Трумот і маасрот
Заповідь трумот і маасрот — це заповідь Тори, згідно з якою слід відокремлювати частину врожаю, що росте на Землі Ізраїлю, як приношення когенам, левітам і бідним. Ця заповідь — заповідь, що залежить від Землі.
Джерело
Нам заповідано Торою відокремлювати трумот і маасрот для когенів і левітів. За Торою обов'язок відокремлювати — лише від зерна, вина й олії. Наші мудреці зобов'язали нас відокремлювати від усього, що росте з землі в їжу людині.
- Трума гдола (когенові) — нам заповідано відокремлювати приношення когенам, як сказано: «Початок хліба твого, вина твого й олії твоєї ... віддай йому», але оскільки труму їдять лише когени і лише коли вони чисті, а в наш час усі ми, зокрема й когени, нечисті від мертвого, труму заборонено їсти навіть когенам. Тому її не дають когенові, а відокремлюємо мінімальну кількість, яку не їдять, а віддають худобі когена, закопують або кладуть у сміття в пакеті.
- Маасер рішон (левітові) — нам заповідано відокремити 10% і віддати левітові, як сказано: «А синам Леві ось Я дав усяку десятину». Оскільки сьогодні немає доказу і ясного родоводу, хто справжній левіт, і оскільки частка левіта — хулін, і ісраелітові дозволено їсти її навіть у нечистоті, ми маємо право залишити цю десятину собі.
- Трумат маасер (від левіта когенові) — левітові заповідано відокремити з десятини, отриманої ним від ісраеліта, приношення когенові. Як сказано: «Коли братимете від синів Ізраїлю десятину... то підносьте з неї приношення Г-сподеві, десятину від десятини». Це приношення також дозволене лише чистим когенам, а оскільки, як сказано, і когени нечисті, його віддають худобі когена або закопують. Ісраеліт теж має право відокремити його прямо для когена, тому ми відокремлюємо і його.
- Маасер шені — 10% продукції, що залишилася після відокремлення маасер рішон; хлібороб має з'їсти їх в Єрусалимі в чистоті. Якщо Єрусалим далеко і ноша важка, він може перенести (викупити) святість із плодів на срібні монети. Як сказано: «І віддай за срібло», на це срібло він купить в Єрусалимі «все, чого забажає душа твоя». Їжа, куплена на це срібло, теж свята, і її не можна їсти в нечистоті. А сьогодні, коли ми нечисті, ці 10% замінюються (викуповуються) на монету вартістю в пруту. Святість переноситься з плодів на монету, плоди стають дозволеними в їжу, а монету знищують або кидають у Велике море (під час біуру).
- Маасер ані — у третій і шостий рік від року шміти ці 10% не їдять в Єрусалимі, а віддають бідному, як сказано: «Після закінчення трьох років винеси всю десятину врожаю твого того року ... і прийде левіт, і чужинець, і сирота, і вдова, і їстимуть і наситяться».
- Маасер реваї — четвертий рік дерева називається «нета реваї»; плоди цього року їдять в Єрусалимі. Як зазначено вище про маасер шені, ці святі плоди також викуповуються на монету вартістю в пруту; монету знищують або кидають у Велике море.
Найкраще виконання заповіді — відокремлювати з доброго, гарного і найкращого, що є серед фруктів і овочів.
Окрім повеління Тори відокремлювати від урожаю поля, що росте з землі, мудреці поширили це повеління й на інші прибутки, і так постановлено в галасі[1]: людина має давати на цдаку десяту частину від усього прибутку, який вона отримала[2]. А дехто каже, що й цей обов'язок — за законом Тори[3].
І, вочевидь, це випливає також з розповіді Тори в тижневій главі «Лех леха»[4] про праотця Аврагама, який, повертаючись після великої перемоги у війні з чотирма могутніми царями на чолі з царем Німродом, дав Малкі-Цедеку, когенові, десяту частину здобичі, яку він узяв на війні, і його десятини були від усіх видів здобичі, а не лише від того, що росте, звідси натяк на заповідь десятини з усіх грошових прибутків тощо, а не лише з того, що вирощено на землі.
Подробиці заповіді
На відміну від деяких дарів когенам, які визначені на певні частини, плече, щелепи і шлунок, заповідь трумот і маасрот по суті поширюється на весь урожай, усе, що зірвано, потенційно може стати трумот і маасрот, і коли відокремлюють десять відсотків, то ці відсотки ніби є посланцями всіх ста відсотків і звільняють їх і знімають з них обов'язок бути відданими левітові тощо, тобто в принципі все належить Святому, благословенний Він, але коли відокремлюють маасер і труму, тоді виправляють плоди, і справжній господар плодів – Святий, благословенний Він, – передає решту в наші руки.
