Пророк Ірміягу
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
| ||
| Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті | |
Пророк Ірміягу був одним із найвеличніших пророків і особливо відомий завдяки Сувою Ейха, у якому він пророкував про зруйнування, а інші його пророцтва зібрані в Книзі Ірміягу в Танаху.
Бааль-Шем-Тов[1] витлумачив вірш «Ухиляйся від зла і чини добро»[2] так, що, на відміну від пророка Ірміягу, який був покараний тим, що його кинули в яму і тому подібне, бо він не молився за Ізраїль, коли почув пророцтво про лихо для Ізраїлю, а Єшаягу — від слова «спасіння», бо він молився за Ізраїль.
Ірміягу пробуджував віру у Всевишнього через споглядання небесного воїнства, зірок, розташованих у певному порядку, з якого видно, що є Творець, Який їх створив, і казав: «Який створив небеса»[3].
Під час зруйнування
Під час зруйнування Ірміягу був в Анатоті; коли він повернув назад до Єрусалима надвечір, то побачив дим, що здіймався від Єрусалима, але подумав, що це дим куріння, і дійшов висновку, що Ізраїль учинив тшуву (і повернувся до принесення жертв); коли він дійшов до стіни Єрусалима й побачив зруйнування і розмір катастрофи, він заволав:
«Умовив Ти мене, Г-споди, і я піддався, Ти здолав мене і переміг...»
— Ірміягу, 20, 7
Мідраш[4] розповідає, що Ірміягу просив дозволу врятувати Храм або Синедріон; Невухаднецар відмовив, але пообіцяв йому, що те, що він зможе врятувати від полудня до ночі, буде врятоване. Ірміягу не було в місті під час зруйнування, бо Всевишній послав його до Анатота викупити поле Ханамеля бен Шалома, свого родича; і оскільки він вийшов з Єрусалима — Храм був зруйнований. А коли він повернувся надвечір і побачив Храм зруйнованим, сказав:
«Горе нам, бо схилився день, бо простяглися тіні вечірні»
— Ірміягу, 6, 4
Ірміягу пішов слідом за вигнанцями й дорогою схилявся до частин тіл, розкиданих уздовж шляху, і цілував їх; коли він дійшов до вигнанців, вони почали плакати одне перед одним, а Ірміягу голосив, що якби його слухали, не дійшли б до такого становища. Ірміягу з власної ініціативи долучився до гурту вигнанців, вкладаючи свої руки в їхні кайдани, а голову — в їхні нашийники, але коли вони дійшли до річки Прат, Невузарадан запитав його, чи воліє він піти з ними, чи залишитися з частиною бідноти народу в країні. Ірміягу вирішив залишитися, щоб підбадьорювати тих, хто залишився в країні, і відокремився від вигнанців у скорботі та плачі.
Рама у своїй книзі «Торат га-ола» розповідає, що Платон[5] побачив Ірміягу, який оплакував руїни Храму, і запитав його, чому він так плаче над деревами й камінням; у відповідь Ірміягу розв'язав йому всі питання, які в нього були в різних науках і яких він не міг розв'язати. Платон був дуже вражений, і Ірміягу пояснив йому, що всю цю мудрість він черпав із дерев і каміння, які він тепер оплакує. На його подальше запитання, яка користь від його плачу, Ірміягу відповів йому, що в нього є відповідь, але неєврей не зможе її зрозуміти.
У вченні хасидизму
Ребе зазначає, що коли пророк Ірміягу сказав синам Ізраїлю у своєму докорі — після зруйнування, — чому вони не слухали його і голосу Тори, він мав на увазі заповідь про раба-єврея — «А сьомого вийде на волю задарма»:
що це зміст докору пророка Ірміягу (щодо зруйнування Храму): оскільки сини Ізраїлю не дотримували цієї заповіді як належить («І повернули кожен свого раба і кожен свою рабиню, яких відпустили на волю за їхнім бажанням, і поневолили їх, щоб були у вас рабами й рабинями»), то цим було дано місце для скасування Визволення.
— «Торат Менахем», 5724, частина друга, Шабат тижневої глави «Мішпатім» (Шкалім), сторінка 109.
Примітки
- ^ У книзі «Бен порат Йосеф», тижнева глава «Ваеце», наведено в «Кетер Шем Тов», частина перша, 41.
- ^ Тегілім 34, 15
- ^ Ребе Цемах Цедек «Сефер га-хакіра» «Дерех емуна» дослідження 30 Расаг 21 розділ, 14, а.
- ^ «Ейха раба».
- ^ Грецький філософ.