори „і благословлю тих, хто благословляє тебе“. Від мене, малого, Єгуди Цадки, сина Сімхи».»
У 5751 році (1990/1991) написав статтю з Тори для тижневика «Кфар-Хабад»[13], де написав, серед іншого: «Які приємні святі слова його святості Адмора з Любавичів шліта в „Лікутей сіхот“». У своїй книзі «Коль Єгуда»[14] він посилається на слова Ребе і пише: «Дивись про це в „Лікутей сіхот“ Адмора з Любавичів шліта, який сказав про це чудову думку.. дивись там і насолодишся[15]»
6 хешвана 5752 (14 жовтня 1991) його учень і небіж, рав Мордехай Еліягу, поїхав до Ребе і попросив благословення на зцілення для свого дядька, рава Цадки. Ребе відповів: «У нього велика заслуга в тому, що він виховав багато учнів і багато років виконував вказівку Мішни: „і виховуйте багато учнів“».
Присвяти Ребе
До дня народження Ребе, 11 нісана 5737 року (30 березня 1977), було надруковано особливу збірку хідушів Тори від великих Ізраїлю, і, серед інших, рав Цадка теж надіслав зі своїх хідушів Тори. До вісімдесятиріччя Ребе, у 5742 році (1981/1982), він також надіслав свої слова Тори для книги «Кавод хахамім», яку було надруковано, і додав присвяту Ребе: «На честь марана, святого гаона, Адмора з Любавичів шліта, з досягненням ним вісімдесяти років. Хай удостоїться він ще багато років примножувати воїнів для Тори та богобоязності, за своїм святим звичаєм, в усіх кінцях світу, і виправляти світ царством Ш-дай, із приходом праведного Визволителя, незабаром, у наші дні, амінь».
23 адара II 5744 року (27 березня 1984) він надіслав Ребе свою книгу «Коль Єгуда» і на титульному аркуші написав присвяту Ребе:
«Нашому вчителеві й наставникові, духовному лідерові дому Ізраїлю, його святості Адморові Менахему-Мендлу Шнеєрсону шліта. Хай дасть Б-г, щоб честь його Тори продовжувала своє керівництво до приходу нашого праведного Мошіаха, і щоб честь його Тори удостоїлася зустріти його, і разом із ним удостоїться весь дім Ізраїлю. Я згадав його святі слова в тижневій главі «Ваєце». Із пошаною до Тори, Єгуда Ш. Цадка. Прошу молитися за нас і за всю родину, а особливо про здоров'я та успіх у всіх справах для всіх онуків. Єгуда, син Сімхи».»
У 5749 році (1988/1989) він знову надіслав слова Тори для книги «Кавод хахамім — Атерет паз» і у вступі пише: «Чиє серце не зрадіє 87-му дню народження його святості Адмора з Любавичів шліта. „Цей день створив Г-сподь, радіймо і веселімося в нім“. Цей день записаний в історії як такий, що удостоївся того, що в нього народився його святість Адмор, який удостоївся керувати народом Ізраїлю в усіх країнах його розсіяння, до Тори, до чистої богобоязності і до доброчинності. Хай дасть Г-сподь, щоб він продовжив дні на своєму царстві в спокої, радості й мирі і далі керував народом Ізраїлю до приходу праведного Визволителя незабаром, у наші дні, амінь».
Родина
Першим шлюбом одружився з Фахімою з родини Батат.
- Його сини
- Рав Моше Цадка з Єрусалима — первісток і наступник свого батька, один із голів єшиви «Порат Йосеф» Геула.
- Рав Давид Цадка — замолоду короткий час служив рабином громади в Аргентині, а нині служить головним рабином Пардес-Хани — Каркура.
- Рав Еліягу Цадка — голова колелю «Доршей Тора» в Рамат-Гані.
- Рав Шауль Цадка — рам і магід шіур.
- Рав Шломо Цадка — рам і магід шіур.