Галаха встановлює, що заборонено їсти фрукти й овочі, перш ніж відокремлять від них для когена і для левіта, бо, попри наше законне володіння фруктами й овочами, насправді вони не наші, вони у володінні Всевишнього, благословенний Він, і Він передає їх нам і дозволяє їсти їх лише після того, як ми відокремимо трумот і маасрот і виправимо наші плоди.
Біур маасрот
Тора дала людині право відокремлювати трумот і маасрот від зерна, коли в неї є така можливість, і вона не зобов'язана віддавати їх одразу під час жнив зерна тощо, і вона може зачекати, доки їй не трапиться певний коген або доки в неї не накопичиться значна кількість зерна тощо, але вона зобов'язана відокремити від зерна, перш ніж над ним минуть три паломницькі свята, щоб не порушити заборону «не зволікай виконати його»[5].
Крім того, напередодні Сьомого дня Песаху[6] четвертого і сьомого року циклу шміти людина зобов'язана знищити маасрот, що залишилися в її домі, і людина має поспішити й віддати маасрот тому, кому вони належать (когенові, левітові або бідному), або знищити й викорінити його зі свого володіння.
Сьогодні основний зміст обов'язку біуру маасрот — це викуп грошей другої десятини на монету вартістю в пруту і знищення цієї монети шляхом її розрізання або розплавлення[7].
Треба стежити, щоб монета коштувала пруту, і сказати: «Усі монети другої десятини і нета реваї, які є в моєму володінні, з додаванням п'ятої частини, хай будуть викуплені на цю монету, що в мене в руці», а після цього бити по ній, доки не зникне її форма, і викинути її у відро для сміття, або будь-яким іншим способом знищення.
Її зміст
Глибокий внутрішній зміст цієї заповіді трумот і маасрот — це визнання і проголошення того, що все належить Святому, благословенний Він, «Г-сподня земля і все, що наповнює її».
Бо в цій заповіді людина має вдуматися й усвідомити, що всі дії та успіхи, які відбуваються у світі, не залежать від особистих вкладень людини, а все — від Всевишнього, хоча людина вклала всі свої сили й енергію, прибутки — не плід її вкладень, а вони лише за рішенням Святого, благословенний Він, саме Святий, благословенний Він, дав їй прибуток, який вона отримала, тому всі прибутки належать Святому, благословенний Він, а не людині.
Трумот і маасрот — не акт милості й не дія понад вимоги закону, а виконання закону і справедливості. Оскільки все набуте Святим, благословенний Він, і належить Йому, тобто й самі матеріальні речі, над якими людина трудилася і старалася в поті чола і великими зусиллями, – належать Святому, благословенний Він, і, відповідно, приношення когенові й левітові за заповіддю Всевишнього — це закон і справедливість, бо справжній господар плодів — це Святий, благословенний Він, Він повелів відокремити їх і віддати.
Організації з відокремлення трумот і маасрот
Для полегшення виконання заповіді приватними господарствами було створено низку організацій, які пропонують виконати заповідь без потреби в попередніх знаннях. Організації дбають про викуп овочів на монети, призначені для цього, і про передачу маасрот когенові, левітові або бідному.
Серед організацій, які було створено, у цій галузі діє низка організацій, що належать до хасидизму Хабад. Серед них:
- Організація «Лехшеяфуцу маайнотеха» — заснована в 5779 році (2018/2019) під наглядом «Махон галаха — Хабад».
- Рабинський суд Хабаду у Святій Землі — заснований у 5780 році (2019/2020) під наглядом рава Ісраеля-Йосефа га-Когена Генделя. Його фактичний керівник — рав Рафаель-Шимшон Левінсон.
Див. також
Додаткова література
- «Лікутей сіхот» том 5, сторінка 68.
Зовнішні посилання
- Як відокремлюють трумот і маасрот? На сайті «Портал Хабаду в Ізраїлі».
- Тижнева глава «Лех леха» на сайті «Хабад — Ор Ейн Соф».
- «Медіа галаха»: урок про трумот і маасрот з равом Розенблатом
Примітки
- ^ «Кіцур Шулхан арух», 34
- ^ Окрім того, що вона витрачає на потреби свого дому. А найкраще виконання заповіді — давати п'яту частину – двадцять відсотків
- ^ Так випливає із «Сіфрей» до вірша «Відокремлюй десятину» – Дварім, 14, 22. «Шулхан арух», «Йоре деа», 249
- ^ 14, 20
- ^ Дварім 23, 22.
- ^ Так постановляє Алтер Ребе, хоча є думки, згідно з якими заповідь біуру — напередодні свята Песах.
- ^ У разі крайньої потреби, якщо немає можливості знищити монету, можна викупити її на плід і знищити плід.
Роз'яснення: інформація в Хабадпедії призначена лише для ознайомлення, і її не слід розглядати як галахічну постанову.