Еліезер Берхен
| Еліезер Берхен | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5594 |
| Дата смерті | 27 менахем-ава 5653 (9 серпня 1893) |
| Країна | Росія |
| Місце проживання | Полоцьк |
| Рід діяльності | рабин |
| Посада | голова рабинського суду в Полоцьку, рабин хасидів у Полоцьку (з 5628) |
| Учителі | Шнеур-Залман Фрадкін |
| Сім'я | |
| Батько | р. Дов-Бер-Єгуда-Лейб га-Коген Берхен |
| Мати | дочка хасида р. Біньямін Клецкер |
| Дружина | Мір'ям-Бейла, дочка рава Мордехая-Зеєва Зусмана |
| Діти | Біньямін га-Коген Берхен, Аврагам га-Коген Берхен та інші |
Рав Ельазар га-Коген Берхен (5594 – 27 менахем-ава 5653 (9 серпня 1893)) був онуком хасида р. Біньяміна Клецкера, із хасидів Ребе Цемах Цедека і Ребе Магараша, служив головою рабинського суду в Полоцьку і був автором книги респонсів «Мішнат Еліезер».
Біографія
Народився в містечку Полоцьк у Росії в р. Дов-Бера-Єгуди-Лейба га-Когена Берхена, великого багача із хасидів Мітлер Ребе і Ребе Цемах Цедека, і в дочки хасида р. Біньяміна Клецкера.
Він був видатним учнем рава Шнеура-Залмана Фрадкіна, автора книги «Торат хесед», і його наступником на посаді рабина хасидів у Полоцьку від свята Пурим 5628 року (8 березня 1868) до свого відходу з життя 27 менахем-ава 5653 (9 серпня 1893).
Одружився з Мір'ям-Бейлею, дочкою рава Мордехая-Зеева Зусмана.
У 5653 році (1892/1893) він хворів і вирушив до Дуббельна під Ригою, на березі Балтійського моря, щоб знайти там зцілення для нервів свого тіла, які ослабли, і помер там 27 менахем-ава 5653 року (9 серпня 1893).
Він написав респонси на чотири частини «Шулхан аруха», і в 5655 році (1894/1895) його сини надрукували частину респонсів у книзі «Мішнат Еліезер», яку підготував рав Дов-Бер-Мордехай Хайкін, і вона була надрукована у Вільні в 5655 році (1894/1895); і є багато його творів у рукописі, які ще не надруковані, а деякі з них надруковані в «Ягділь Тора».
Зі святішим Ребе Цемах Цедеком
Кілька років перебував під сінню святішого Ребе Цемах Цедека[1], і в його книзі респонсів «Мішнат Еліезер» постанови Ребе Цемах Цедека наводяться сотні разів, і він кілька разів веде за ними пілпул і пише, що це «бо дорогі мені слова нашого Ребе».
Зі святішим Ребе Магарашем
У «Сефер га-толдот» Ребе Магараша (сторінка 80) записано із сіхот Ребе Раяца: «Святіший Ребе Магараш сказав одного разу святішому моєму панові, батькові, учителю і наставнику: „Гайнт із ба мір гевен 2 орхім, фун ейнем гоб іх гехат а корас руах ун фун а цвейтн а тіфн цар“. Це був рав р. Елі з поселення Абеле і т. д. І рав р. Еліезер із Полоцька, автор книги «Мішнат Еліезер» і т. д.
І коли рав Еліезер увійшов на єхідут, той запитав його: «Вос ерт зіх?» — він відповів йому, що в нього, дяка Всевишньому, є урок ле-іюна з аврехім, і вони навчаються добре, а в святий Шабат моляться довше, ніж міньян, вивчають хасидут і т. д. І мій пан, дід, учитель і наставник запитав його: «Ун ві із міт мідос?» — і він відповів: «Азой ві гвіріше юнгелайт». І відповів йому мій пан, дід, учитель і наставник: «Ді шулд із міцад га-механех, ніт зейере, рейшис коль ін хінух ве-адраха із мідос товос, ун нішт лернен дем сейфер, нор зіх лернен». І сказав йому, що коли повернеться додому, нехай влаштує касу безвідсоткових позик, і кожен з аврехім нехай дасть «а галбн надн». І той сказав моєму панові, дідові, учителю і наставнику: «Іх вел бай зей дос ніт пойел зайн», — і він відповів: «Аз іх зог, вет дос пойел зайн, зог зей, аз вен зей гібн, гібн зей ніт зейере, ун ойб зей гібн ніт, велн зей зос ніт гобн». І сказав йому, що коли прийде іншим разом, «зол ер ім бренген а бесерн грус» і т. д.
Родина
- Його син, Біньямін га-Коген Берхен із Полоцька
- Його син, Аврагам га-Коген Берхен із Полоцька
- Його зять, Біньямін Рівлін
Додаткова література
- «Мішнат Еліезер», на сайті HebrewBooks
Примітки
- ^ «Толдот Пней меїрот» («Пней меїрот га-хадаш», том 4), сторінка 41, примітка 94
Код особи: № 1627214801