Перейти до вмісту

Елімелех Нейман

Матеріал з Хабадпедії
Рав Нейман (праворуч) разом із равом Меїром Флаксером, головою єшиви «Хідушей га-Рім» у Тель-Авіві (ліворуч), під час роздачі доларів у Ребе

Рав Цві-Елімелех (Мейлех) Нейман — один із визначних громадських діячів гурського хасидизму у Сполучених Штатах, який удостоївся бути мостом і сполучною ланкою між гурським хасидизмом і Хабадом та удостоївся особливої близькості й винятково прихильного ставлення з боку Ребе.

Біографія

Народився й виріс у Вільямсбурзі в Нью-Йорку, у корінній гурській хасидській родині. У межах своєї громадської діяльності та своєї розгалуженої громадської роботи став ключовою постаттю, яку визнавали великі мудреці Ізраїлю з різних кіл.

Попри те що він був відданим гурським хасидом, удостоївся виняткового становища близькості, прихильності й особистої довіри з боку Ребе, так що в певних колах його лагідно називали «Любавічер».

У межах своєї посади громадського діяча дому Гур налагодив розгалужені зв'язки з великими мудрецями Ізраїлю у Сполучених Штатах. Він був сполучною ланкою між Ребе та адморами Гура — «Лев сімха» і «Пней Менахем», а в певний період також із нинішнім адмором рабі Яаковом-Ар'є Альтером, передаючи послання й доручення між дворами.

Майже щоразу, коли він проходив перед Ребе, Ребе розпитував його про здоров'я адмора (у роки, коли «Лев сімха» хворів) і вимагав подробиць про стан його здоров'я, про його провід і про те, чи виходив він на «тиш». Крім того, Ребе цікавився виданням хідушім у Торі адмора «Бейт Ісраель», просуванням вивчення Єрусалимського Талмуду (за встановленням «Лев сімха») та іншим.

Упродовж років рав Нейман разом із членами своєї родини й дітьми удостоївся теплого особистого ставлення й особливої привітності з боку Ребе.

Громадська діяльність

הרב ניימן ביצע שליחויות דיפלומטיות ופוליטיות רגישות מטעם ראשי חסידות גור אל הרבי, במיוחד בתקופות משבר פוליטיות בישראל (כגון המאבק סביב הקמת הממשלה בשנות ה-80, ומניעת חבירה לממשלת שמאל תוך עמידה על שלמות הארץ).

Під час епізоду «Брудного трюку», у перший день холь га-моеду Песаху 5750, рав Нейман разом з іще одним гурським громадським діячем на ім'я р. Пінхас Гольдберг увійшов до Ребе на бесіду в Нижньому Ган Едені, і вони запитали про нібито завдану образу честі «Моецет гдолей га-Тора». Ребе дав їм докладну відповідь письмово й усно, в якій пояснив, що не було жодного наміру зачепити їхню честь, але йдеться про справу пікуах нефеш і «Шлемут га-арец», яка не терпить компромісів[1]. Після цього Ребе відредагував єхідут[2].

Коли він прийшов утішити скорботних після відходу ребецн Хаї-Мушки, Ребе благословив його: «Заслуга громадської діяльності хай захистить вас і всіх синів Ізраїлю в цьому місті, серед усього народу Ізраїлю, в усьому, чого вони потребують, зокрема у справі пробудження й радості тих, хто перебуває в поросі».

Зв'язки з Хабадом

Адмор «Пней Менахем» з Гура на молитві Мінха в Малому залі (видно на фотографії другим праворуч) після свого візиту до Ребе 13 адара I 5744 (16 лютого 1984). Рава Неймана, який супроводжував візит, видно на фотографії: він стоїть у центрі зі схрещеними руками

Зв'язок почався на початку 5740-х років, коли він почав займатися громадською діяльністю серед харедимних громад у Сполучених Штатах. Бувши молодим аврехом, він почав іноді приходити на фарбрейнгени й молитви в присутності Ребе.

Його офіційна громадська діяльність, пов'язана з Хабадом, почалася тоді, коли р. Йосеф-Хаїм Розенфельд звернувся до нього з проханням про допомогу в громадських справах у Краун-Гайтс. Через різні труднощі, що виникли, рав Нейман попросив секретаря р. Лейбла Гронера попросити благословення в Ребе. Коли рав Гронер увійшов до Ребе, Ребе відповів: «Іх фарлоз зіх аль Мейлех, ер фарштейт» (= я покладаюся на Мейлеха, він розуміє). Після того як справу було успішно залагоджено, секретар доповів про це Ребе, і Ребе відреагував: «Е, дос гоб іх гемейнт» (= так, саме це я й мав на увазі). Відтоді зміцнився його зв'язок із громадською діяльністю Хабаду.

Крім того, супроводжував візити адмора «Пней Менахем» до Ребе і приводив із собою громадських діячів і публічних осіб (як-от мера Бней-Брака р. Моше Айзенштейна), щоб отримати благословення й настанову.

Після довгих років, що минули від років його громадської діяльності, він тримався в тіні, доки в 5785 році (2024/2025) не дав інтерв'ю «Ве-габіта ніфлаот», яке викликало резонанс і яке згодом було переписано в тижневику «Бейт Мошіах» (тижневик). У 5787 році (2026/2027) з ним провели інтерв'ю також у подкасті Among Chassidim, і згодом його було переписано також у тижневику «Кфар-Хабад».