- Його зяті
- Рав Яаков Шкеназі — море цедек у сефардській «Еда гаредіт» і автор книг «Неїмот нецах» і «Хінух єладім» та ін.
- Рав Авнер Марціано — голова рабинського суду й голова колелю в Єрусалимі.
Другим шлюбом одружився з Тамар з родини Судрі (дочкою рабі Маймона Асудрі, мешамеш бе-кодеш в єшиві «Порат Йосеф» в Єрусалимі).
Рав Єгуда Цадка багато років жив в Єрусалимі по сусідству з кварталами Меа-Шеарім і Геула, а в останні роки переїхав жити до кварталу Бейт-Ісраель в Єрусалимі.
Його син рав Моше Цадка живе на вулиці Шмуель га-Наві, квартал Шмуель га-Наві, Єрусалим, і щодня дає уроки Тори в синагозі «Овадья Цадка» в будинку, де він живе.
Його книжка
- «Коль Єгуда» — проповіді на тижневі глави, хідушім на Шас і статті.
- Пасхальна Гагада «Коль Єгуда» (у вступі).
Додаткова література
- Пасхальна Гагада «Коль Єгуда» зі вступом (видання Хадад).
- Кунтрес «Алон бахут» — з фактами і звичаями.
- «Геїр га-мізрах» — книга р. Гідеона-Меїра Гількарова з Єрусалима.
- «Ве-зот лі-Єгуда» (у 2 частинах) — книга р. Агарона Сораскі.
- Р. Шалом-Дов-Бер Вольпо, «Шемен сасон ме-хавереха», частина 4, с. 113–117.
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ У кварталі Геула, вулиця Йосеф бен Матітьягу
- ^ Його головний учитель
- ^ Вихід Шабату тижневої глави «Лех леха»
- ^ Ім'я Хаїм йому додали в старості, коли він перебував у лікарні «Бікур холім» в Єрусалимі
- ^ Див. книгу «Ве-зот лі-Єгуда»
- ^ Під керівництвом рава Шауля Адрі
- ^ Дочка рава рабі Маймона Асудрі — мешамеш бе-кодеш в єшиві «Порат Йосеф» у Старому місті Єрусалима
- ^ Разом із рабинами Яаковом-Бецалелем Жолті та Шмуелем-Ельазаром Гальперіном.
- ^ Кунтреси приносив йому рав Менахем-Бен-Ціон Вільгельм з Єрусалима.
- ^ (У 5745 році (1984/1985))
- ^ Його промову надруковано в книзі «Мікдаш мелех», с. 39.
- ^ (Від Шміні Ацерет 5738)
- ^ Випуск за місяць іяр
- ^ Тижнева глава «Ваєце», аркуш 168.
- ^ Продовження слів там: «Бо відомо, що всі діяння батьків — знак для синів, і весь цей сон і все вигнання Яакова — знак для синів, і сенс тут у тому, що Ізраїль, коли піде у вигнання, боятиметься диких звірів, — це погані думки, щоб не зіпсувалися вони від поганих думок і поглядів, щоб не ввійшли їм у голову думки єретиків та епікорсів, щоб, не дай Б-г, не збентежився їхній розум, і тоді небезпека для всього тіла; тому треба було взяти з каменів того місця святі камені Святого Храму, щоб захистити їх, і тоді, якщо розум збережено, немає остраху від диких звірів, і народ Ізраїлю живий і існує у своїй святості й чистоті. „І цим шляхом Адмор шліта продовжив вірш із Тегілім: «Коли їстимеш від трудів рук своїх, щасливий ти і добре тобі», — якщо ти змушений вийти на роботу, стережися: «від трудів рук своїх їстимеш», вкладай туди лише руки, а не голову. Бо голова має бути занурена в служіння Б-гові та вивчення Тори, навіть коли ти перебуваєш на роботі. І лише руки й долоні будуть там, а не голова. І тому праотець Яаков, знаючи становище, зробив захист лише для голови, бо головний страх там, і якщо голову збережено, то все збережено, дивись там і насолодишся».
Код особи: № 5104748800