Особливі одкровення від Ребе

לאורך השנים זכה הרב ניימן לגילויים מיוחדים ולמענים מפליאים מצד הרבי. באחד מערבי יום הכיפורים, בעת שעבר בחלוקת ה'לעקח', הציג את ילדיו לפני הרבי. הרבי בירך את הילדים ב"לשנה טובה ומתוקה", ואילו לו הוסיף הרבי את הברכה "בשורות טובות". כיוון שבמשך שנתיים וחצי לא נולדו לו ילדים נוספים, ניצל הרב ניימן את ההזדמנות וביקש ברכה מפורשת לזרע של קיימא. הרבי נענה מיד בחיוך: ”עס איז שוין אריינגערעכטן געווארן אין די 'בשורות טובות'” (= זה כבר נכלל ב'בשורות טובות' שבירכתי). כבר לאחר יום הכיפורים התבשר על הריון רעייתו, ובהמשך נולדו להם ילדים נוספים.

אירוע ייחודי נוסף התרחש ביום ראשון, ח' אלול תשמ"ה. בתום תפילת ערבית, בעת שהרבי עמד לצאת מבית המדרש, פנה אל הרב ניימן במאור פנים ואמר לו: ”בליובאוויטש לשבת ב'תפיסה' איז געווען א חשוב׳ער זיצ... שמעתי שיצאת מבית האסורים – על דרך שכתוב לגבי יוסף” (זאת לאחר שהרב ניימן נעצר למספר שעות במהלך ביקור עסקני בפולין). כשהודה לרבי על דולר לצדקה שקיבל ממנו לפני נסיעתו ובזכותו ניצל, הגיב הרבי: ”ניט מיר... שיהיה אצלך הגדר של יוצא מבית האסורים. מסתמא כבר בירכת 'הגומל'”.

באותו יום התעניין הרבי בשלומו של האדמו"ר ה'לב שמחה' מגור, שאושפז באותה עת בבית הרפואה. לאחר ששמע מהרב ניימן על מצבו והערכתו שישתחרר לביתו לקראת שבת כדי לשהות עם חסידיו, הביע הרבי קורת רוח מרובה וציין: ”דאס איז א גלייכע זאך [= זה דבר נכון], על פי המשל המבואר בלקו"ת לאדמו"ר הזקן שבחודש אלול המלך בשדה”. הרבי הורה לערוך למחרת "מי שברך" ולהכניס את שמו של האדמו"ר למזכירות כדי שיזכיר אותו באוהל, ולאחר מכן אף יצאה הוראה נדירה מהרבי להתפלל לרפואת האדמו"ר מגור ושלטים נתלו ב־770.

Цей глибокий зв'язок виявився також у місяці елулі 5747 року (1986/1987), коли р. Єгуду-Ар'є-Лейба Альтера (сина «Пней Менахем») збив автобус і він лежав у лікарні у важкому стані. Під час роздачі кос шель браха Ребе розпитував рава Неймана про його медичний стан, заглиблювався разом із ним у подробиці щодо ушкодження мозку та способів лікування і навіть послав у переддень Сукоту свого секретаря р. Лейбла Гронера дізнатися зблизька про його здоров'я.

«Крейзі ебаут Мошіах»

Основна стаття – Крейзі ебаут Мошіах

У вівторок, 17 сівана 5746 (24 червня 1986) – приблизно через місяць після знаменитого фарбрейнгену на Лаг ба-Омер, на якому півтори години співали нігун «Ві вонт Мошіах нау» – рав Нейман увійшов до Ребе на бесіду на кшталт «єхідуту» в Нижньому Ган Едені після молитви Арвіт, коли збирався їхати до Святої Землі.

Ребе дав йому гроші на цдаку для шліхут міцва і сказав йому:

Іх дарф айх зогн „а йішер коях“... міт дем вос ір зогт мір аз ір форт Ерец Ісроел, ун іх кен айх махн фар а шліах міцве фар цдоке... Іх галт аз міт дем кен мен брейнген Мошіехн, ун ір вейст дох аз м'зогт ойф мір аз іх „крейзі ебаут (фар) Мошіах“!

Переклад: я мушу сказати тобі «єшар коах»... за те, що ти кажеш мені, що їдеш до Ерец-Ісраель і я можу зробити тебе шаліахом міцви для цдаки... Я вважаю, що цим можна привести Мошіаха, і ти ж знаєш, що про мене кажуть, ніби я «божевільний» щодо Мошіаха!

На слова Ребе рав Нейман схвильовано відповів: «Галевай гот мен нох азелхе, ун дер Ойбершер зол шойн гелфн аз дер Ребе зол шойн онфірн анткегн Мошіах бекорев мамаш мамаш мамаш!» (Якби в нас було ще таких, і хай Вс-вишній допоможе, щоб Ребе вже повів нас назустріч Мошіаху незабаром, воістину воістину воістину!).

Ребе одразу відповів і сказав: «Хай буде так, як ви кажете! Воістину воістину воістину амен!» (їдиш)

Згодом рав Нейман описав глибоке враження, яке справила на нього ця подія:

Я відчутно побачив, що в Ребе його життя — це прихід Мошіаха в буквальному сенсі. Це було просто перед моїми очима. Тієї миті я відчув, що Мошіах має вже прийти!

— «Я відчутно побачив у Ребе, що його життя — це Мошіах», інтерв'ю з ним на сайті «Хабад Інфо»

Зовнішні посилання

Примітки

Повідомити про помилку на цій сторінці